WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особливості взаємозв'язку інтелекту й творчих здібностей особистості в професії педагога - Курсова робота

Особливості взаємозв'язку інтелекту й творчих здібностей особистості в професії педагога - Курсова робота

сумніватись в якій зникла. " Вершиною концепції інтелектуальних почуттів стали праці К. Д. Ушинського, який писав, що ". . . інтелектуальні почуття викликаються протіканням мислиннєвого процесу. . . головним розумовим почуттям є почуття порівняння, тобто почуття в його системі ставиться у взаємооднозначний зв"язок з мисленневою операцією. "
Інтелект і його тестуваннязнаходяться в центрі уваги західної психології з 1905р. , коли французький психолог Альфред Біне розробив тест для визначення рівня розвитку психічно відсталих дітей.
Французський філософ Анрі Бергсон (1859-1941р) стверджував, що інтелект - це чисто практична здатність людини, розвинута в боротьбі за виживання. Індивід діє лише в тому випадку, коли відчуває потребу в дії, тобто коли виникає порушення рівноваги між середовищем і організмом бодай навіть на короткий час. Дія спрямовується на те, щоб знову встановити рівновагу або, точніше, щоб здійснити повторну адаптацію організму. Жан Піаже зазначав "Гнучка і водночас структурна рівновага поведінки - от що таке інтелект, який за своєю суттю є системою найжиттєвіших і найактивніших операцій. Як найбільш досконала з психологічних адаптацій, інтелект служить, так би мовити, найнеобхіднішим і найефективнішим засобом у взаємодіях суб"єкта з навколишнім світом, взаємодіях, що реалізуються більш складним шляхом і виходять далеко за межі безпосередніх та одномоментних контактів, для того, щоб досягнути напередвстановлених і стійких відношень. "
Інтелект - складне структурне утворення. Ж. Піаже, простеживши розвиток інтелекту людини від її народження до зрілості, від можливості виконувати моторні дії до появи здатності мислити гіпотетично, дійшов висновку, що інтелект включає весь розвиток психічної діяльностівід сриймання, навичок щодо уявлень і пам"яті до найскладніших операцій умовисновків і формального мислення. Чимало вчених і мислителів намагались окреслити визначальний компонент інтелекту. Дж. Локк вважав, що інтелектуальний рівень великою мірою залежить від здатності сприймання, визначаючи її як найбільшу здатність розуму, перший крок і перший етап до знання, першу дію наших розумових здібностей і шлях, через який це знання входить у наш інтелект.
Ряд дослідників стверджує, що пам"ять і мислення у структурі інтелекту посідають найважливіше місце. На їхню думку, це основні інструментинагромадження творчих потенцій особи. Пам"ять розглядається як складний процес переробки інформації, що за своїм характером наближається до пізнавальної діяльності. Лише завдяки пам"яті особа дістає можливість активно добирати інформацію, шукати дані, необхідні для вирішення наявних завдань.
Мислення часто ототожнювалось з логікою, виділялось поняттєво-теоретичне мислення, яке неправомірно називали логічним. До інтелектуальних здібностей у той час відносили "світоспоглядання", логічні міркування та рефлексію. Підхід до пояснення мислення, як асоціацій набув найбільшого розвитку в18 - 19ст.
Представники Вюрцбюрзької школи розглядали мислення, як внутрішню дію. Механізмом розвитку думки вважали процес виявлення відношень між думками. Завдання розглядалося, як детермінанта мислення - роботи "Я". Уконтексті мислення як процесу розв"язання задач розрізняли мислення й розумову діяльність, поняття установки було використано для пояснення прийняття досліджуваним задачі.
Мислення розглядалось, як функціонування інтелектуальних операцій. О. Зельц розвинув ці ідеї. Він розумів мислення, як процес виконання інтелектуальних операцій, що визначаються структурою загальної задачі та антиципірацією (передбаченням) результатів цих операцій. А інтелектуальними операціями є доповнення комплексу абстрагування та репродукція схожості.
У сучасній психології цей напрямок розвивали С. Л. Рубінштейн, О. В. Брушлінський, О. В. Скрипченко та ін.
Представники гештальтпсихології розглядали мислення, як акт переструктурування ситуацій. Первинним утворенням будь-якого психічного процесу вони вважали цілісні утворення - конфігурації, форми або гештальти. Мислення розглядалось, як раптове, не підготовлене аналітичною діяльністю, спрямоване на вирізнення суттєвих ознак проблемної ситуації [ 17 ].
Біхевіоризм має кілька напрямків. Згідно з одним з них основною одиницею аналізу поведінки є зв"язок стимулу з реакцією. Представники другого напряму розглядають поведінку, як цілеспрямований процес, що включає в себе орієнтовану пізнавальну активність, як опосередковану ланку. У межах першого напряму психологія мислення не набула свого розвитку. Другий напрям є продуктом взаємодії біхевіоризму з гештальтпсихологією й складає когнітивну теорію поведінки. Пізнавальні процеси виступають як основні інтегратори окремих поведінкових актів суб"єкта. Результатом навчання є "пізнавальна структура" (тобто певне відображення ситуації). Розв"язування задачі визначається її структурою, від якої залежить актуалізація досвіду та розуміння зв"язків, істотних відношень між елементами задачі.
О. К. Тихомиров зауважує, що мислення в цих теоріях розглядається, як "процес в організмі", у відриві від емоційно-мотиваційної сфери.
У психоаналізі мислення розглядається, як мотиваційний процес. З. Фрейду належить робота з психології мислення "Дотепність та її відношення до несвідомого". У ній "дотепність" пояснюється, як прояв творчого мислення. В основі її лежать несвідомі первинні мотиви. Виникає дотепність та її результати в обхід незадоволення первинних потреб, тобто
творчість є сублімованим задоволенням цих потреб. Мисленнева діяльність може відбуватись під впливом несвідомого мотиву або його замінника - бажаного мотиву [ 14 ].
Психоаналіз лише частково торкнувся питання взаємозв"язку мислення з мотивами. Питання, як впливає мотивація на організацію, будову мисленневої діяльності, не вивчалося.
З психоаналзом пов"язана теорія аутистичного мислення (Е. Блейлер). Аутизм поянюється, як домінування внутрішнього життя, відхід від зовнішнього світу. Проявами аутистичного мислення є сновидіння, міфологія, народні повір"я, шизофреничне мислення тощо. Е. Блейлер у своїй концепції показує регулюючий вплив емоційно-мотиваційної сфери на мислення.
Згідно з когнітивною теорією мотивації мотивація поведінки людини йде від пізнання, відповідно до нього. У межах цієї терії вивчається взаємозв"язок мислення з рівнем домагань та вплив на цей процес мотивації досягнення. Теорія мотивації досягнення пояснює реально діючий мотив, як продукт інтеграції або навіть конкуренції двох тенденцій - суб"єкт боїться невдач та прагне пережити задоволення від успіху. На процес пізнання впливають
Loading...

 
 

Цікаве