WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Переживання студентами свого дорослішання в процесі навчання - Реферат

Переживання студентами свого дорослішання в процесі навчання - Реферат

психокорекції .Тут і постає питання про необхідністьзагальнодержавної соціальної програми для студентів, в процесі якої проробляються конфлікти дитинства, знаходяться можливості установлення більш зрілих стосунків із власними батьками, прийняття їх і себе. А внаслідок цього виникає можливість встановлювати більш реалістичні, здорові стосунки з іншими. Як висловилася одна студентка, яка усвідомила, що тривалий час "віддавала" ролі своїх батьків подругам та юнакам, але (і саме тому, що) "відмовляла" в цьому праві реальним батькам: "Бути дорослим - це вміти прощати." В цьому відбивається розуміння того, що бути дорослим - це також вміти встановлювати зрілі стосунки з людьми. Нажаль, досить часто це вміння не приходить автоматично чи природньо, особливо, коли є пошкодження стосунків на попередніх етапах розвитку особистості, і соціальна ситуація не сприяє цьому, а в ній панує конкурентна боротьба, підозрілість, відокремленість. Позитивному вирішенню психоціальної кризи юності сприяє така соціальна ситуація, яка характеризується партнерством, кооперацією, взаємоповагою, довірою. В лабораторних умовах вона може бути створеною під час групової чи індивідуальної психокоррекції, а в реальніх - це питання організації стосунків і створення відповідної соціально-психологічної атмосфери в навчальному процесі, і в усіх сферах студентського життя. Головне пам'ятати, що для другого періоду юності типовими є "максималізм і категоричність, які не завжди свідчать про принциповість"[2,65]. Особливо дані якості виражаються через негативне ставлення до думок та дій дорослих, тож фахівці мають бути готовими до скептично критичного та іронічного ставлення.Підводячи підсумки, зауважимо, що студента, тобто юнака чи дівчину, маємо сприймати комплексно, тобто, як підкреслює О.В.Винославська, "у трьох іпостасях":
соціальній, яка обумовлена належністю студента до певної соціальної (академічної групи і виявляється через виконання ним функцій майбутнього фахівця;
психологічній, що являє собою єдність психічних процесів, станів і таких властивостей як характер, темперамент, спрямованість, здібності, від яких, власне, і залежить протікання психічних процесів та виникнення психічних станів;
біологічній, що включає в себе тип нервової діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, соматичний тип, психомоторику, фізичний стан тощо.
Це означає, що при здійсненні будь-яких практичних заходів для вирішення проблем юнацтва, маємо брати до уваги характеристики якостей та можливостей студентів, їх вікових та особистісних особливостей в усіх зазначених напрямках.
Розділ ІІ. Психологічний супровід розвитку студентів в існуючій системі вищої освіти.
ІІ.1. Протиріччя у розвитку сучасного студента та можливі шляхи їх вирішення.
Термін "студент" має латинське походження і в перекладі українською мовою означає людину, "що старанно працює, учиться, тобто оволодіває знаннями"[2,66].Завдяки спільному виду діяльності - навчанню, спільному характеру праці студенти утворюють певну соціально-професійну групу, провідною функцією якої є набуття відповідних знань та умінь в галузі обраної професії, навичок самостійної творчої діяльності. Успішність же всього зазначеного залежить від психоемоційного стану особистості, яка, як вже було зазначено, переживає вирішальну вікову кризу дорослішання.Становлення й розвиток юнака сьогодні відбуваються в щонайскладніших умовах, які часто є похідними від надіндивідуальних, надособистісних процесів - не тільки економічних і політичних, але й власне психологічних чи, точніше, психосоціальних[15].Актуальною в цьому контексті виявляється, скажімо, проблема конформізму як типового механізму адаптації особистості до нових умов. Зазначимо, що конформний спосіб адаптації відіграє важливу стабілізуючу роль у процесі трансформації колишньої радянської людини в громадянина демократичної держави. Цьому сприяють і ті психотехнологічні механізми впливу, що по суті залишаються такими, як і раніше (змінюється лише їх ідеологічне наповнення). При цьому, однак, якісні зрушення в громадянській самосвідомості, у готовності людей до побудови нових форм суспільного життя простежуються дуже слабко. Для досягнення більш вагомих результатів тут варто використовувати інші механізми впливу, які б стимулювали критичність, ініціативність, зацікавленість, активність особистості. І в цьому розумінні великі надії ми покладаємо на подальше вдосконалення й розвиток суб'єктної парадигми психологічної науки і педагогічної практики, що успішно розробляється[8].Зрозуміло, що глобальна соціально-економічна криза, у вирі якої ми постійно перебуваємо, поглиблює внутрішні конфлікти, життєві кризи як дорослої, так і юної, підростаючої людини, загострює всі її лиха, страждання, суперечності, надзвичайно ускладнює вибір життєвого шляху, роблячи який, індивід кладе на свої плечі важку відповідальність і за свою власну долю, і за долю своїх близьких. Тим часом подібні проблеми, насамперед пов'язані з життєвими кризами та особистісним вибором, і дотепер залишаються у вітчизняній науці дуже слабко розробленими. Ю.О.Самарин виділив ряд характерних рис та протиріч соціально- психологічного характеру, що мають місце у розвитку студентської молоді. У цей період молода людина здійснює вибір професії, оволодіває нею і починає випробовувати себе в інших сферах життя, самостійно планує свою діяльність і поведінку, активно відстоює самостійність суджень і дій. У цьому віці на основі синтезу наявних знань, життєвого досвіду, самостійних міркувань і дій формуються світогляд, етичні та естетичні погляди. Багато які з них переходять зі сфери теоретичних уявлень в сферу практичних здійснень (кохання, шлюб, створення власної сім'ї). Однак, у зв'язку з матеріальною залежністю від батьків та необхідністю підкорятися існуючому в навчальному закладі розпорядку, виникає економічне протиріччя між різноманітністю бажань і можливістю їх здійснення, яке студент інколи намагається розв'язати додатковим заробітком на шкоду своїй основній учбовій діяльності[2,65;11,1].Поєднання роботи з денною формою навчання створює ще одне протиріччя - надзвичайний дефіцит часу, який позначається або на якості навчання, або на сімейних взаємовідносинах, а у кінцевому результаті призводить до "зниження інтенсивності інтелектуального та емоційного життя"[2,65].Коли у студента виникає вибірковий інтерес до тієї чи іншої галузі знань і бажання заглибитися саме у цю галузь, ресурси часу виявляються недостатніми.Наступне протиріччя полягає у тому, що хронічно не вистачає часу на переробку постійно зростаючого потоку інформації. Знаннями ж стає тільки та інформація, що перероблена та засвоєна людиною. Отже широта інформації часто вступає в протиріччя з глибиною її осмислення.Існує ще одна особливість психічного розвитку студентів: якщо в середній школі навчання і виховання випереджають розвиток, то у вищому навчальному закладі розвиток студентів іноді випереджає навчання і особливо виховання.Окремо
Loading...

 
 

Цікаве