WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Музичне сприйняття і музична реабілітація - Курсова робота

Музичне сприйняття і музична реабілітація - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Музичне сприйняття і музична реабілітація
?
ЗМІСТ
Вступ
Сприйняття музики
Музичне мислення
Естетична оцінка консонансу і дисонансу
Використання музичних засобів з метою реабілітації студентів
Висновки
ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Нам варто залишатися там,де ми знаходимо подібне до музики.Ужитті немає нічого іншого, до чого варто прагнути, крім як до відчуття музики... гармонійної основи буття.Герман Гессе, Піфагор, Аристотель, Платон звертали увагу сучасників на цілющу силу впливу музики, що, на їхню думку, установлювала пропорційний порядок і гармонію у всьому Всесвіті, у тому числі порушену гармонію в людському дусі й тілі. Піфагор відкрив, що сім модусів, або ключів (нот), грецької системи музики мають силу порушення різних емоцій.Його послідовники, що ставили число на службу здоров'ю тіла й духу, розглядали музику як найважливіший лікувальний засіб.Обробку музики (додання їй форми) піфагорійці називали "гармонією". Але із цим терміном не слід ототожнювати сучасний термін "гармонія", що прийшла із грецького й означає "зв'язувати, влаштовувати". Отже, була гармонія. З'єднання, взаємне пристосування будівельних компонентів, сила й "гарна міра рахунку"... У медицині піфагорійці наявність здоров'я обґрунтовували гармонією, тобто здоров'я була наслідком добре погодженого співвідношення чисел. Навпроти, хвороба - це вираження порушення цього "гармонічної відповідності чисел".У музиці вони бачили одні з найважливіших ліків, здатних упорядковане число поставити на службу тілесно-духовному здоров'ю. Музично-математичні відносини, як вони вважали, виражають загальні закономірності, які лежать у підставі світобудови. Не дивно, що в ті часи музика була третьою математичною дисципліною після арифметики й геометрії.Суть зводилася до наступного: музика є вираження гармонії Космосу, що при проходженні його порядку в стані привести людини до внутрішньої гармонії. Остання має вирішальне значення в збереженні здоров'я. Відновлення гармонії - головний шлях до зцілення. Музика ж, що має за опору гармонію як на корінну свою властивість, здатна вести живих істот до досконалості. Яким чином? Переживанням гармонії, тобто цілісності. Адже звичайна людина усвідомлює себе у відчуженні від цілого, від миру, у той час як фізично він злитий з ним. У цій внутрішній роздвоєності - джерело всіх проблем. Психічне теж належить цілісності, і це треба усвідомити, відчути. Тому поряд з пізнавальною, аналітичною психологією існує психологія перетворююча, яка вказує шлях до знаходження цілісності.
Сприйняття музики
Арнольд Шенберг у роботі "Творче слухання" писав: "Для одержання художнього враження необхідно творчий вплив власної фантазії. Тільки теплота, що ми самі в стані віддати, створює твір мистецтва, і, нарешті, майже кожне художнє враження - це створення фантазії слухача, щоправда, викликане твором мистецтва, але тільки тоді, коли відправник має у своєму розпорядженні апарат, настроєним однаково з одержувачем.Щоб перетворити художнє враження в судження про художнє, потрібно навчитися пояснювати свої власні несвідомі відчуття, потрібно знати свої власні схильності й можливості реагувати на враження.Щоб висловити хоча б одне коштовне судження, потрібно вміти порівнювати художні враження між собою; виходячи з їхньої природи й своєрідності, потрібно знайти точку зору, завдяки якій можна наблизитися до суті твору.Чим же, з погляду психології, обумовлений з між обома динамічними феноменами - музикою й емоцією? Вона істотно визначається еквівалентними параметрами інтенсивності, валентності й когнітивним змістом. Сюди ставляться нееквівалентні параметри структури, комплексності й інформаційного змісту музики. Основне значення мають два теоретичних принципи: принцип конгруентності й принцип контрасту.Принцип конгруентності говорить про те, що підлеглі емоційні параметри тим яскравіше, ніж чітке виражений певний параметр музики або музичного сприйняття, і навпаки.Відповідальні тут, насамперед , фізіологічні й когнітивні механізми. Як приклад охоче протиставляють "стимулюючу" музику й "заспокійливу". А принцип контрасту говорить про те, що підлеглі емоційні параметри тим менше виражені, чим виразніше певний параметр музики або музичного сприйняття, і навпаки. За це відповідають додаткові мотиваційні механізми. Емпіричні дослідження показали, що в стані внутрішньої задоволеності переважно проявляються ефекти конгруентності, у той час як при незадоволенні проявляються також ефекти контрасту.Музика здатна збагатити наш досвід, занурюючи в ті або інші настрої, нюанси ж їх для різних людей різні. Музика пояснює сама себе: вона говорить під час слухання те, що в стані сказати. І кожний може знайти в цьому своє, підходяще тільки йому пояснення. Байдужість до музики не вимагає коментарів. Потрібно бути здатним почути звернений до тебе голос мелодії.Антон Рубінштейн займав із цього приводу радикальну позицію, коли писав: "Інструментальна музика - найближчий друг людини, навіть ще більший, ніж батьки, брати й сестри, друзі й т.д. От чому я вважаю навчання грі на фортепіано благодіянням для людини й навіть хотів би примусово ... включити його в загальноосвітню програму".Але й щоденний спів, можливо, більш важливо для освіти, чим наполегливе й безперервне вдовбування в студентів великої кількості навчального матеріалу. Вибірковість "свого" музичного репертуару здатна багато чого сказати про людину. Коли ми вибираємо якийсь твір і вставляємо диск у програвач, уже в самому виборі можна розпізнати той стан душі, що його визначив.Вибір музичного твору може залежати від різних причин:1 - від тимчасового настрою : я ідентифікуюся в ситуативній настроєності з певною мелодією (резонансна функція).2 - даний мотив мене супроводжує, допомагає мені жити (комплементарна функція).Так ми часом із задоволенням поринаємо в стан глибокого смутку, охоплені тихою музикою, що виражає сум, біль, страждання. Але важливо викликати в собі тугу за гармонії, поширити цю гармонію в душі й дати їй там залишитися. Все залежить від внутрішньої потреби перебороти конкретну проблему. Так, у смутному настрої музика (наприклад, "Арія з шампанським" з опери В. Моцарта "Дон Жуан") може повідомити нам творчу радість.Якщо при слуханні музики ми дійсно концентруємося на тім, щоб насолодитися цим процесом, то тоді немає місця ні для чого іншого: навіть дисонанс й відсутність виразної мелодії можуть подобатися. Звичайно, до цієї радості може домішуватися замилування виконавцем або композитором, а також ясне усвідомлення границь наших переживань, власних можливостей і бажань.Наша реакція на музичну композицію дуже індивідуальна. У роботі професора медичної психології Т. Поппеля на тему "Музика в структурі й розумінні часу", поряд з іншими, обговорювалися наступні питання: як довго триває те, що називається зараз і де варто встановити границі між поняттями "ще не зараз", "зараз" й "більше не зараз"?Сучасна експериментальна психологія будує свої міркування напонятійних основах, які були розроблені великими мислителями минулого. Альберт Ейнштейн писав так: "Поняття одержують тільки на підставі значення фактів, так що вони прив'язані до досвіду у світі відчуттів". Ми можемо посилатися на психологію почуттів, на багатство досвіду, що нами ж самими повинне формуватися.На експериментальному рівні сьогодення, наявність музичного досвіду доступно при вимірі інтерференційних
Loading...

 
 

Цікаве