WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Комунікативна підготовка майбутнього педагога в організації навчально-виховного процесу - Реферат

Комунікативна підготовка майбутнього педагога в організації навчально-виховного процесу - Реферат

задач, ситуацій, які вимагають безпосередніх комунікативних дій виконавцями.Також автор розробив професійно-педагогічного спілкування, яке включає такі етапи:а) моделювання вчителем спілкування, яке передбачається із класом у процесі підготовки до діяльності;б) організація безпосереднього спілкування з класом у момент початкової взаємодії з ним;в) управління спілкуванням під час розвитку педагогічного процесу.Вчений на етапі безпосереднього спілкування виявляє такі його стадії:- привернення до себе уваги, що забезпечує комунікативну спільноту учасників взаємодії;- пошукова стадія, зорове відчуття учасників, що підготовлює до взаємодії;- орієнтація в умовах спілкування, налагодження стилю спілкування до сучасних умов діяльності;- вербальне спілкування;- зворотній зв'язок;- аналіз здійснюваної системи спілкування і моделювання її на майбутню діяльність.А.П. Коняєва, досліджуючи психологічні аспекти формування соціальної перцепції, вказує на те, що вчитель у педагогічній діяльності перш за все виконує функцію організатора. Він покликаний організовувати діяльність інших людей (дітей), яка спрямована назасвоєння соціального досвіду в умовах навчально-виховного процесу. Це в певній мірі передбачає і організацію суб'єкт-суб'єктних відносин учня, коли в процесі навчання праці, суспільно-корисної праці він створює матеріальні і духовні продукти праці; і суб'єкт-суб'єктних відносин, які формуються між людьми, котрі цю діяльність здійснюють. Організаційна функція не може бути виконана без "кооперації" між вчителем і учнями, між самими учнями. Кооперація можлива при здійсненні обміну інформацією, організації взаємодії між ними і, насамкінець, при організації взаємовідносин, тобто всі три сторони спілкування: комунікативна, інтеракційна і перцептивна стають необхідною умовою успішної реалізації педагогічної діяльності.Відомий психолог Г.М. Андрєєва у своїх дослідженнях також відводить особливу роль перцептивним процесам у педагогічному спілкуванні. Вона вважає, що здатність правильно сприймати іншу людину багато в чому визначає ефективність інформативної і комунікативної сфери спілкування.А.А. Бодальов, говорячи про сприймання, вказував, що суттєвою особливістю, яка характерна для сприймання інших людей, є і ступінь розрізнення і усвідомлення індивідуумом особливостей виразної поведінки. Далі він вказує, що всіх досліджуваних, які на основі сприймання описували зовнішність людини, можна із впевненістю розділити на три групи в залежності від того, як вони фіксували особливості виразної поведінки людини і наскільки широко включали їх в "портрет" в якості суттєвих ознак зовнішності. Для одних була характерною тенденція відмічати у людей тільки риси фізичної зовнішності. Друга група досліджуваних частіше відмічала риси виразної поведінки у сприймаючих. Третя група, підкреслюючи фізичні риси людини у портреті, разом з тим порівняно повно і детально фіксувала особливості її експресії, звертаючи увагу як на міміку, так і на інші її сторони. Учасники в дослідах зі словесним портретом відрізнялись один від одного і тим, скільки кожен із них називав особливостей, які були віднесені до оформлення зовнішності сприймаючої людини (одяг, прикраси, зачіска та ін.). Також він вказує на те, що велике значення у формуванні в людини понятійно-образного знання психології інших людей і в розвитку у неї вміння швидко і правильно вникати у їх стан, передбачати їх дії, має розвиток у неї спостережливості.Спостережливість, яка проявляється у вмінні фіксувати-в поведінці людини малопомітні, але психологічно значущі деталі, найтіснішим чином пов'язана із здатністю індивіда розрізняти незначні зміни в макро і мікроекспресії інших людей.Педагогічна соціальна перцепція має ряд специфічних характеристик, які проявляються в тому, що вчитель крім того, що має усвідомлювати особливості зовнішнього світу учня, прогнозувати якими уявленнями учень володіє про той об'єкт, що вивчає, має вміти і стати на точку зору учня, передбачити можливі труднощі та ін. Також у педагогічному сприйманні є те, що вчитель має прагнути до того, щоб зрозуміти учнів в процесі їхнього особистісного розвитку та становлення. Н.В. Кузьміна вказує, що в зв'язку з тим, що учень постійно змінюється, у вчителя можуть виникати суперечності в самому процесі сприймання. Відповідно до цього від педагога вимагається особлива гнучкість уявлень.У вивченні соціально-психологічної взаємодії і перцепції у педагогічному процесі вагомого значення набувають соціальні еталони і стереотипи, як такі механізми, що обумовлюють індивідуальні особливості спілкування. Соціальні еталони та стереотипи, на думку А.А. Бодальова та його співробітників складають базис для розуміння і оцінки особистості як суб'єкта спілкування. Умовами формування об'єктивних, диференційованих еталонів є широкий та різноманітний досвід спілкування з людьми, а також особистий досвід участі у конкретній діяльності (навчання, гра, праця). У кожної людини формуються при оцінці особистості загальнолюдські, групові та індивідуальні еталони, які взаємопроникають один в одного. Знання цих еталонів дає можливість заздалегідь передбачити як у головному буде оцінена даною особою якість характеру людини, якщо цій особі відомо чи належить оцінюваний до людей, що об'єднані на основі якихось загальних у них ознак в одну і ту ж групу.Важливою особливістю стереотипів є їх стійкість і ригідність. Сприймаючи іншу людину ми звертаємо увагу на знайомі нам ознаки і також добавляємо до них схожі. Результати дослідження стереотипізації під керівництвом А.А. Бодальова вказують на те, що соціальна роль, яка приписується людині, впливає не тільки на характер якостей, якими наділені люди, що її сприймають, але впливає на повноту і міцність засвоєння ними інформації, яка виходить від цієї людини.Ряд робіт як вітчизняних так і зарубіжних авторів, присвячені вивченню перцептивних процесів в умовах експериментальної взаємодії в реальних групах. Такий підхід дає можливість не тільки вивчати особливість досліджуваних, їхні перцептивні процеси, але робить безпосередню корекцію поведінки і впливає на формування особистості. При цьому вказується на те, що позитивні успіхи учня сприймаються вчителем як наслідок незалежного контролю його роботи з боку педагога. Невдачі, які виникали в учнів, на думку вчителів, відбувались внаслідок пониження мотивації.Говорячи про програми активного соціально-психологічного дослідження (Г.А. Ковальов, А.В.
Loading...

 
 

Цікаве