WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема особистості педагога та її формування в сучасній психології (''концепція я-ідеальний викладач'') - Реферат

Проблема особистості педагога та її формування в сучасній психології (''концепція я-ідеальний викладач'') - Реферат


Реферат на тему:
Проблема особистості педагога та її формування в сучасній психології (''концепція я-ідеальний викладач'').
ВСТУП
Деякі картини оцінюють в мільйони доларів. Фактично, вони безцінні. Чому? Тому що вони унікальні. Як Всесвіт, так і кожна людина єдина у своєму роді.Коли гени та хромосоми об'єдналися, щоб створити нову біологічну одиницю, то "ксерокс не спрацював", тобто повторення певної особистості ніколи не буде, бо кожна людина унікальна.Кожен володіє необмеженим потенціалом, тому перед будь якою людиною відкриті необмежені можливості Якщо я визнаю себе унікальною людиною і приймаю себе таким, яким я є, це допоможе приймати і інших.На нашу думку, вище викладена ідея, повною мірою розкриває суть особистості педагога. Бо неможливо віднайти однакових, у будь якому сенсі, викладачів. Ми не будемо говорити про таланти або невдах педагогічної діяльності, абсолютно кожен викладач є унікальним, хоча б тому, що зі щирим серцем відповів на поклик душі - служити людям. Хіба може бути щось більш величне? Але специфіка педагогічного служіння вимагає від особистості не аби якої підготовки, в першу чергу психологічної.Під психологічною підготовкою, ми розуміємо, свідоме сприйняття надзвичайно розповсюдженої ідеї - "станеш тим, ким віриш, що будеш".Отже, головне - віра в себе та віра в студентів (учнів, дітей), збагачена невичерпним оптимізмом.Цікаво, що проблема особистості педагога одна з найбільш активно опрацьованих у сучасній галузі психологічної науки.Але й на сьогоднішній час відомі науковці працюють поглиблюючи вже вивчені аспекти проблеми педагогічної особистості.В даній роботі звертаємо увагу на важливі і цікаві, а також надзвичайно необхідні вимоги для ідеальної "Я -концепції" викладача.Ми розглянемо такі питання:- позитивна "Я - концепція";- ініціювання професіональної рефлексії педагога;- самоактуалізація викладача;- саморозвиток викладача; - типові особливості педагогічної взаємодії;- педагогічні фобії і манії.Пропонуємо розглянути емпіричні показники структури "Я концепції викладача "Складові Позитивна "Я-концепціяКогнітивна складова (образ-Я) Висока когнітивна складність і дифференційованість.Професійно рольова ідентифікація ("Я - викладач", "Я - хороший викладач").Наявність особистіних компонентів (повага до студентів, прийняття, розуміння та любов). Внутрішня цілісність та узгодженість між модальностями "образу -Я". Відносна стійкість, стабільність уявлень про себе як викладача.Перевага моральних суджень серед оцінних суджень про себе, їх понятійний рівень.Загальна позитивна думка про себе.Емоційно - ціннісна складова(ставлення-Я) Висока (адекватна) самооцінка педагогічних здібностей і професійних якостей, наслідків своєї діяльності. Аутосимпатія, високий рівень самоповаги. Очікування позитивного ставлення до себе з боку авторитетних людей. Емоційна стійкість, низький рівень особистісної та ситуативної тривожності.Повед. складова(вчинок-Я) Висока активізація вчинку самобачення, професійно- педагогічне самовипробування.Здатність до вольової дії щодо подолання вад власного "я". Домінування інтернальних тенденцій локусу контролю.Зміцнення "Я концепції" - завдання вищої психолого-педагогічної ідеології( І.Бех).Позитивна "Я -концепція" є однією з особистісно-психологічних передумов педагогічної майстерності викладача.Саме для того, щоб досягти позитивної "Я-концепції" (коли відсутня перша обов'язково виникає її протилежність - негативна концепція) пропонуємо розглянути необхідний елемент - професійна педагогічна рефлексія. Структура будь якої теоретичної моделі професійної діяльності неможлива без такого складника як професійна рефлексія, У успішного викладача цей процес проходить перманентне, сягаючи різного рівня глибини, в залежності від індивідуально - особистісних характеристик, особистої зрілості, практичного досвіду, загальної культури, професійної ерудованості. Системний чи інтегративний шлях дослідження особистості дозволяє побачити складні, неоднозначні, перш за все, "багато-багатозначні зв'язки" (С.В.Мерлін) між індивідуальними, психофізіологічними, особистісними властивостями. Можливо припустити, що зв'язок між певними властивостями має причинно-наслідковий характер. Так, можливо, якість рефлексії визначається, перш за все, рядом когнітивних характеристик (когнітивна складність, стиль, контекстонезалежність) і такими особистісними вадами як рівень загальної інтернальності, тривожність, сенситивність, своєрідність ціннісно-мотиваційної сфери. Професійна рефлексія складається: - по-перше, усвідомлення і розуміння всієї структури системи власних відносин та взаємовідносин з усіма суб'єктами освітнього процесу; - по-друге, усвідомлення особливостей взаємовідносин всіх суб'єктів освітнього процесу: - по-третє, усвідомлення міри своєї професійної компетентності, враховуючи рівень знань, а також комунікативних, методичних і загально педагогічних вмінь та навичок.В цілому професійна рефлексія є психологічним механізмом, завдяки якому педагог постійно визначає рівень неузгодженості між класною думкою що до ефективного та успішного викладача взагалі.Професійна рефлексія - це виведення на когнітивний рівень, об'єктивація суб'єктивних переживань, пов'язаних з професійною діяльністю. Адекватне, наскільки це можливо, усвідомлення рівню і характеру різниці між ідеальними образами та реальною ситуацією "я-в-професії", є постійно діючим стимулом для вдосконалення, особистісного та професійного зростання педагога, в чому і вбачається значення професійної рефлексії. Ефективним викладачам, як здається, взагалі властивий стан рефлексії, постійне фіксування на зіставлення ідеального та обраного образу дії в теперішній ситуації.Значною складовою успішності педагога є також самоактуалізація викладача. Щоб досягти професійного результату, викладачеві доводиться докладати значних зусиль для підтримки дисципліни, контролю за слухачами. Крім того, він постійно має підтримувати свій імідж "всезнайки", виступати в ролі "судді", "контролера", іноді - "диктатора". Така позиція може бути нетиповою, нехарактерною для певної людини, але вона "захитає" її і робить, на перший погляд, невразливою. Поведінка, яка полягає в неусвідомленвй спробі контролювати ситуацію, підкоряти собі волю слухачів для досягнення власної мети, називається маніпулятивною і дуже шкодить як самому викладачеві, так і розвиткові слухачів. Пропонуємо ряд причин, які призводять до маніпуляції:1. Згідно Ф.Перотзу, людина перебуває у вічному конфлікті між "опорою на себе та на зовнішнє середовище". Тому виникає проблема довіри до себе та інших. Багатьох з нас ще у дитинстві привчили постійно перевіряти контролювати себе, а це і є недовіра. Вона змушує людей шукати підтримки авторитетів. Недовіра викладача блокує студентське прагнення до творчості та самовираження.2 За Є.Фроммом сутність людини - любов. Ми плутаємо та замінюємо любов владою над людиною, намагаючись виправляти інших.3 Екзистенційна проблема - страх самотності (найчастіше страждають викладачі).4 Страхопинитися у скрутному становищі.5 А.Елліс виділяє потребу отримувати схвалення від усіх і кожного. Викладач, який намагається у всьому догодити своїм слухачам, є прикладом такого маніпулювання. Насправді, всім догодити неможливо. Взаємна повага і бажання зрозуміти одне одного - ось найкращий спосіб взаємодії викладача зі слухачами.Кожна людина певною мірою - маніпулятор. Проте в гуманістичній психології існує уявлення про наявність протилежного маніпуляторству позитивного потенціалу, який А.Маслоу назвав самоактуалізацією. Взірці здорової особистості - самоактуалізуючі люди,
Loading...

 
 

Цікаве