WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості взаємозв'язку інтелекту й творчих здібностей особистості в професії педагога - Курсова робота

Особливості взаємозв'язку інтелекту й творчих здібностей особистості в професії педагога - Курсова робота

об"єднання різнобічної інформації про світ речей і явищ в єдину систему поглядів, що визначає моральну позицію особистості, що сприяє формуванню її спрямованності, здібностей і характеру, а також високих громадянських якостей, гуманізму, оптимізму й працелюбства. Велика роль в структурі інтелекту належить також мовній діяльності й особливо внутрішній мові, за допомогою якої протікає логічна перебудова даних, що одержуються за допомогою органів чуття, їх усвідомлення й мотивація в певній системі понять і суджень.
Творчий склад розуму вчителя проявляється перш за все в ставленні до матеріалу, що викладається. Можливість творчої роботи вчителя обумовлюють : широкий загальний розвиток, запас знань, уміння вільно оперувати символами, зацікавленість предметом, зацікавленість учнями, любов до своєї праці, здібність до інтенсивних вольових зусиль, наполегливої праці.
Важливою якістю гарного педагога є критичність розуму. Критичність мислення включає вміння об"єктивно оцінювати результати своєї праці, дій та вчинків, а також думок, праці й дій інших людей.
Висновки
Аналіз літератури показав, що проблеми інтелекту, творчості є спільними для таких наук, як філософія, психологія, педагогіка. Але взаємозв"язок між ними намагались визначити вітчизняні вчені переважно ХХ ст. - Б. Г. Анан"єв, А. Н. Леонт"єв, Є. А. Климов, К. К. Платонов та ін. Серед вітчизняних вчених це Г. Воллес, П. К. Енгельмаєр, Б. Скіннер та ін. На сучасному етапі розвитку науки нерозривна єдність інтелекту й креативності не викликає жодного сумніву (прикладом може бути навіть широко поширений термін "творче мислення"). Але питання про природу інтелекту, його сутність ще й досі залишається відкритим. Спектр визначень інтелекту надзвичай но великий : від здатності до абстрактного мислення до поширеного в американській психології визначення - "Інтелект - це те, що вимірюють тести інтелекту ". Багато вчених доводили включеність в структуру інтелекту пам"яті, мислення, уяви, але ще не доведено чи є ці психічні процеси окремими компонентами свідомості, об"єднані в певну систему та ієрархію, чи один або декілька з них можна ототожнювати певною мірою з інтелектом. Чи не найбільш актуальним є питання про можливість розвитку інтелекту онтогенезі. Відповідь на нього певноюмірою дає теорія Б. Скіннера, який виділює плинний інтелект (певні здібності, закладені в людині біолгічно) й інтелект, який набувається упродовж життя людини і базується на розвитку досвіду. Цей компонент цілком можнарозвивати, плинний інтелект можна розвину ти лише на 5 - 20%. Загальновідомо, що досвід є також джерелом формування уяви.
Таким чином взаємозв"язок й можливість взаєморозвитку інтелекту й уяви не викликає сумнівів. Але теорія Скіннера й соціально-когнітивний підхід взагалі недостатньо розкривають взаємозв"язок двох факторів інтелекту, а також біологічні передумови розвитку досвіду.
Не менш важливим є питання про структуру творчого процесу і включеність в нього інтелекту. В сучасних дослідженнях все більш поширюється думка про те, що на результат творчої діяльності впливає не безпосередньо інтелект, а взаємозв"язок інтелекту й здібностей особистості, адже високий рівень інтелекту немов би підштовхує творчі потеби особистості, а вірогідність їх задоволення залежить від рівня розвитку загальних і спеціальних здібностей особистості в певній професійній галузі. Також підкреслюється думка, що міра впливу інтелекту на креативність є різною для науковців, художників, поетів, композиторів, педагогів.
Серед вітчизняних педагогів та психологів панує думка, що інтелект впливає не на один чи декілька етапів творчої діяльності, а загалом на весь процес. Достатньо високий рівень інтелекту є істотною й необхідною якістю творчого процесу. Причому в більшості випадків автори називють не інтелект, а окремі йогопрояви : конструктивна діяльність вчителя (А. Шафранова), вміння відбирати, узагальнювати й систематизувати навчально-виховний матеріал (В. А. Сластьонін), загальну обдарованість (Н. В. Кузьміна), самостійний та творчий склад мислення (Левітов), дидактичні здібності, здібність до "реконструкції "матеріалу, до вільного володіння ним (Гоноболін), високий рівень розумових здібностей (А. Н. Леонт"єв) та ін. Отже, як показує дослідження, при визначенні взаємозв"язку інтелекту й творчих здібностей вчителя вчені особливо підкреслюють такі прояви інтелекту, як вміння реконструювати навчальний матеріал, швидке й адекватне переключення, вміння аналізувати, синтезувти, узагальнювати й робити висновки, системність, послідовність мислення й критичність розуму вчителя.
Отже, не зважаючи на те, що хоч взаємний вплив інтелекту й творчості не викликає жодних сумнівів, сутність інтелекту ще не з"ясовано. Але це не означає, що розвиток творчості вчителя можливий тільки в напрямку від креативності до інтелекту. Прояви інтелекту, його найбільш важливі якості для професійної діяльності вчителя, визначені вітчизняними й зарубіжними педагогами, розвивати цілком можливо й таким чином через їх розвиток розвивати інтелект загалом. Виділення стадій творчого процесу є основою для діагностування й корекції при негараздах в побудові творчої діяльності. При цьому також важливо враховувати, які саме структурні елементи інтелекту мають провідний вплив на тому чи іншому етапі творчого процесу.
Список використаних джерел
1. Ананьев Б. Г. "Психологическая структура человека как субьекта" / ЛГУ. , 1977
2. Выготский Л. С. "Мышление и речь. Избранные психологические исследования. "/ М. , 1956г.
3. Гальперин П. Я. "Психология мышления и учения о поэтапном формировании умственных действий" // Исследование мышления в советской психологии. М. , 1966г.
4. "Психология мышления" под ред. Ю. Б. Гиппенрейтера.
5. Гоноболин Ф, Н. "Книга об учителе" / М. , 1965г.
6. Елканов "Основы профессионального самовоспитания учителя" / М. , 1989г.
7. Климов Е. А. "Путь в профессию" / Л. , 1974
8. Кузьмина Н. В. "Формирование педагогических способностей" / М. , 1961
9. Левитов Н. Д. "Психология труда" / М. , 1963г.
10. Леонтьев А. А. "Педагогическое общение" / М. , 1979г.
11. Леонтьев А. А. "Деятельность, сознание, личность" / М. , 1975г.
12. Платонов К. К. "Психологическая структура личности" / М. , 1968г.
13. Роменець "Психологія творчості"
14. Рувинский "Самовоспитание личности"
15. Скрипченко О. , Долинська Л. В. "Загальна психологія "/ К. , АПН. !999р.
16. Теплов Б. М. "Избранные труды"
17. Хьел, Зиглер "Теории личности" / Л. , 2001
Loading...

 
 

Цікаве