WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісне зростання студентів у процесі професійного навчання - Курсова робота

Особистісне зростання студентів у процесі професійного навчання - Курсова робота

вона виділяє чотири взаємопов'язані змінні: зміст навчального предмету, що структурований у відповідності із метою навчання; умови, що організують засвоєння навчального змісту і узагальнених способів навчальної діяльності, систему навчальних взаємодій викладача зі студентами і студентів одного з одним, змінюваних за певною логікою по мірі засвоєння нової діяльності; динаміку вказаних змінних в їх взаємозв'язку протягом всього процесу навчання.Організація ситуації СПД передбачає такі основні вимоги:1)включення учасників з самого початку навчання в творчу продуктивну діяльність;2) спільне планування студентами і викладачами системи проміжних задач (творчих і репродуктивних), необхідних для руху до наміченого продукту, тобто вміння викладача спрямувати спільну діяльність не тільки на виконання технологічної роботи, але і поперед усе на спільне формування мотиваційно-смислової сфери;3) така співпраця в учбовій діяльності, в якій кожний, орієнтуючись поперед усе на смислову її сторону, міг би визначити вклад в цю діяльність;4) закономірна перебудова по ходу навчання вихідних взаємодій за етапами: введення в діяльність; дії розділені між викладачем і студентами; дії що імітуються; дії що підтримуються;саморегульовані дії, а потім дії, що само спонукаються.Під час проектування навчальних ситуацій в стратегії СПД викладач прагне залучити до сфери уваги цілі і сенси навчально-професійної діяльності. Цьому послуговує фаза введення в діяльність. Націлювання не на власне уміння, а на результат діяльності, що досягається спільно, сприяє емоційному прийняттю задачі студентами.Таким чином, головним об'єктом зусиль викладача стає не стільки засвоєння навчального змісту, скільки навчально-професійна позиція студентів. Пов'язуючи на всіх етапах навчання і проф. цілі (свої і студентів), цілі оволодіння діяльністю в навчально-професійному партнерстві і засвоєння норм соціальної взаємодії, викладачі збагачують план своєї роботи цілями різних аспектів [10, с.488-489].Концепція СПД органічно вписується в "педагогіку співпраці", основні ідеї якої:1. Ідея важкої мети. Необхідно ставити передавальних пристроїв студентами більш складну мету, вказувати на її виключну складність і навіювати впевненість в тому, що мета буде досягнута, тема добре засвоєна.2. Ідея опори. Це не схема, а набір ключових слів, знаків і інших опорних сигналів, що демонструє у вигляді схеми логіку матеріалу, що вивчається. Вона полегшує запам'ятовування і виключає необхідність зубріння.3. Ідея вільного вибору. Шаталов дає учням сто задач, щоб вони самостійно вибирали для рішення будь-які з них в будь-якій кількості. Свобода вибору - найбільш простий шлях до розвитку творчої думки.4. Ідея крупних блоків. Матеріал зводиться в крупні блоки, за рахунок чого можна збільшити об'єм матеріалу, виділити провідну думку, тенденцію.5. Ідея діалогічних роздумів. Діалог викладача зі студентами, доброзичливе і уважне відношення до висловлювань студентів, заохочення ідей, думок студентів, навіть невдалих і невірних, заохочення активності студентів, співпраця викладача зі студентами в пошуку розв'язання учбових проблем, задач сприяє розвитку розумових здібностей.Все більшої популярності набувають ідеї синергетики. На думку Г.Нестеренко [9] говорити про самореалізацію і розвиток особистості в ВНЗ неможливо "без реалізації в Україні моделі освіти з базовими принципами складності, відкритості, не лінійності, самоорганізації та гуманізму - тобто, без реалізації синергетичної моделі освіти.На засадовому для самоорганізації системи вищої освіти рівні взаємовідносин студента і викладача синергетична модель освіти містить такі складові:1) відкритість освітнього процесу і змісту навчальногоматеріалу до інновацій, які можуть запропонувати не лишеуправлінці чи викладачі, а й студенти;2) творчий характер навчання і виховання в процесі вищоїшколи;3) перехід від переважної орієнтації на відтворювальнінавчальні до орієнтації на продуктивну теоретичну іпрактичну діяльність;4) зміна суб'єкт - об'єктних взаємовідносин викладача істудента в процесі освіти у взаємини вільної співпрацізаради розвитку пізнання і гармонізації суспільнихвідносин;5) наголошення на розвитку кожного, в контексті уявлення,що чим складнішою є соціальна стратифікація суспільства,тим більший потенціал його розвитку;6) дотримування викладачами принципів індивідуальногопідходу зі спрямованістю навчально-виховної роботи насамоосвіту, самовиховання і самореалізацію.7) свобода студента й викладача від стереотипів іпедагогічних догм і в організації, і в змісті навчально-виховного процесу;8) принципова відсутність верхньої межі професіоналізму імайбутніх спеціалістів і викладачів та пов'язана з цимприродна вимога до постійного зростання осіб, якінавчають;9) розуміння колосального збільшення можливостей впливуокремої особистості на процеси розвитку будь-якоїсоціальної системи ієрархічно вищого рівня;10) у зв'язку з останнім - сприяння вищої освітиформуванню відповідальності майбутніх фахівців за долювсього суспільства". [9, с.22-23]Автор наголошує, що впровадження синергетичних уявлень до процесу вищої освіти, як і трансформація вищої освіти взагалі - це самоорганізаційний процес, і від кожного (управлінця, викладача чи студента) залежить чи прискорити, чи пригальмувати цей процес.Розглядаючи можливості окремих навчальних предметів, з точки зору створення умов для особистісного зростання студентів, слід зупинитись на можливостях по-перше предметів за спеціальністю. Можна припустити, що при правильно зробленому професійному виборі, саме вивчення цих предметів має в найбільшій мірі сприяти особистісному і професійному зростанню майбутнього спеціаліста. На другому місті за значущістю можна поставити предмети гуманітарного і соціально-політичного циклу. Важко переоцінити в цій справі значення такого предмету як філософія. На думку професора Університету Російської академії освіти Володимира Поруса філософія "необхідна і нічим не незамінна частина культури, без якої гріш ціна вищій освіті. Філософія дає можливість індивіду орієнтуватися у просторі всезагальних культурних цінностей. Вона дає спеціалісту можливість усвідомити людський зміст його професійної діяльності. Вона відкриває людині безкінечний шлях до самопізнання. [11, с.87]"Доки жива (філософія), вона іманентною логікою свого розвитку рве ідеологічні пута і "вилітає" із позолоченої клітки" [11, с.88] в яку її намагається посадити "прикормивши" влада. "Вона є джерелом інакодумства, руйнує "іміджі" й "харизми", імунізує свідомість проти маніпуляцій [там же].На шляху професійного становлення, особистісного зростання можуть стояти перепони психологічного характеру, що на наш погляд не можна подолати лише за рахунок спеціальним чином організованого навчального процесу. Маємо на увазі різноманітні психологічні проблеми, що, як правило, пов'язані з психологічними травмами, ненормативні кризи в розвитку особистості, окремі стани, що виникають під
Loading...

 
 

Цікаве