WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісне зростання студентів у процесі професійного навчання - Курсова робота

Особистісне зростання студентів у процесі професійного навчання - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Особистісне зростання студентів у процесі професійного навчання
?
Зміст
Вступ
1. ОСОБИСТІСТЬ І ЇЇ ЗРОСТАННЯ
1.1 Поняття про особистість в психології
1.2. Зрілість особистісна, психологічна, соціальна
1.3. Вікові особливості розвитку особистості студента
2.Вимоги до особистості педагога в контексті вузівської підготовки
3. Детермінанти особистісного зростання студентів у процесі професійного навчання в ВНЗ
ВИСНОВКИ
Література
Вступ
В рефераті розглядається проблема особистісного зростання студентів педагогічного вузу в процесі їх навчання.Досвід роботи психологічних служб ВНЗ та результати досліджень у рамках Цільової комплексної програми "Вчитель" показали, що близько 40% студентів почуваються сьогодні особистісно та професійно невпевненими не тільки під час навчання, але і після його завершення. Можна припустити, що це спричинено як проблемами самої ідентифікації молодої людини, так і важкою прогнозованістю широкої палітри стосунків, взаємин, сподівань та відносин, що формуються під впливом загальних чинників слабкої нормованості сучасного соціуму.[4,с.З] Змістом навчання в ВНЗ задоволені лише 29% студентів [10,с.486] Власні спостереження свідчать, що відсоток тих студентів, які "почуваються особистісно та професійно невпевнено" навіть на останніх курсах навчання в ВНЗ значно більший. Тому, безперечно, існує багато причин, серед яких на наш погляд можна назвати такі: вступ до вузу без урахування професійної спрямованості, за прагматичними чи утилітарними мотивами; умови навчання, які суперечать самореалізації особистості майбутніх професіоналів (негнучкість, відсутність індивідуального підходу, орієнтація на репродуктивні форми засвоєння матеріалу тощо); низький престиж професії вчителя, що вже на перших етапах оволодіння професією призводить до своєрідного когнітивного дисонансу; нездатність до конструктивної адаптації до умов навчання у ВНЗ (і відсутність в самому ВНЗ напрацьованих механізмів, що полегшували б цю адаптацію).Цікаво звернути увагу, що до цього часу професійну готовність визначає формальна наявність фахової підготовки, а не наявність певного особистісного профілю. Така ситуація призводить до викривлень в професійній діяльності педагогів, за рахунок чого учні іноді не тільки не отримують належного дидактичного і виховного впливу, але і навіть патологізуються (невротичні симптоми, що виникають внаслідок такого впливу педагогів і школи загалом позначаються як дидаскалогенії і дидактогенії). Особистість є своєрідним знаряддям праці для професій соціономічного профілю(тип професії Людина-Людина), втім, саме особистісне зростання часто залишається лише "побічним продуктом" вузівської підготовки, а іноді і відбувається всупереч їй. В психології і педагогіці напрацьовано багато ідей, що стосуються організації професійного навчання в ВНЗ, яке б сприяло особистісному зростанню майбутніх фахівців. Розглянемо деякі з них, окресливши заявлену в темі проблему наступними питаннями. Що включає в себе особистісне зростання? За якими критеріями, чи в яких термінах воно може бути описане? Чи існують закономірності особистісного зростання в віці, що припадає на роки навчання у ВНЗ? На яких принципах має бути організоване професійне навчання щоб в найбільшій мірі відповідати вимогам особистісного росту?
1. ОСОБИСТІСТЬ І ЇЇ ЗРОСТАННЯ
1.1 Поняття про особистість в психології
На сьогодні існує 48 відносно самостійних теорій особистості (за Р.С.Нємовим ), і, відповідно, розумінь того, яким чином відбувається її розвиток. Умовно серед теорій особистості можуть бути виділені психодинамічні, соціодинамічні, інтеракціоніські, експериментальні, і не експериментальні, структурні і динамічні. Тлумачення самого поняття "особистість" відрізняється різноманітністю і набуває не тільки наукового, а й метафоричного характеру.У П'єра Жане, наприклад, зустрічаємо визначення особистості як "роботи", спрямованої на цілісність і диференційованість "Те, що ми називаємо особистістю, співвідноситься з групою загальних понять, таких як цілісність, індивідуальність, диференційованість", ... "сукупність операцій, великих або малих дій, що служать індивіду для конструювання, підтримки і вдосконалення єдності і диференційованості у відношенні і фізичного і соціального світу" (цит. за [14,с.126]), причому цілісність у Жане розглядається, скоріше як певний ідеал, аніж як вихідний пункт розвитку.Особистість, казав П.Жане, це творіння людини, конструкція, яку ми вибудовуємо засобами, що є в нашому розпорядженні , це "витвір мистецтва", створюваний більш або менш повно, краще, або гірше [14, с.128]Особистість характеризується як цілісність, що самовизначається і складається з ставлення до оточуючого світу, до інших людей та до самої себе. (О.С.Штепа)За Р.С.Нємовим особистість - це людина, що взята в системі таких її психологічних характеристик, які соціальне обумовлені, проявляються в суспільних за своєю природою зв'язках і стосунках, є стійкими, визначають моральні вчинки людини, що мають істотне значення для нього самого і для оточуючих [8, с.53]. До структури особистості в вітчизняній психології традиційно відносять здібності, темперамент, характер, вольові якості, емоції, мотивацію, соціальні установки.За Г.Олпортом "Особистість є прижиттєве формована, індивідуально своєрідна сукупність психофізіологічних систем - рис особистості, якими визначається своєрідні для даної людини мислення і поведінка" [8, с.53-54]Л.Хьєл і Д.Зіглєр відмічають що попри всю багатогранність теоретичних уявлень щодо особистості, існує "принципова домовленість" розглядати особистість як щось "важливе, істотне і постійне"; називають загальні для більшості теоретичних визначень особистості положення:"В більшості визначень підкреслюється значення індивідуальності, або індивідуальних відмінностей. В особистості представлені такі особливі якості, завдяки яким кожна людина відрізняється від всіх інших людей.[...]В більшості визначень особистість постає у вигляді гіпотетичної структури або організації. Поведінка індивідуума, що підлягає безпосередньому спостереженню, хоча б частково, розглядається як організоване або інтегроване особистістю. Іншими словами, особистість - абстракція, що ґрунтується на висновках, отриманих в наслідку спостережень за поведінкою людини.В більшості визначень підкреслюється важливість необхідності розглядати особистість у співвідношенні з життєвою історією індивідуума або перспективами розвитку. Особистість характеризується в еволюційному процесі в якості суб'єкта впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, що включають генетичну і біологічну схильність, соціальний досвід і змінювані обставини оточуючого середовища.В більшості визначень особистість представлена тими характеристиками, які "відповідають" за сталі форми поведінки. Особистість як така відносно незмінна і постійна в часі і змінюваних обставинах; вона
Loading...

 
 

Цікаве