WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема особистості педагога та її формування в сучасній психології (''концепція Я-ідеальний викладач'') - Реферат

Проблема особистості педагога та її формування в сучасній психології (''концепція Я-ідеальний викладач'') - Реферат

орієнтація на структурні компоненти педагогічної діяльності, тобто постановка цілі, задачі заняття). При цьому викладач може досягати високої пізнавальної активності слухачів на занятті, апелювати до їх свідомості і на цьому будувати взаємодію. Організуючі педагогічну взаємодію, викладач, як правило, зосереджений на проходженні необхідного матеріалу за певний проміжок часу. Такий викладач є максимально об"єктивованим (монологи, формалізація). Емпатичного напрямку в діяльності викладача не знайдено.Для викладачів домінуючого типу головними параметрами є: а)вплив педагога на підсвідоме слухачів, б)парціальна оцінка, в)вплив слухачів на підсвідоме викладача. Ієрархія аспектів педагогічної взаємодії представлена - афективний, структурний, лінгвістичний. Викладачі цього типу спираються на афективні прояви організації взаємодії зі слухачами. Педагог прямо впливає на емоційну сферу, що мотивує слухачів. Широко застосовується "вішання ярликів". Все це застосовується для жорстокого санкціонування діяльності слухачів на занятті. Учбовий матеріал слабко структурований.Таким чином, знаходимо вольовий пресинг викладача. Ці викладачі орієнтовані на домінацію у реалізації власних бажань. Педагогічний вплив викладача домінуючого типу спрямовано не на організацію діяльності, а на дисциплінування слухачів.Ведучий параметр педагогічної взаємодії викладача врівноваженого типу - парціальна оцінка, - вплив слухачів на свідомість викладача, - вплив слухачів на підсвідоме викладача. Наголос на структурний аспект виражається у диференціації цілі педагогічної взаємодії так, що має місце сукупність дрібних цілей, які має досягти кожен зі слухачів. Викладач структурує матеріал таким чином, що проста задача є частиною більш складної. Слухачі отримують мотивацію у процесі навчання, чому сприяють певні цілі до розділів заняття, а також доброзичливе ставлення викладача. Таким чином, для викладача врівноваженого типу характерна така взаємодія, при якій суттєвою є орієнтація як на об"єктивні показники навчання, так і на домінування. Спілкування відбувається у системі інформаційного характеру питання - відповідь.Найбільш визначними параметрами педагогічної взаємодії викладача аффіліативного типу являються: а)постановка цілі педагогом, б)постановка цілі слухачами, в)вплив слухачів на свідомість викладача, установка взаємодії.Приоритетним для цих викладачів є звернення до афективної сторони у взаємодії, тоді лінгвістичний і структурний аспекти. Викладач досягає на занятті певної емоційної атмосфери. Ці викладачі серед інших типів найбільш спроможні до спільної діяльності зі слухачами. Діалог - головна форма спілкування. Велику роль у такій взаємодії відіграє ставлення слухачів до викладача. Вони задають багато питань, пропонують задачі тощо. Установка на взаємодію визначається соціальними ситуаціями потреб і викладача і слухачів.Таким чином, ми намагалися охарактеризувати психологічні типи викладачів з урахуванням специфіки організації педагогічної взаємодії. З цією ціллю і є розроблена методика "Спостереження і аналіз педагогічної взаємодії педагога та слухачів на занятті".Пропонуємо звернути увагу ще на один дуже важливий аспект успішної педагогічної діяльності - педагогічні фобії та манії."Фобія" і "манія" - класичні терміни психіатрії. Вони використовуються для визначення психічних розладів. Хоча ці поняття вживаються і у загальному сенсі. Манія визначається як "патологічна жадоба, пристрасть до будь - чого", "друга частина складних слів, що визначає любов, пристрасть, хвороблива зацікавленість до того, що виражено першою частиною слова ". Фобія - як "складова частина складних слів, що вказує на страх чого - небудь". Саме в цьому значенні і базується теорія педагогічних фобій та маній.Дуже рідко можна почути про манії та фобії викладачів. Хоча саме особистість викладача найчастіше, на відміну від слухача, обтяжена цими "додатками" професійної педагогічної діяльності. Такі заходи як своєчасна діагностика та корекція можуть підвищити ефективність педагогічної діяльності. Загальна властивість педагогічних фобій та маній - їх обмежувальна функція по відношенню до педагогічної діяльності. Фобії призводять до уникнення ситуацій, пов'язаних з негативними хвилюваннями. Педагогічну фобію можна визначити як страх педагогічних об"єктів, дій , що призводять до виникнення певних ситуацій, обмеженню професійної діяльності.Педагогічну манію слід розуміти як надмірне вподобання викладача будь якою ідеєю при ігноруванні інших, що також обмежує педагогічну діяльність.Причини виникнення фобій різні, але як правило, це певного роду психологічний захист людини. Страх може перейти у фобію, якщо це задовольняє особистість. Викладач маючи фобію, звільняється від ускладнень своєї діяльності, в результаті яких він хвилюється. При чому страх перед чимось одним поєднується з пристрастю до протилежного. Тому більшість педагогічних фобій та маній можна описати у вигляді діад. В психіатрії існує біля чьотирьохсот видів фобій. Педагогічні фобії також різноманітні. Оскільки фобії та манії проявляються у педагогічній діяльності, то логічною буде типологія їх по функціям діяльності викладача. За основу такої класифікації візьмемо функції педагогічної діяльності, виділені Н.В.Кузьминою:- комунікативна, - організаторська, - конструктивна,- гностична.Викладачу важливо не стільки опис та систематизація педагогічних фобій та маній, скільки способи їх подолання. В психологічній літературі в якості таких називають когнітивну терапію (робота з думками, які викликають хвилювання) і поведінкову терапію (відпрацювання соціальних навичок, вмінь перебування в ситуаціях, що викликають страх). Другий метод має перевагу над першим його ще називають "занурення в фобічну ситуацію"( сам викладач або психолог створюють умови вимушеної діяльності в ситуації, яку уникають). Цей метод використовують і для позбавлення педагогічних маній.Почнемо зкомунікативної функції педагогічної діяльності, оскільки саме в процесі педагогічного спілкування проявляється більшість педагогічних фобій та маній.Фобія помилок та невдач - ідеаломанія: сам викладач уникає ситуацій, в яких він має визнати чи виправити власну помилку. Ця фобія є слідством ідеаломанії - пред"явлення до себе завищених вимог, спрямування бути у всьому ідеалом, не мати недоліків. Перемогти цю діаду можна в ситуаціях, коли викладач використовує помилку у позитивних цілях.Фобія неспроможності, фобія неперевершеності слухачів - манія величності . Якщо у викладача занижена самооцінка, він не впевнений у власних силах, виникає фобія неспроможності - страх ситуацій, в яких розкривається неспроможність в будь - якому аспекті професіональної діяльності (погана дисципліна). Допомогою може бути образ викладача вальдорфської системи.Фобія критики - манія судити. Якщо викладач уникає ситуацій відкритої оцінки власних невірних дій, не дозволяє відкрито виражати думки претензії до нього, він має фобію критики. Ця фобія описана у роботах: В.Брауна, Г.Швец серед негативних якостей Я - концепції викладача виділяють заперечення розмов та дискусій щодо власного викладання. Тут можна також виділити фобію оцінки власних професіональних дій. Страх критики може підвищити бажання критикувати інших, і тоді виникає манія судити, чи перебільшення власної оціночної функції.Фобія конфліктів - поступкоманія. Якщо викладач впевнений, що конфлікт в освітньому процесі має лише негативну характеристику, він може відчувати страх конфліктів, викладач вважає себе неготовим до вирішення складної ситуації, викладач позбавляє себе продуктивних конфліктів. Ця фобія дуже тісно пов"язана
Loading...

 
 

Цікаве