WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Практична підготовка вчителя історії та правознавства у ВНЗ - Курсова робота

Практична підготовка вчителя історії та правознавства у ВНЗ - Курсова робота

педагогічної діяльності; стала рефлексивна позиція, спрямована на самооцінку і самоаналіз своїх педагогічних дій.Критеріальний підхід до виявлення і формування якісних показників і критеріїв готовності майбутніх педагогів до педагогічної діяльності дає можливість мати достовірні дані про сам процес професіоналізму. Це певна діагностична карта рівня сформованості педагогічної свідомості студента, зміст його педагогічної рефлексії.У психолого-педагогічних дослідженнях розроблені основні критерії готовності до професійної діяльності майбутнього вчителя. Це - педагогічна свідомість; самостійність емоційного позитивного ставлення до педагогічної діяльності; швидкість адаптації особистості в різних педагогічних ситуаціях; доцільність педагогічних дій; рівень сформованості педагогічних здібностей; володіння педагогічною технікою і технікою міжособистісного спілкування.Диференціаціяна високий, достатній, середній і низький рівень готовності дає повну картину процесу формування готовності студентів до педагогічної діяльності, що, в свою чергу, створює умови для корекції процесу підготовки.В цілому концепція формування готовності до професійної педагогічної діяльності включає в себе: профорієнтацію і профвідбір на професію вчителя; єдність довузівської і вузівської підготовки; вплив педагогічного процесу школи; індивідуалізація і диференціація навчально-виховної підготовки в педвузі.Важливою умовою практичної підготовки студента вищого педагогічного навчального закладу до педагогічної діяльності, на думку Нагорної Г.О., є формування в них професійного мислення [18]. Адже невміння студентів приймати самостійні педагогічні рішення в нестандартних умовах, висловлювати незалежні в тих чи інших педагогічних ситуаціях думки, прогнозувати результати взаємодії з колективом, особистістю є проблемою в справі виховання педагогічних кадрів. Тенденція вузівської підготовки , спрямованої на накопичення знань у майбутніх учителів, і недостатнє їх практичне застосування в навчальному процесі на педагогічній практиці породжує недоліки в подальшій роботі. Педагогічна підготовка в вузі повинна здійснюватись як єдиний процес методологічного і технологічного дослідження студентами системи загальних й особливих стосунків у педагогічних ситуаціях, які нескінченно і безперервно змінюються в своїй детермінації [18 с.16]. Нові стратегічні підходи і тактичні засоби формування професійного мислення студентів повинні знайти своє місце в роботі педагогічних вузів України.Професійна компетентність, педагогічна майстерність і новаторство, на думку Пєхоти О.М. [19 с. З], забезпечуються лише завдяки індивідуально-творчій самореалізації особистості.Індивідуалізація підготовки фахівця набуває одного із перспективних напрямків професійно-педагогічної і особливо-практичної підготовки майбутнього вчителя.Дослідження проблеми професійної адаптації випускника педагогічного вузу, в системі підготовки педагогічних кадрів дало можливість Морозу О.Г. [16 с.8] виявити зв'язок основних елементів системи. Школа-абітурієнт-студент 1-го курсу-студент старших курсів-студент випускного курсу-молодий учитель. Кожен етап має свої особливості, свої завдання, але всі вони важливі в професійній підготовці вчителя. Удосконалення змісту і структури практичної підготовки майбутнього учителя, на думку дослідника, є однією з умов формування у студентів цілісного професійного мислення, вироблення конкретних педагогічних умінь, що і є однією з умов їх професійної підготовки.Проблеми професійної підготовки майбутніх педагогів досліджувались в роботі Майбороди В.К. [15]. Розкриваючи генезис вищої педагогічної освіти в Україні на основі принципу системності, автор проаналізував найістотніші зв'язки між різними компонентами педагогічної освіти: метою, формами, змістом, типами навчальних закладів контингентом студентів і науково-викладацьким персоналом. Для вивчення історії педагогічної освіти принципове значення має періодизація основних етапів її розвитку. На думку автора, вища педагогічна національна школа в своєму розвитку пройшла такі етапи:1917 - 1920 рр. - активні пошуки змісту форм і методів будівництва вищої педагогічної освіти за різних форм державної влади в Україні;o 1921 - 1934 рр. - формування та інтенсивна підготовка національних педагогічних кадрів;o 1935 - 1985 рр. - утвердження єдиної всесоюзної системи вищої педагогічної освіти, уніфікація її змісту форм і методів.[15 с.157]
Розділ 4. Психологічні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів в педагогічних навчальних закладах
Психологічні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів в педагогічних навчальних закладах були предметом дослідження багатьох учених на різних етапах вищої педагогічної школи. В 20-30-х роках на замовлення органів управління професійною освітою проводились відповідні психологічні дослідження пов'язані, з відбором, адаптацією студентів педвузів до навчального процесу, вивченням проблеми формування контингенту студентів, виявленням мотивів вибору професії вчителя, відношенням студентів до майбутньої професії. В цілому коло питань формувалось навколо чотирьох основних проблем: організація навчального процесу; комуністичне виховання студентів; соціальна структура майбутніх педагогів; умови проживання студентів.Характерними особливостями становлення і удосконалення радянської системи підготовки педагогічних кадрів у 20-30-х роках були питання, пов'язані з визначенням суті і змісту праці учителя в нових умовах, виникненням педології як комплексної науки про розвиток дитини, формуванням навчальних планів і програм професійної підготовки вчителя, удосконаленням методів навчання, зближенням теорії і практики роботи трудової школи, запровадженням постійної педагогічної практики.З середини 30-х років до 60-х років гострота до вивчення специфіки і особливостей професійної підготовки в аспекті психологічному дещо знизилась. Уніфікація системи, одноманітність форм підготовки студентів, до педагогічної діяльності централізація управління, моно ідеологізація, політизація навчально-виховного процесу стали факторами, які не сприяли дослідженню проблем студента як майбутнього педагога.Кінець 60-х років був періодом відродження інтересу до проблем професійної підготовки студентів. Орієнтація психологічних досліджень, як вітчизняних, так і зарубіжних спрямовані в напрямку дослідженняпроблем індивідуалізації підготовки вчителів і врахування суб'єктивних факторів в системі підготовки майбутнього вчителя. Експериментальні дослідження різних аспектів діяльності студентства пов'язуються з новими, нетрадиційними формами роботи, в навчальні плани включаються різноманітні синтезуючі та інтегруючі курси, (педагогічна творчість учителя, педагогічна майстерність,
Loading...

 
 

Цікаве