WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Музичне сприйняття і музична реабілітація - Курсова робота

Музичне сприйняття і музична реабілітація - Курсова робота

напруги.Однак, як дозволили встановити результати динаміки, це погіршення діяльності в "слабких" під впливом приємної музики відбувається не відразу із включенням музичної передачі, а лише через 13-15 хвилин. До цього ж моменту з поліпшення діяльності. У цьому ж дослідженні відзначається негативний вплив неприємної музики, що у напруженій ситуації сильніше впливає на сильних, а слабкі не обертають уваги, як би відключаються.У зв'язку із цим варто рекомендувати обмежувати музичний вплив на студентів залежно від сили нервової системи в спокійній ситуації 20-30 хвилинами (перерва, закінчення роботи), а в умовах напруженої роботи - 10-15 хвилинами.У навчальних закладах найкращий результат досягається при дробовому включенні музичних передач (на змінах) із загальним часом звучання протягом зміни не більше 1,5 години. Місце розміщення гучномовців, характер музичних передач, гучність і темп повинні регулюватися залежно від віку, смаків, ступеня зайнятості уваги (чим більше зайнято уваги, тим менше гучність і спокійніше ритм). Програми повинні бути різноманітними в різні дні й протягом зміни, при цьому повинна враховуватися стадія працездатності.Кожну передачу варто починати й закінчувати постійним позивним сигналом. Це - коротка (15 секунд), ненав'язлива, гарна музична фраза, що виконує на електроінструменті.Початковий період навчальної зміни характеризується зниженою працездатністю. Щоб зменшити його тривалість, необхідно вже у вестибюлі зустрічати студентів музичною програмою, покликаної стимулювати функціонування нервово-моторних центрів організму, настроїти їхній емоційний стан, пізнавальні процеси й руховий апарат на робочий ритм.У зв'язку із цим на початку зміни музика може бути темпової, голосної, допомагаючи ввійти в ритм навчальної діяльності. На зміні, у період високої працездатності транслюють спокійну, менш голосну музику. До кінця навчальної зміни, коли накопичується стомлення, трансльована музика повинна бути підбадьорливої, темпової. Під час змін, у вечірню зміну музичне звучання повинне бути бадьорим, веселим. Музика попереджає розвиток стомлення й сприяє росту ефективності й продуктивності навчальної діяльності.Слід зазначити, що на початку тижня (понеділок, вівторок) музика повинна звучати трохи голосніше, ніж перед днями відпочинку. У цілому по гучності музика повинна лише створювати тло, перевищуючи звичайний шум у даному приміщенні на 3-4 децибела.Типову, застосовну в будь-якій установі, програму розробив И.АТольдварг (1988).Перша музична передача триває 20-30 хвилин і покликана скоротити період впрацьовування, допомогти швидше включитися в необхідний робочий ритм. Вона складається з бадьорих життєрадісних пісень, маршів. Про початок навчання може попереджати який-небудь постійний сигнал. У найгіршому разі це може бути традиційний дзвінок. Але краще замінити його переливом дзвіночка.Остання музична програма починається сигналом про кінець останньої пари. Вона проводжає студентів бадьорою веселою музикою, піснями. Через 10-15 хвилин "проводжаючої" музики йде друга частина. Із цього погляду більша відповідальність лягає на складання музичних програм, їх жанрове й структурне компонування, тональність, рівень гучності звучання.Як показали соціологічні дослідження, у яких вивчалося відношення до функціональної музики, тільки 6% опитаних ставляться до неї негативно. В основному це були особи старше 40 років. Тому нерідко літні викладачі негативно ставляться до музичних пауз, що пов'язане з віковими змінами. При цьому верхня границя слуху людини значно знижується, внаслідок чого звукові коливання від 10000 герців і вище йому можуть бути не чутні.Результати обстеження, проведеного вченими серед осіб сорокалітнього віку, показують, що верхня границя чутливості слуху кожні шість місяців знижується приблизно на 80 коливань у секунду. Підлітки і юнаки живо реагують на музичні передачі.
Висновки
Щоб перетворити художнє враження в судження про художнє, потрібно навчитися пояснювати свої власні несвідомі відчуття, потрібно знати свої власні схильності й можливості реагувати на враження.Щоб висловити хоча б одне коштовне судження, потрібно вміти порівнювати художні враження між собою; виходячи з їхньої природи й своєрідності, потрібно знайти точку зору, завдяки якій можна наблизитися до суті твору.Музика, що не дотримується основних умов людського досвіду сприйняття часу, повинна мати іншу естетику. Цей вид музики можна сприйняти тільки інтелектуально.Сприйняття музики залежить від рівня звуковисотного й поліфонічного слуху, голосового апарата, знання й слухового засвоєння основних елементів музичної мови. Тому про повноцінне сприйняття музичних творів можна говорити лише тоді, коли образне мислення здійснюється паралельно з усвідомленням логіки художньої форми й ідейно-естетичного змісту музичних образів.З музично-психологічної точки зору, консонанс і дисонанс є носіями тієї ж пари контрастних функцій, які лежать в основі ладу - стійкості й нестійкості. Дисонанс створює враження про тяжіння; консонанс дає йому дозвіл (розв'язання), після чого виникає відчуття заспокоєності, стійкості.Музика в навчанні й праці, так само як і під час відпочинку, здатна збудити й заспокоїти, підбадьорити й розвеселити, надихнути й надихнути. Маючи велику силу психофізіологічного впливу, вона здатна додати спокій і рух, легкість і вага, збудити те абоінше емоційне враження.Через музику вдається одержати поняття про містерії буття, торкнутися їх зі здивованою цікавістю, проникнути в схованки, про які іноді думаєш зі здриганням. Так людина і його музика запитують світ, відбиваючи й з'єднуючи в пережитому досвіді руйнуюче й те, що творить, негативне й позитивне. Музика діє як посередник між життям розуму й життям почуттів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Антонова-Турченко О.Г., Дробот Л .С. Музична психотерапія. Посібник- хрестоматія. - К., 1997.
2. Брусиловський Л.С. Музыкотерапия. Руководство по психотерапии. - М., 1985.
3. Казанцева Л.П. Автор в музыкальном содержании. М., 1998.
4. Любан-Плоїща Б., Побережная Г., Белов О. Музыка и психика. Издательский дом "АДЕФ-Украина" 2002
5. Медушевский В.В. Интонационная форма музыки. М., 1993.
6. Могендович М.Р., Полякова В.Б. К физиологическому анализу влияния музыки на человека // Совещание по проблемам высшей нервной деятельности. 21 .е: Тез. Докл. - М. 196, -С. 204-205.
7. Музыка души. Введение в музыкотерапию. - СПб., 1992.
8. Назайкинский Е.В. Звуковой мир музыки. - М., 1988.
9. Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия. - М.,1972.
10. Петрушин В.И. Музыкальная психотерапия. Теория и практика. - М., 1999.
11. Полякова В.Б. О возможности применения музыки для стимуляции умственной работоспособности // Физиологические характеристики умственного и творческого труда. - М., 1969.
12. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. М.: Владос, 1999
13. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. -1990.-№1.
14. Тарасов ГС. Потребность в классическом музыкальном искусстве как психологический феномен // Психологический журнал. - 1993. - Т.Н. -№6
15. Фудин Н.А., Тараканов О.П., Классик С. Л. Музыка как средство улучшения функционального состояния студентов перед экзаменом //Физиология человека. - М., 1996. - Т.2. -№ 2.
16. Элькин В. Целительная магия музыки. Гармония цвета и звука в терапии болезней. - СПб., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве