WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Принцип справедливості в системі вищої освіти: світова політика і українські проблеми - Реферат

Принцип справедливості в системі вищої освіти: світова політика і українські проблеми - Реферат

зовсім не можуть учитися. На додаток до тому вдвічі більше так званих маргиналів - стан яких граничить між розумове неповноцінними й нормальними людьми. Маргиналів не тільки можна, але й потрібно вчити, щоб зробити корисними членами суспільства. Однак, лише в спеціальних навчальних закладах, для них розрахованих. Крім того, є ще одна сторона людських здатностей, яку необхідно обов'язково враховувати з погляду доступу й селекції у вищій школі - здатність до абстрактного мислення. Удвічі більше, порівняно з маргиналами, тих абсолютно нормальних дітей, у яких недостатньо розвинений навіть нижчий рівень абстрактного мислення. І ще більше тих - хто має недостатньо розвитий вищий рівень абстрактного мислення, без якого дуже проблематично засвоїти курс вищого освіти. Взагалі набирається досить більша частина тих, хто за критерієм здатностей не міг би претендувати на одержання вищої освіти. Це, звичайно, зовсім не виходить, що більшість із них не в змозі реалізувати інші особистісні задатки (не пов'язані із засвоєнням сучасних програм високого рівня складності й абстрактності) і бути рівноправним і корисним членом суспільства. Тому доступ до вищої освіти поряд із критерієм рівності (за деякими обмеженнями) все-таки в більшій мірі повинен базуватися на оцінці адекватності здатностей особи. Лише в такому принциповому об'єднанні інститут вищої школи зможе по можливості забезпечити й справедливість системи, і якість результатів [3, с.225].Таким чином, попередні узагальнення з розглянутого наступні.Поняття справедливості для вищого освіти повинне одержати адекватну змістовну розшифровку, виходячи з певних принципів. Не відповідає справедливості лінійного, спрощеного розуміння рівності як вимоги однакового відношення до усім або однаковій рівності доступу претендентів на всі рівні вищого освіти. Справедливість системи вищої освіти вимагає того, щоб у рамках загальної політики відносини до усіх з рівних позицій, нерівність, якщо воно буде мати в системі місце, було виправдано тими перевагами, які воно дає всьому суспільству. Виділена в такий спосіб справедливість передбачає:o Максимальну волю доступу до вищої освіти, універсалізацію доступу;o Чесна рівність можливостей й умов підготовки до надходження у вищий навчальний заклад, ясність і прозорість процедур прийому з повноправною участю абітурієнтів у всім тим, що із цим зв'язане;o Одержання вищого освіти на основі головного критерію - здатностей абітурієнта або студента;o Особлива увага до факторів, які можуть впливати або реально впливають на доступ до вищої освіти представників різних груп й їхню справедливу представленість у вузах;o Надання пріоритету найбільш знедоленим за чіткими й відкритими правилами;o Мінімізацію можливих негативних впливів від розширення плати за навчання;o Забезпечення таких умов, щоб освіта й кар'єра були однаково відкриті для всіх талантів.Ці умови забезпечать зв'язок справедливості у вищій освіті з основними демократичними ідеалами й правами людини. Вони об'єднають рівність із іншими основними цінностями й устремліннями цивілізованого суспільства: високою якістю й ефективністю розвитку, поширенням і застосуванням знань, а також найбільш повним розвитком соціального й гуманітарного капіталу.
2.Проблеми забезпечення справедливості й рівності в українській вищій школі.
Система вищої освіти в Україні за роки незалежності істотно розширила можливості молодим людям надходження у вузи. Вимір основних індикаторів у напрямі останнього десятиліття підтверджує висновок про те, що вищій школі країни властивий процес масовості. На 2003 рік склад мережі установ вищої школи включав 997 вузів всіх рівнів акредитації й форм власності. Розвивається сектор недержавного освіти, що нараховує 175 вузів. Виросла чисельність студентів розраховуючи на 10 тис. населення й становить сьогодні 468 чоловік. Особливо високі темпи приросту цього індикатора характеризують систему вузів III-IV рівня акредитації. Показник досяг рівня 348 студентів при 159 в 1993 році - ріст більш ніж у два рази за 10 років. У цілому в системі вищого освіти навчається 2269,7 тисяч студентів на денний, вечернею й заочною формою [4, с. 14-15].Позитивним для забезпечення справедливості вищої освіти виступає введення більше диференційованої багаторівневої структури вищої освіти, східчастого освіти й кваліфікаційних рівнів, екстернату. Все це розширює право вибору й доступність до різних форм одержання вищої освіти. Більшою мірою можуть ураховуватися індивідуальні можливості, запити й здатності.Залишилися деякі пільги по надходженню у вищі навчальні заклади для окремих незахищених груп: сиріт, дітей з фізичними недоліками, "чорнобильців", "афганців". З ініціативи Міністерства освіти й науки України в правила прийому до вузів внесена норма про пільги при надходженні дітей батьків-учасників воєнних дій. Зроблено перші кроки в справі кредитування під гарантії держави одержання вищої освіти тих, хто не може оплатити своє навчання.Наведене вище можна, поза сумнівом, віднести до факторів позитивного плану, що розширює рівність можливостей у доступі до освіти й працююче на твердження принципу справедливості.Разом з тим, вплив суспільства в його кризовому й деформованому стані на інститут вищої школи виявляє багато негативних феноменів.Насамперед відзначимо, що сьогодні серйозно підірвано або ослаблені механізми селекції, відбору найбільш підготовлених і здатних. Однієї з головних причин цього вважається"погоня за контрактниками" - старання вузів, керівників вузівських структур за всяку ціну залучити до себе найбільше студентів-контрактників, що оплачують своє навчання. Гостра потреба в цих фінансових засобах при існуванні на "голодному пайку" державного фінансування змушує як керівників вузів, так і самих викладачів опускати планку вимог до абітурієнтів і студентів значно нижче рівня, при якому можливе дотримання пристойної якості масової підготовки. Вимогливість до засвоєння програми навчання заміняється частиною викладацького персоналу або примушується вузівською адміністрацією до заміни підходом, що може бути названий псевдо гуманістичним. Нездатних або небажаючих учитися дотягають будь-якими способами до одержання диплома. Хоча в дійсності, як усі розуміють, та й нерідко відкрито говорять, мова йде про гроші - для виживання вузів, для розвитку їхньої бази, для оплати роботи викладачів.Феномен "погоні за контрактниками" має ще один негативний наслідок. Зарахування в університети як можна більшої кількості студентів-контрактників на деяких факультетах і спеціальностях, у першу чергу високого попиту, престижних, приводить до переповненості аудиторій, перевантаженості викладачів, недостатності відповідного учбово-методичного забезпечення процесу навчання (підручники, посібники, комп'ютерний час і т.п.). Все це не сприяє забезпеченню потрібної якості освіти.Негативні прояви, що виявилися в останнє десятиліття, переходу до платності освіти підтверджують своєчасність внесеної в новий Закон про вищі освітні норми обов'язкового 51%-го прийому до вузів на бюджетні місця. Це дозволить хоч і небагато, але обмежити стрімкий переклад вищої освіти країни на платну основу. Адже дозволяючи вищій школі виживати при вкрай слабкому державному фінансуванні, він підриває рівні можливості доступу молодих людей до вищого освіти. Масовий перехід на платне освіти серйозним образом скоротив доступ до нього молоді з родин зі скромним статком. По даним проведеного нами в Донецькій області дослідження 13 % опитаних не можуть одержати або підвищити освіти по фінансових причинах, хоча хотіли б цього [5, с. 15]. Отже, існує об'єктивна неприступність вищої освіти для частини населення з низькими доходами. У наявності дискримінація по матеріальній підставі, що порушує конституційну норму рівного доступу громадян до одержання освіти й

 
 

Цікаве

Загрузка...