WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості засвоєння студентами матеріалу курсу вищої математики - Реферат

Особливості засвоєння студентами матеріалу курсу вищої математики - Реферат

і починає вивчатись на першому курсі для математиків, спираючись на вище сказане, з'ясуємо деякі особливості навчальної діяльності студентів першого курсу:o період ранньої юності - це період систематичного засвоєння навчальних дисциплін, тому викладач не має права порушувати принцип науковості;o у цей період здійснюється систематизація, узагальнення і поглиблення знань, одержаних в основній та старшійшколах;o спостерігається висока активність думки, студенти готові до продуктивного мислення;o студентам цікаві не конкретні знання в готовому вигляді, а сам хід їх відкриття, створення, руху думки;o ефективне засвоєння знань відбувається в результаті руху думки за рахунок таких розумових дій, як аналіз, синтез, абстрагування, класифікація, узагальнення, порівняння, систематизація;o для студентів першого курсу запам'ятовування матеріалу, даного в готовому вигляді, відбувається гірше, ніж матеріалу, здобутого самостійно. В пам'яті залишається те, що сприймається за рахунок активної пізнавальної діяльності;o запам'ятовування міцніше при опорі на різні засоби наочності, на результати знань, представлених у вигляді опорних конспектів, схем, таблиць.
1.3. Психічні процеси особистості, які впливають на навчання
Як було зауважено вище, на навчальну діяльність студента впливають також тип та ступінь розвиненості уваги, сприймання, пам'яті, мислення, уяви, уміння вчитися, тобто уміння організовувати свою діяльність, в тому числі й навчаючу. Тому з'ясуємо поняття та особливості основних психічних процесів особистості. Для початку приведемо схему, яка відображає зв'язок та єдність психічних процесів та діяльності особистості, (див. схему 1.)Схема 1.Розглянемо такий психічний процес, як сприймання. Сприймання - це відображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття. Сприймання предметів і людей, з якими суб'єкту доводиться мати справу, умов, в яких протікає його діяльність, становить необхідну умову усвідомленої людської дії. Попередній досвід прискорює процес виділення об'єкта, розпізнання його особливостей, збагачує зміст сприймання, підвищує його повноту і точність. Сприймаючи, людина не лише бачить, а й дивиться і розглядає, не лише слухає, а й слухає і прислуховується. Але індивідуальні особливості роблять сприймання кожної людини індивідуально-своєрідним.Виділяють такі основні типи сприймання та спостереження: синтетичний, аналітичний, аналітико-синтетичний та емоційний. Людям синтетичного типу властива схильність до узагальненого відображення явищ, вони не надають значення деталям. Люди аналітичного типу вникають у всі подробиці, для них буває проблемою зрозуміти загальну суть явища. Люди аналітика-синтетичного типу завжди співвідносять аналіз окремих частин з висновками, встановлення фактів - з їх поясненням. Люди емоційного типу сприймання намагаються не так вирізнити сутність явища, як висловити своє ставлення, власні переживання, спричинені цими явищами. У повсякденній діяльності викладачу слід неодмінно зважати на індивідуальні особливості сприймання студентів.Функцію накопичення, збереження і використання наслідків дії відчуттів, сприймання, мислення, уяви виконує пам'ять. Пам'ять - це психічний процес, який відображає досвід людини шляхом запам'ятовування, зберігання, відтворення. Індивідуальні особливості пам'яті людей генетично залежать від властивостей нервової системи (рухливість, сила, врівноваженість). Мимовільна пам'ять розвинена у людей з рухливою нервовою системою, а довільна - з інертною. Індивіди з сильною нервовою системою демонструють вищу продуктивність процесів пам'яті, але логічну структуру матеріалу краще запам'ятовують індивіди зі слабкою нервовою системою. Тексти краще запам'ятовують люди з неврівноваженою нервовою системою. Властивості нервової системи відбиваються на особливостях процесів пам'яті, наприклад, у тому, що запам'ятовується. (О.Скрипченко, Л.Долинська, З.Огороднійчук та інші [6])Якщо звернемось до поняття мислення, то з'ясуємо наступне. Мислення - найвища форма відображення мозком навколишнього світу, найбільш складний пізнавальний психічний процес, властивий лише людині. За допомогою мислення людина пізнає загальні властивості і відношення, виділяє серед цих властивостей суттєві, що визначають характер об'єктів. Це дозволяє людині передбачити результати подій навколишнього середовища і своїх власних дій. Уся ця робота виконується за допомогою операцій мислення: порівняння, аналізу і синтезу, абстракції, узагальнення і конкретизації. Розрізняють три види мислення: наглядно-дійове, наглядно-образне і теоретичне. В складних розумових діях дорослого ( у тому числі і студента ) присутні елементи всіх трьох видів мислення, але деякий один з них, зазвичай, виражений найбільше. Викладач повинен враховувати цю умову і корегувати свої дії в залежності від того, який вид мислення у переважної більшості студентів групи, та додатково звертати увагу на студентів, які її потребують.( Л.М.Фридман [7], С.32-37 )До вищих пізнавальних процесів належить уява. Вона породжується потребами, що виникають у житті людини, і насамперед потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Уява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Уява, як і мислення, виникає в проблемній ситуації, тобто тоді, коли потрібно віднайти нове рішення. У кожної дитини є уява, фантазія, але проявляються вони по-різному, залежно від її індивідуальних особливостей. Ступінь легкості перетворення в уяві особистості змісту навчального завдання буває різним. Деякі студенти досить скуті ситуацією, так що будь-яке мислене перетворення її становить для них значні труднощі. Для інших дітей будь-яка ситуація - матеріал для діяльності уяви. Студенти можуть розрізнятись ще й тим, якою мірою їхня уява контролюється свідомістю. Залежно від цього уява може бути корисною або шкідливою (в останньому разі вона відволікає людину від реального світу). Тому викладачу важливо знати, як студент сприймає матеріал і як цей матеріал переломлюється в його уяві. Уяву можна тренувати і розвивати, як будь-який аспект психіки людини. Розвивати уяву можна різними шляхами, але обов'язково в такій діяльності, яка без фантазії не приводить до бажаних результатів.Розглянемо форму організації пізнавальних процесів - увагу. Увага - це зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події, образі, міркуванні тощо. У кожному психічному процесі присутній момент, що виражає різні ставлення
Loading...

 
 

Цікаве