WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості засвоєння знань - Курсова робота

Особливості засвоєння знань - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Особливості засвоєння знань
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ "ЗНАННЯ" ЇХ ВИДИ І ОЗНАКТИ
2. СПОСОБИ І РІВНІ ЗАCВОЄННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
3. ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ ЗАФІКСОВАНИХ У НАУКОВИХ ІНАВЧАЛЬНИХ ТЕКСТАХ.
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Навчання - цілеспрямована взаємодія вчителя і учнів у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички. У педагогічному процесі педагогічні категорії взаємопов'язані та взаємозумовлені. Як у широкому соціальному так і у широкому педагогічному значенні виховання охоплює навчання та освіту. Закономірністю навчального процесу є виховуючий характер навчання. Поняття "навчальний процес охоплює всі компоненти навчання: Викладача використовувані ним засоби і методинавчання, учня, який працює під керівництвом вчителя на уроці та самостійно в дома, забезпечення навчального процесу наочністю та ТЗН. Під поняттям "процес навчання" розуміють взаємодію учителя і учня. Навчання як один з видів людської діяльності складається з двох взаємозв'язаних процесів викладання і учіння. Викладання - діяльність учителя в процесі навчання що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництво роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок. Учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні - оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті. У навчальному процесі знаходять вияв відомі положення філософії про взаємозв'язок і взаємозалежність, єдність і боротьбу протилежностей, заперечення, перехід кількісних змін у якісні. Рушійними силами навчального процесу є його суперечності: між зростаючими вимогами суспільства до процесу постійного вдосконалення; між досягнутим учнями рівнем знань, умінь та навичок і знаннями, вміннями й навичками, необхідними для розв'язання поставлених перед ними нових знань; між фронтальним викладом матеріалу і індивідуальним характером його засвоєння; між розумінням матеріалу вчителем і учнями;між теоретичними знаннями й уміннями використовувати їх на практиці. Мистецтво вчителя полягає у з'ясуванні й використанні цих суперечностей для активізації пізнавальної діяльності учнів. Центральним в усіх теоріях навчання, учіння, навчальної діяльності є поняття "засвоєння". Саме засвоєння наукових знань і відповідних їм умінь є основною метою і головним результатом навчальної діяльності ( В. Давидов). За визначенням С. Рубінштейна, процес міцного засвоєння знань є центральною ланкою процесу навчання, який не зводиться до запам'ятовування та таке опанування матеріалу, яке дає змогу вільно використовувати його в різних ситуаціях.
1. ПОНЯТТЯ "ЗНАННЯ" ЇХ ВИДИ І ОЗНАКТИ
Індивідуальний стиль пізнавальної діяльності відноситься до числа формально-динамічних факторів, які визначають її успішність. Поряд з ними важливе значення в забезпеченні ефективності навчання мають логіко-психологічні механізми засвоєння знань. Логіко-психологічний і дидактичний аналіз процесу засвоєння знань доцільно почати з вияснення поняття "знання". Поняття "знання" багатозначне й має декілька визначень. Воно визначається як частина свідомості, як щось загальне в відображенні предметної розмаїтості, або як спосіб впорядкування дійсності, як деперсоніфікована узагальнена форма вираження сутності речей, як якийсь продукт й результат пізнання, як спосіб відтворення у свідомості пізнаваного об'єкта. Подібна багатозначність визначення поняття "знання" зумовлена безліччю функцій, що реалізуються знаннями. Так, наприклад у дидакгиці знання можуть виступати як те, що повинно бути засвоєне, тобто в якості цілей навчання, й як результат здійснення дидактичної задумки, як зміст і як засіб педагогічного впливу. В якості засобу педагогічного впливу знання виступають тому, що входять в структуру минулого індивідуального досвіду учня, вони змінюють і перетворюють дану структуру й тим самим піднімають того, хто навчається, на новий рівень психологічного розвитку. Знання не тільки формують новий погляд на світ, але змінюють відношення до нього. Звідси випливає й виховне значення всякого знання. Отже, знання виконують такі функції: Перша функція - знання дають загальні уявлення про ті сторони дійсності, яких вони стосуються (наприклад, загальну картину держави і права). Друга функція - знань в тому, що вони є основою формування людини до пізнавальної дійсності. Третя функція - знання є основою для дії або для визначення напрямкуспособів дії.(як треба діяти або не діяти). З погляду перерахованих вище дидактичних функцій знань перед викладачем завжди стоїть кілька задач: - а) перенести знання з його фіксованих форм у процесі пізнавальної активності тих , яких навчають; - б) перетворити знання з плану його вираження в зміст розумової діяльності учнів; - в) зробити знання засобом формування людини як особистості й суб'єкта діяльності. Знання - узагальнений досвід людства, що відображає різні галузі дійсності у вигляді, фактів, правил, висновків, закономірностей, ідей, теорій, якими володіє наука. Знання є головним компонентом освіти. Виділяють такі види знань: - освітні терміни і поняття, без яких неможливо зрозуміти жодного тексту;- факти щоденної дійсності та наукові факти, без зазначення яких неможливо зрозуміти закони науки, формувати переконання, доводити і обстоювати ідеї; - основні закони науки; - теорії, що містять систему наукових знань про певну сукупність знання про способи діяльності, методи пізнання, історії здобуття знань (методологічні знання); - знання про норми ставлення до різних явищ життя (оцінні знання). Розглянуті види знань поділяють на теоретичні й фактичні. Теоретичні знання - поняття, системи понять абстракції; теорії, гіпотези, закони, методи науки. Фактичні знання - одиничні поняття (знаки, цифри, букви, географічні назви, історичні особи, події.) Освітня функція навчання повинна забезпечити: повноту знань, яка визначається засвоєнням передбачених навчальною програмою відомостей з кожної навчальної дисципліни, необхідних для розуміння основних ідей, істотних причинно - наслідкових зв'язків; системність знань, їх упорядкованість що будь-яке знання випливало з попереднього і прокладало шлях до наступного; усвідомленість знань, що полягає в розумінні зв'язків між ними, прагнення самостійно, постійно поповнювати їх; дієвість знань, що передбачає вміння оперувати ними, швидко знаходити варіативні способи застосування їх із зміною ситуації. Можна знати але не вміти застосовувати знання (мати навички і вміння).Навички і вміння включають знання про спосіб
Loading...

 
 

Цікаве