WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Практична підготовка вчителя історії та правознавства у ВНЗ - Курсова робота

Практична підготовка вчителя історії та правознавства у ВНЗ - Курсова робота

педагогічних дисциплін були предметом дослідження і обговорення в педагогічній науці. Розширення спецкурсів, спецсемінарів педагогічного спрямування певною мірою вирішувало проблему педагогізації навчально-виховного процесу в педвузі, але лише на кількісному рівні. Якісні показники дещо відставали.Робота Полтавського педагогічного інституту в 80-і роки в напрямі педагогізації навчального процесу мала певні успіхи в цій справі. Пошук оптимальних шляхів формування основ педагогічної майстерності у студентів, зумовив необхідність введення спеціального курсу, який би поєднав у собіважливі моменти теоретичної і практичної професійної підготовки вчителя. Таким курсом став курс "Основи педагогічної майстерності". Перед педагогічними вузами в 80-ті роки стало завдання залучити студентів до педагогічної діяльності як творчого процесу. Проблема педагогічної творчості в системі підготовки вчителя знайшла свою реалізацію в концепції єдності теоретичної, загально філософської і науково-педагогічної підготовки вчителя, а також в концепції посилення практичної підготовки майбутніх педагогів, формування в майбутніх учителів навичок педагогічної техніки.Теоретичний аналіз наукових праць з проблем готовності до педагогічної діяльності майбутніх педагогів дав змогу Троцькому Г.В. [25 с.47] виділити такі її компоненти:- мотиваційний (позитивне ставлення до педагогічної професії, стійкі наміри присвятити себе педагогічній діяльності, інтерес до роботи вчителем);- морально-орієнтаційний (моральне обличчя педагога, володіння професійно-педагогічними навичками та загальнолюдськими цінностями, етикою, наявність поглядів і переконань, принципів та готовність діяти у відповідності з ними);- змістовно-операціний (професійні знання і вміння педагогічне мислення, професійна спрямованість уваги, сприймання, уява, педагогічні здібності);- емоційно-вольовий (цілеспрямованість, працьовитість, наполегливість, рішучість, самостійність, ініціативність, емоційний стан, товариськість, емоційна сприйнятливість);- оціночний (самооцінка своєї професійної підготовленості в відповідності до розв'язання професійних завдань оптимальним педагогічним зразком).психофізіологічний (властивості та здібності, які забезпечують учителеві високу працездатність у виконанні професійних функцій).Історія педагогічної освіти в Україні свідчить про прогресивні тенденції підготовки майбутніх учителів, які виявлялись в оптимальному пізнанні теоретичної і практичної підготовки, академічної і педагогічної. Провідною ідеєю реформування педагогічної освіти на сучасному етапі є піднесення ролі професійної підготовки майбутнього вчителя. Система партнерства вищого навчального закладу і школи закладає основи практичної підготовки вчителя не тільки в рамках вищого закладу, але і в реалізації конкретних проектів роботи школи.Досвід роботи педагогічних навчальних закладів Англії, США свідчить про розробку різноманітних технологій практичної підготовки майбутніх вчителів. Педагогічна практика в вузах Англії часто проходить в нетрадиційній формі, такій, наприклад, як "мікровикладання" (міні-урок з міні-класом), групова практика з використанням елементів бригадного методу.На всіх етапах функціонування вищої педагогічної школи проблема підготовки висококваліфікованого учителя-педагога була однією з головних як в плані теоретичному, так і практичному.Професійна педагогіка вирішення завдань фахової, психолого-педагогічної, практичної підготовки майбутнього вчителя особливу увагу акцентує на реалізації завдань, пов'язаних з формуванням готовності майбутнього учителя до практичної педагогічної діяльності. Для того, щоб майбутній учитель був готовий до професійної діяльності, необхідно якомога раніше познайомити і включити його в безпосередню педагогічну роботу. Це активна і пасивна педагогічна практика на всіх етапах навчання.
Розділ 3. Готовність майбутнього учителя до педагогічної діяльності
Найбільш послідовно і глибоко розкрита проблема готовності до педагогічної діяльності майбутнього учителя в дослідженнях В.О.Сластьоніна [24], О.Г.Мороза [16], Т.В.Садчинової [21], А.Ф.Ліненко [11].Одним із пріоритетних напрямків у підготовці педагогічних кадрів, на думку Ліненко А.Ф. [11], є удосконалення готовності майбутніх учителів до професійної діяльності. Якраз в педагогічному вищому навчальному закладі в процесі навчання формуються основи педагогічної майстерності, закладаються основи педагогічної діяльності педагога. Існуюча система психолого-педагогічної підготовки в педагогічних вузах не спрямована на формування комплексу професійно значущих якостей особистості, які і забезпечують високий рівень професіоналізму майбутніх учителів суспільних предметів. Проблема готовності до педагогічної діяльності знайшла своє висвітлення як в психологічних, так і педагогічних дослідженнях.Так, певні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів висвітлені в роботах О.А.Абдуліної [1], [2] А. М. Алексюка [3], І. А. Зязюна [7], Г. О. Балла[4], Н.В.Кічук [8] та ін. Підготовка майбутніх учителів до професійної роботи - це досить складний і тривалий процес, в результаті якого формується певна модель [такої готовності]. Так, в дослідженні А.Ф.Ліненко структура готовності до педагогічної діяльності складається з факторів особистісних і процесуальних.В цю модель автор включає: педагогічну самосвідомість, ставлення, інтерес до педагогічної діяльності і потреба в ній, мотиви діяльності, педагогічні здібності, знання предмета і способів діяльності, навички і уміння, професійно-значущі якості майбутнього педагога [11, с.58].Формування готовності майбутніх вчителів до професійної діяльності - це перш за все нагромадження знань, умінь і навичок практичної діяльності. Формування готовності студентів до практичної роботи спрямовано на підготовку їх до раціональної і досконалої діяльності.Праксеологічний підхід до формування досконалої педагогічної діяльності майбутнього вчителя передбачає перш за все реалізацію таких принципів, як: формування у студентів потреби в праці вчителя; позитивне ставлення до неї; можливість самореалізації в цій педагогічній діяльності. Праксеологічний підхід до організації професійної підготовки майбутнього вчителя - один із перспективних напрямів у справі формування педагогічних кадрів.Досліджуючи місце і роль педагогічної рефлексії в формуванні готовності студентів до професійної діяльності як форму теоретичної діяльності людини, спрямованої на осмислення своїх вчинків і дій, педагоги, психологи визначають такі основні критерії педагогічної самосвідомості: розуміння соціального значення професії учителя; усвідомлення вимог до особи вчителя; знання вимог до професійно-педагогічної діяльності; адекватна самооцінка можливостей для досконалої
Loading...

 
 

Цікаве