WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісне зростання студентів у процесі професійного навчання - Курсова робота

Особистісне зростання студентів у процесі професійного навчання - Курсова робота

іншого може здійснюватись за аналоговим варіантом: змінюватись повільно або швидко за континуумом (принцип реостату), або [...] за взаємовиключним, тобто цифровим варіантом, де зміни відбуваються дискретно, стрибком. Останнє може відбуватисьв результаті природних життєвих, або змодельованих (штучних) потрясінь." Змодельовані потрясіння можуть мати місце в межах психотерапевтичного втручання, або, в ВНЗ можуть бути ініційованими куратором, викладачем, або психологом психологічної служби закладу в формі групової роботи, або на індивідуальній консультації. Далі " Перехід з одного стану до іншого при дискретному варіанті - це швидке, лавиноподібне протікання процесів нелінійного, і що найголовніше самостимулюючого росту. Як відомо, людина являє собою дисипативну систему, пов'язану із втратою енергії, але в той же час - це система що самооновлюється і саморегулюється" [12, с.513]Криза - "критичний момент життєвого шляху,... коли воля є безсилою перед обличчям подій, які охоплюють найважливіші життєві відносини людини (не в даний момент, а в перспективі реалізації життєвого шляху)" (Ахмеров Р.А.) , "феномен внутрішнього світу людини, який виявляється в різних формах переживання непродуктивності свого життєвого шляху" (Титаренко Т.М.)Т.М.Титаренко дає також тлумачення кризи, як такого віражу на життєвому шляху, коли під загрозою опиняється життєвий задум, проект майбутньої світобудови. Старий життєвий світ руйнується частково або майже дощенту, Людині доводиться відмовлятися від звичних уявлень про цінності, ідеали, смисли, цінності. [13, с.63].Традиційно виділяють кризи нормативні (нормальні) і ненормативні (анормальні)Нормальна криза - це перехід від одного вікового етапу до іншого, наприклад від молодшого шкільного віку до підліткового або від молодості до зрілості. Подібні кризи є нормальними, нормативними, тому що немає людини, яка б не переживала такої кризи протягом життя, яка б була позбавлена необхідності дорослішати, зростати, старіти, наближаючись до життєвого фіналу.Нормативність - це існування у межах норми. Вікові розлади мають не дуже тривалий, найчастіше непатологічний характер. Для оточуючих та навіть для самої людини ці розлади можуть бути майже непомітними. Особливості вікових розладів залежать від природжених конституційних властивостей, складу нервової системи, структури особистості, характеру, набутого досвіду, стилю виховання, взаємодії з оточуючими.Нормальна, себто вікова криза, готується зсередини, час її дебюту визначається тим, наскільки людина засвоїла все те, що треба було опанувати на цій віковій сходинці, як вона підготувалася, часом несвідомо, спроквола, до змужніння чи зів'янення, старіння. [13,с.64].Якщо людина чомусь обминула нормальний віковий період зміни старої оболонки, не пережила вчасно прогресивної, нормальної кризи або пережила її у дуже "стертій", невиразній формі, то збільшується ймовірність так званих регресивних, анормальних кризових станів.Анормальна криза не пов'язана із завершенням певного етапу психічного розвитку, певною стадією життєвого шляху. Вона виникає у складних життєвих умовах, коли людина переживає події, що раптово змінюють її долю.Такі події можуть відбуватись у родинному, професійному, особистому житті. Особливо болісно переживаються життєві колізії після серії випадкових невдач, під час зростання загального незадоволення, власною долею, супутником життя.Тяжкі життєві ситуації, які підштовхують людину до анормальної, ненормативної кризи, - це такі життєві обставини, що потребують від людини дій, які перевершують її адаптивні можливості, енергетичні ресурси. Ненормативні кризи, завважує Т.М.Титаренко, руйнують не тільки діяльності, що вже є провідними. Вона зачіпає також і діяльності відносно незрілі, не цілком засвоєні . Негативна фаза, під час якої йде процес руйнації триває набагато довше, ніж у межах кризи нормативної,Процес адаптації студентів до умов навчання в ВНЗ можна розглядати як змістовне наповнення кризи періоду ранньої дорослості. Вступ до ВНЗ пов'язаний для студента-першокурсника зі зміною соціального середовища, що викликає необхідність перебудови суспільних відносин особистості, що і складає сутність її соціальної адаптації. Соціальна адаптація містить у собі як предметну сторону (прилучення до визначених видів діяльності), так і соціальне - психологічну (пристосування до нового колективу), а у випадку адаптації до умов ВНЗ ці дві сторони проявляються через адаптацію до умов навчального процесу і соціально-психологічну адаптацію в навчальній групі. В.П.Казміренко висловлює думку, що наведені в літературі данні дають підстави для висновку про те, що альтернатива, яка стоїть перед першокурсником, полягає не в тому, щоб зосередити свої зусилля на досягненні високої успішності чи на завоюванні соціального престижу в групі. Суть вибору в іншому. Або шлях адаптації, що розвивається у всіх напрямах, або зниження домагань і пристосувань на рівні, що нижче потенційних можливостей. [4, с.77]Автором виділено декілька специфічних явищ адаптації, пов'язаних з чотирма сферами адаптації. Адаптація, яка забезпечує пристосування до вузівських умов і вимог, до необхідності самостійної організації учбової діяльності, необхідних форм і навичок в науковій і навчальній роботі у вищій школі (сфера "людина і нове навчальне середовище, нове організаційне середовище учбової діяльності"). Соціально-психологічна адаптація як активне або пасивне пристосування до студентського середовища. Побудова стосунків, взаємин, ставлень у оточенні, студентських групах, спільнотах. Формування стилю особистісної соціальної поведінки (сфера "людина і нове соціально-психологічне середовище, ставлення, оцінки, цінності"). Інтелектуально-дидактична і пізнавальне - інформаційна адаптація до вузівського навчання за обраною сферою знань та фахом. Формування пізнавальних інтересів, сфери когнітивної мотивації. (Сфера "людина і новий інформаційний, когнітивний і дидактичний простір"). Соціально-фахова адаптація як прийняття вимог до майбутньої професійної діяльності. Формування мотивації, професіоналізму (Сфера "людина і нова система соціальних цінностей і відповідальності").
2.Вимоги до особистості педагога в контексті вузівської підготовки
У працях В.Давидова, Є.Клімова, Г.Костюка, Д.Ніколенка, Б.Федоришина виділяються два підходи до проблеми майбутньої готовності вчителя до педагогічної діяльності: діяльнісний та індивідуально-особистісний. З погляду першого особистість традиційно розглядається у відповідності або невідповідності до вимог професійної діяльності. Залежно від специфіки праці діяльність детермінує професійну поведінку особистості і не тільки розвиває відповідні їй навички, вміння, формує окремі функціональні системи, впливає на своєрідність психічних процесів, але і творить особистість загалом, її професійні риси та професійну типологію. Діяльнісний підхід, що свого часу реалізувався через жорсткі формально-діяльнісні схеми,
Loading...

 
 

Цікаве