WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості взаємозв'язку інтелекту й творчих здібностей особистості в професії педагога - Курсова робота

Особливості взаємозв'язку інтелекту й творчих здібностей особистості в професії педагога - Курсова робота

сумніву наявність окремих, встановлених Воллесом етапів, а потім і всю його концепцію.
І. Ейндговен та В. Вінаке, досліджуючи творчий процес у галузі живопису, критикують теорію чотирьох стадій, висунуту Воллесом. Вони зазначають, що дослідні дані треба отримувати не на основі самоспостереження великих людей, а в суворих лабораторних умовах. Не існує чітко відокремлених етапів у творчому процесі. Це швидше аспекти, а не ступені, і вони проходять через весь творчий процес. Ейндговен та Вінаке просили митців
створити в умовах лабораторії ілюстрації до того чи іншого вірша, який має бути опублікований. Ейндговен спостерігав за створенням ілюстрацій і кожні п"ять хвилин записував дані цього експерименту. З"ясувалося, що етапи підготовки, інспірації та верифікації так накладаються один на одного в часі, що було б краще говорити про "складний процес", а не про стадії творчого мислення. Не можна, зокрема, віднайти достатніх аргументів щодо наявності стадії визрівання і не можна довести тезу, що припинення роботи над складною проблемою допоможе її вирішенню.
Хоч критика теорій відокремлених стадій творчого процесу мала серйозні підстави, проте не можна заперечити того безсумнівного факту, що творчість є процесом, який розвивається в певному часі та має якісно виражені стадії або етапи. Справа полягає лише в тому, щоб побачити живий, повний змісту перехід від одного ступеню до іншого та зрозуміти, що етапи творчого процесу є в той же час і його моментами. Тобто на кожному етапі співіснують характерні важливіособливості інших фаз творчості.
У сучасній психологічній літературі нерідко трапляється незначна модифікація класичних теорій. Досліджуючи наукову творчість, І. Судмаєв установлює три етапи творчого процесу, аналогічні тим, які можна знайти в теорії П. Енгельмаєра : а) натхнення, діяльність уяви, виникнення ідеї - на цьому етапі переважає підсвідоме, інтуїція ; б) логічне опрацювання ідеї за допомогою процесів узагальнення та абстракції ; в) фактичне виконання творчого задуму. Другий та третій етапи характеризуються переважанням логічного мислення та свідомого вольового зусилля.
Французький дослідник Ж. Ефель тлумачить творчість як здатність утворювати нові комбінації для вирішення складних проблем, у зв"язку з чим розглядає чотири динамічні стадії творчого процесу : підготовка, визрівання, інсайт і перевірка.
Експериментальні дослідження Е. Ігнатьєва було спрямовано на створення об"єктивної методики і вирішення процесу становлення творчої уяви. Самоспостереження не дає можливості грунтовно простежити процес виникнення й вдосконалення образу, хоч не слід відмовлятися від використання словесних звітів піддослідних як додаткового матеріалу. Істотною рисою методики Ігнатьєва є врахування адекватності між "уявлюваним і тим, що зображається". Вона може бути забезпечена, якщо піддослідною буде людина, що вправно малює, в якої розрив між уявленням і зображенням незначний. Можна також виключати момент технічного вміння, якщо досліджувати уявлення та уяву до і після сприймання експериментального об"єкта.
Представники вітчизняної психології й педагогіки роблять акцент на інших аспектах взаємозв"язку інтелектуального компоненту особистості та професійних здібностей педагога. К. К. Платонов вважає, що для успішного виконання будь-якої діяльності людина має оволодіти певними вміннями. Він відмічає, що "умение - это способность выполнять какую-либо деятельность или действия в новых условиях, приобретённая на основе ранее приобретённых знаний и навыков, высокий уровень развития ряда профессиональных умений даёт мастерство".
Щодо педагогічних умінь, Платонов каже, що "педагогическим умениям присущи направленность на достижение цели в постоянно изменяющихся условиях, подвижность, гибкость, высокая степень самостоятельности, творческий характер умений. Творческий характер в деятельности учителя проявляется в поиске новых, наиболее рациональных путей решения педагогических задач. "[ 12 ]. Б. Г. Анан"єв розвив усвідомлення діяльності, як основної потреби людини. Характер діяльності зумовлюється суспільно-історичними умовами й структурою самої особистості, що включає наступні підструктури :
психічні властивості (риси характеру, здібності) ;
психічні стани (інтелектуальні, емоціональні, вольові) ;
психічні властивості (спеціальні форми образного й логічного пізнання) ;
мотивація поведінки (потреби, настанови). Єлканов стверджував, що ". . . розумові здібності дані людині не в готовому вигляді. Але існує деяка схильність до того чи іншого виду розумової діяльності. Але основні розумові якості - спостережливість, кмітливість, мобільність пам"яті - формуються в процесі навчання, спілкування й практичної діяльності [ 6 ].
А. Н. Леонт"єв, розглядаючи діяльність, як засіб соціальної детермінації психіки людини, виводить наступну побудову діяльності : "Это то, что отличает одну деятельность от другой. " Воно являє собою розрізнення мотивів діяльності ; в структуру діяльності включаються її "составляющие действия. " Дії розуміються, як процес, підкорений усвідомленій цілі, й засоби здійсненнядії - операції [ 11 ]. Б. Г. Анан"єв часто підкреслював роль загальної обдарованості людини в розвитку й формуванні її особистості. Він відводив інтелекту особливе місце в загальній сукупності потенціалів людського розвитку. Інтелект він розглядав, як багаторівневу організацію пізнавальних сил, що охоплює психофізіологічні процеси, стани й властивості особистості. При доведенні включеності інтелекту в систему особистості він писав : "стратегическая организация поведения включает интеллект и волю в структуру личности, соединяя их с потребностями, интересами, всею мотивацией поведения личности. " Спеціальні здібності людини до певного виду діяльності, в тому числі й педагогічної, Анан"єв вважав важливими й самостійними, що входять в цілісну структуру загальної обдарованості особистості. " Психология функционального развития личности достигается в более поздние периоды зрелости, причём почти не исключено, что оптимум специализированных функций может совпадать с начавшейся инволюцией общих свойств этих же функций. " Під впливом професійної діяльності протікає спеціалізація інтелектуальних функцій й розвиток спеціальних здібностей.
А. Шафранова й Ф. Забугін виявили три групи професійних вимог до спеціаліста :
- фізичні якості : добрий стан здоров"я, витривалість нервово-психічної сфери, витривалий голос ;
- нервово-психічні якості : розподіл, стійкість уваги, спостережливість, пам"ять, мислення, вміння виражати свої почуття шляхом жестів, міміки,
Loading...

 
 

Цікаве