WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Мотивація професійного самовизначення педагога - Реферат

Мотивація професійного самовизначення педагога - Реферат

(безпосередніх) і кінцевих (перспективних) цілей професійного навчання;2. усвідомлення теоретичної і практичної значущості знань, що засвоюються;3. емоційна форма викладу наукової інформації;4. нарощування змісту й новизни навчального матеріалу;5. професійна спрямованість навчальної діяльності студентів;6. вибір адекватних навчальних завдань, які породжують інформаційно- пізнавальні суперечності в самій структурі навчальної діяльності студентів;7. підтримання допитливості й "пізнавального" психологічного клімату в студентській академічній групі.Оскільки "Я-концепція" стосується як сфери особистості, так і мотиваційної сфери індивіда, її внесок у варіацію успішності досить суттєвий. Результати численних досліджень засвідчують, що між успішністю й уявленнями індивіда про свої навчальні здібності існує тісний взаємозв'язок, який зберігається навіть у тому випадку, коли робиться поправка на показник інтелекту.Неважко навести приклади, які підтверджують, що уявлення студентів про свої здібності суттєво впливає на успіхи їх у навчанні й нерідко призводить до того, що рівень успішності студента виявляється значно нижчим, ніж можна було передбачити, орієнтуючись лише на його потенційні здібності. Часто студент, ще не приступивши до виконання завдання, заявляє, що не зможе з ним справитися.Багато усних відповідей, які по суті є правильними, супроводжуються репліками, які засвідчують глибоку внутрішню невпевненість: "Я загалом не знаю, але здається...", "Я вивчив, але краще я прийду до Вас на консультацію...", "Дозвольте відповісти з другого питання білета" і т.п.Водночас уявлення вчорашнього старшокласника про свої навчальні здібності суттєво коригуються впродовж навчання його у вищому навчальному закладі, особливо в адаптаційний період. [7, с. 204 - 207].Фактори, які визначають соціально-психологічний портрет студента і впливають на успішність навчання, можна поділити на дві категорії: ті, з якими студент прийшов у вуз - їх лиш можна взяти до уваги, і ті, які з'являються в процесі навчання - ними можна управляти.До першої категорії в тому числі відносяться: рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, інформованість про вузівські реалії, уявлення про професійне майбутнє.До факторів другої групи можна віднести: організацію навчального процесу, рівень викладання, тип взаємовідносин викладача і студента і т. п.У вуз приходять зовсім різні люди з різними установками і різними "стартовими умовами". Серед мотивів навчання у вузі виділяють такі:o щоб стати професіоналом (45 %);o щоб мати диплом (21 %);o для власного розвитку (19 %);o не знають (11 %);o щоб не служити в армії (4 %).Відрізняються також оцінка цінності диплому. Вважають, що диплом потрібний для того, щоб:o отримати високооплачувану роботу (24 %);o мати гарантію стабільності (21 %);o отримати цікаву роботу (21 %);o досягнути високого соціального становища (15 %);o не знають (12 %);o сьогодні диплом нічого не дає (7 %).. [8, с. 301-315].У цьому відношенні дуже цікавий аналіз студентської молоді у зв'язку з обраною ними професією. Уся сукупність сучасних студентів досить явно поділяється на три групи:1. студенти, орієнтовані на освіту як на професію. В цій групі найбільша кількість студентів, для яких інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній є найголовнішим. Лише вони відзначили схильність продовжувати свою освіту в аспірантурі. Всі інші фактори для них менш вагомі. В цій групі близько третини студентів;2. студенти, орієнтовані на бізнес. Вона становить близько 26 % від загальної кількості опитаних. Відношення до освіти у них зовсім інше: для них освіта виступає в якості інструмента (чи можливої стартової сходинки) для того, щоб в подальшому спробувати створити власну справу, зайнятися торгівлею і т. п. Вони розуміють, що з часом і ця сфера буде вимагати освіти, але до своєї професії вони відносяться менш зацікавлено, ніж перша група;3. студенти, яких, з одного боку можна назвати "ті, хто не визначився", з іншого - заваленими різними проблемами особистого, побутового плану. На перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Можна було б сказати, що це група тих, хто "пливе за течією" - вони не можуть обрати свій шлях, для них освіта і професія не являють такого інтересу, як у перших груп. Можливо, самовизначення студентів даної групи відбудеться пізніше, але можна припустити, що в цю групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості не характерний.Процес вибору професії, навчання у вузі став сьогодні для багатьох студентів прагматичним, цілеспрямованим. Цінність освіти, як самостійного соціального феномена, що має соціокультурну, особистісну і статусну привабливість, відступила на більш дальній план. [7, с. 204 - 207]З появою "комерційного" набору у вуз в нього прийшли забезпечені студенти, які не звикли відмовляти собі ні в чому, впевнені в правильності свого професійного вибору (62 - 77 %), добре ознайомлені про специфіку майбутньої професійної діяльності (самооцінка в середньому вища на 10 %, ніж у "бюджетників"). Ці студенти, бачачи приклад ом своїх батьків-підприємців, без страху дивляться в майбутнє, яке має для них чітко змальовану професійну перспективу.Існують також якісні відмінності, зокрема, результати аналізу статистичних даних показує, що у "комерційних" студентів більш яскраво виражено прагнення до досягнення успіху в сфері бізнесу (9 - 18,5 %), у зв'язку з чим вони вище, ніж "бюджетні" студенти, оцінюють значимість хорошої освіти, професійної підготовки (30,5 - 40 %), вільного володіння іноземними мовами (22 - 37 %), духовно і культурно багатого життя (36-44 %).Виявились відмінності в структурі мотивації отримання вищої освіти у порівнюваних групах студентів: "бюджетні" студенти в цілому висловили більш традиційні установки - отримати диплом (4-14 %), набути професію (56 -62 %), вести наукові дослідження (5-15 %), пожити студентським життям (8 -18 %), тоді як у "комерційних" студентів домінує прагнення добитися матеріального благополуччя (43 - 53 %), вільно оволодіти іноземними мовами (17 - 41 %), стати культурною людиною (33 - 39 %), отримати можливість навчання, роботи за границею (20 - 29 %), оволодіти теорією і практикою підприємництва (10 - 13 %), продовжити сімейну традицію (6-9 %). За кількістю вузівських "відмінників" "комерційні" студенти поступаються "бюджетникам".Окрім "бюджетних" та "комерційних" виділяють й інші типи сучасних студентів, які зустрічаються і в тій, і в іншій з описаних груп. Серед них назвемо:1. "Підприємець" - цей студент віддає перевагу досягненню успіхів у сфері бізнесу, отримуєвищу освіту для того, щоб оволодіти теорією і практикою підприємництва, швидко просуватися по службі, займатися керівною, організаційною діяльністю, він впевнений в правильності вибору спеціальності, навчання, відповідності йому своїх здібностей, але в той же час він більш критичний до свого навчального закладу, краще знає специфіку професії (можливості професійного зростання, розмір зарплати, умови праці, перспективи службової кар'єри), не остерігається безробіття, у нього більш розвинені (згідно самооцінки) такі актуальні особистісні якості, як індивідуалізм, професіоналізм, підприємливість, самостійність, здатність змінювати погляди при зміні обставин, швидка адаптація до нових умов.2. "Емігрант " - вищу освіту він отримує для того, щоб вільно оволодіти іноземними мовами,
Loading...

 
 

Цікаве