WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості засвоєння студентами матеріалу курсу вищої математики - Реферат

Особливості засвоєння студентами матеріалу курсу вищої математики - Реферат

особистості, зокрема до світу людей, природи, свідомості, до об'єкта. Якщо у людини сформувалась звичка бути завжди уважною, тоді увага стає закріпленою, постійною властивістю, яка називається уважністю. Уважність формується в діяльності. Уважна людина вирізняється спостережливістю, вона повніше і точніше сприймає навколишній світ, навчається і працює значно успішніше, ніж неуважна людина.Звернемо увагу на вольову активність особистості. Сутність і значення волі можна розглядати в такому поєднанні: активність - воля - свідомість. Воля - не абстрактна сила, а свідомо спрямована активність особисті. Воля є внутрішньою активністю психіки, пов'язаною з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої напруженості, здатністю регулювати спонукання,можливістю приймати рішення, гальмуванням поведінкових реакцій. Індивідуальні особливості волі властиві окремим людям. До позитивних якостей відносять такі якості, як наполегливість, цілеспрямованість, витримка тощо. Якості, що характеризують слабкість волі особистості, визначаються такими поняттями, як безпринципність, безініціативність, нестриманість, боязкість, упертість тощо. (О.Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук та інші [6])
РОЗДІЛ II
2.1. Призначення курсу вищої математики
Окрім теоретичних знань з вищої математики та практичних умінь розв'язання математичних задач курс математики сприяє:- з'ясуванню різних засобів розв'язання прикладних задач,- з'ясуванню універсальності математичної мови,- формуванню загальної культури особистості,- формуванню двох важливих функцій особистостіo правильно ставити мету та відповідно до неї визначати умови і можливості її досягнення;o моделювати та програвати на моделях можливі ситуації, в результаті отримувати оптимальні рішення.
2.2. Види понять вузівський математичних курсів та особливості їх формування
Кожна наука і кожний навчальний предмет оперує певним колом властивим їм понять. Поняття - це форма мислення, в якій відображаються загальні істотні й відмінні ( специфічні ) властивості і особливості певних предметів або явищ дійсності. Математичні поняття відображають у нашому мисленні просторові форми та кількісні відношення дійсності, абстрагуючись від реальних ситуацій.Кожне поняття має свій обсяг і зміст. Обсяг поняття - це множина об'єктів, які охоплюються цим поняттям. Зміст поняття - це множина суттєвих спільних властивостей, притаманних усім об'єктам, що належать до поняття.Виділяють родові та видові поняття. Якщо обсяг одного поняття є частиною обсягу другого, то перше поняття називають видовим, а друге родовим.У курсі вищої математики виділяють, так само, як і в шкільному курсі математики, такі види понять: первісні, які вводяться описово, означувані. Для означуваних понять існують різні види означень, їх можна подати у вигляді схеми 2.Види означень
Схема 2. 12Засвоєння математичних понять відбувається у процесі аналітико-синтетичної діяльності студентів. У структуру пізнавальної діяльності щодо засвоєння математичних понять входять як загальні (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення тощо), так і специфічні розумові дії (дія підведення під поняття і обернена їй дія - виведення наслідків ). Чим складніше означення ( наявність кванторів v (або), л (і), 3 (існування), V (загальності)), тим більше вправ на підведення під поняття треба розглядати. Причому, викладач повинен варіювати як суттєвими, так і не суттєвими ознаками поняття, включати і такі об'єкти, які не належать до поняття, що формується.При введенні блоку понять, які означаються таким чи іншим чином, варто закінчити цей блок характеристикою видів означень, логічних структур означень. Також доцільно створити класифікаційну схему - можна у вигляді схеми, таблиці або кругів Ейлера. Вона, в свою черг}', буде демонструвати взаємозв'язок родових та видових понять.На початку вивчення курсу або блоку викладачу допоможе складання структурно-логічної схеми, яка відображає зв'язок різних понять між собою. Вона може мати вигляд При підготовці викладач повинен підібрати різні посібники з різними означеннями одного і того ж поняття і надати перевагу тому чи іншому означенню, враховуючи:1. інформацію про зв'язок цього поняття з іншими;2. профіль Вузу, де вивчається цей курс.Викладач також повинен потурбуватись про метод введення того чи іншого поняття. Якщо це класичний вищий навчальний заклад, то метод, скоріше за все, буде абстрактно-дедуктивний, якщо ж гуманітарний - то, скоріше, конкретно-індуктивний.При підведенні підсумку лекції (або як теоретичне запитання на колоквіумі) можна задати завдання навести структурно-логічну схему або назвати всі родові, видові поняття і тому подібне.
2.3. Вивчення теорем у курсі вищої математики
Із теоремами та їх доведеннями студенти знайомі ще зі школи.Теореми і їх доведення розвивають логіку мислення студентів, просторові уявлення та уяву, вчать методам доведення. Доведення дають змогу студентам засвоїти евристичні прийоми розумової діяльності, формують позитивні якості особистості, зокрема обґрунтованість суджень, стислість, чіткість висловлення думки, критичність мислення.Теорема - з грецької означає "досліджую", "розглядаю".Теорема - математичне твердження, істинність якого встановлюється шляхом доведення.Формулювання теореми містить складові: - роз'яснювальну частину( назви об'єктів, які розглядаються в теоремі );- умову( інформація відносно тих умов, при яких розглядається об'єкти або відношення );- висновок( те, що треба довести, дослідити відносно цього об'єкту або відношення ).Треба зважувати на те, що в алгебрі дуже часто теореми називають правилами, законами, формулами, твердженнями. Але все це теореми і потребують не меншої уваги. Теореми поділяють на прості та складні в залежності від виду умови та висновку. Існує інша класифікація - відносно логічної структури теореми (схема 3). Тут стрілочки позначають еквівалентність відповідних теорем.Схема 3.За значимістю та складністю доведення серед теорем виділяють наслідки та леми. Із цими поняттями студенти досить часто зустрічаються при вивченні вищої математики, тому варто пояснити їм різницю між теоремою, наслідком та лемою.Теореми можна формулювати у двох формах:1. імплікативна: "Якщо А, то В" (А => В).2. категорична: не використовується "Якщо..., то...".З відношенням слідування( => ) і рівносильності( ) безпосередньо пов'язані три види умов, що стосуються умовних тверджень: необхідні,t достатні, необхідні і достатні. Із такими термінами студенти досить часто зустрічаються при
Loading...

 
 

Цікаве