WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Комунікативна підготовка майбутнього педагога в організації навчально-виховного процесу - Реферат

Комунікативна підготовка майбутнього педагога в організації навчально-виховного процесу - Реферат


Реферат на тему:
Комунікативна підготовка майбутнього педагога в організації навчально-виховного процесу
?
ЗМІСТ
Вступ
1. Спілкування як форма міжособистісної взаємодії і актуальність проблеми розвитку комунікативних навичок спілкування для підготовки майбутнього педагога.
2. Соціально-психологічна взаємодія як важливі компоненти комунікативної підготовки майбутнього педагога.
Висновки
Перелік літератури
Вступ
В контексті гуманізації сучасної педагогіки і її орієнтації на парадигму особистісно-орієнтованого навчання особливо актуальними постають психологічні проблеми професійної підготовки майбутнього педагога. Особистісно-орієнтоване навчання формує особистість, її внутрішню готовність і здатність до саморозкриття в діалозі. Гуманізація навчання потребує від педагога певного рівня розвитку особистісно-професійних якостей, які надають вчителеві можливість реалізувати рівноправний характер взаємодії з учнями. Саме від того, якими особистісними якостями, а не тільки сумою знань, умінь і навичок володітиме майбутній вчитель, залежить як успішність виховного процесу, так і емоційне здоров'я його майбутніх учнів.Одним із вагомих аспектів підготовки майбутнього педагога до практичної діяльності є формування в нього навичок спілкування. Ці навички ціленаправлено формуються в процесі проведення різноманітних форм, навчальних практик, що передбачаються програмами підготовки студентів педагогічних вузів. Проблемам комунікативної підготовки майбутнього педагога присвячено велику кількість досліджень як психологів так і педагогів: теоретико-методологічні основи професійного спілкування ( Киричук А.В., Максименко С.Д., Орбан Л.Є., Савенкова Л.О., Синиця А.А., Семиченко В.А., Титаренко Т.М., Яценко Т.С.); проблеми педагогічної взаємодії (Бал Г.А., Вієвська М.Г., Власенко В.В., Кондрашова Л.В., Нечаєва Л.В.); формування у майбутнього вчителя індивідуального стилю педагогічного спілкування ( Андрєєв А.А., Галузяк В.М., Мешко Г.М. ); формування комунікативних вмінь і навичок (Білоусова З.І., Кирилова І.Г., Васильєва М.П., Каплинський В.В., Косова Н.М., Коць М.А., Шепеленко Т.Я); способи комунікативної підготовки вчителя (Березюк О.Р., Наумов В.П.); культура педагогічного спілкування (Байкін Ф.Ф., Грехньов В.С., Гриценко Т.С., Ільяєва І.А., Омельченко С.Д.).Комунукативність як риса особистості, що переросла в професійно-особистісну якість, забезпечує ефективність педагогічного спілкування і є єдністю трьох компонентів: потреби у спілкуванні, емоційного самопочуття до, під час і після спілкування, комунікативних навичок і вмінь.
1. Спілкування як форма міжособистісної взаємодії і актуальність проблеми розвитку комунікативних навичок спілкування для підготовки майбутнього педагога.
Спілкування є багатогранним процесом, який вивчається філософією, соціологією, загальною і соціальною психологією, лінгвістикою, педагогікою та іншими науками.Концептуальні основи дослідження феномена спілкування розроблені в працях Бехтєрєва В.М., Рубінштейна С.Л., Леонтьєва А.А. та інших психологів, які розглядають спілкування як необхідну умову розвитку людини, її соціалізації, індивідуалізації, розвитку особистості.Процес навчання і виховання є певною системою соціально-психологічної взаємодії. Тому методична структура педагогічної діяльності завжди повинна співвідноситися зі специфікою процесу спілкування, його рівнем, формами тощо.Спілкування відіграє значну роль при вирішенні практичних завдань педагогічної діяльності. Форма навчання потребує конкретних способів взаємодії педагога і учнів.За Леонтьєвим А.А. для реалізації дидактичних завдань важливі такі комунікативні компоненти діяльності як мотиви, проблемні ситуації і т. д.Дослідник Семіченко В.А. під педагогічним спілкуванням має на увазі цілісну систему соціально-психологічної взаємодії педагога і вихованців, в яку входить: обмін інформацією. Виховні впливи і організація взаємовідносин за допомогою комунікативних засобів.Науковець Бех І.Д. серед напрямків роботи, які сприятимуть становленню комунікативної культури педагога, в процесі оволодіння теорією особистісно орієнтованого спілкування, вказує на пізнання структури спілкування, моральних принципів, входження в технологію цього процесу, набування в результаті цього професійних комунікативних прийомів і навичок, формування власного досвіду комунікативної діяльності.Процес спілкування як двостороння взаємодія потребує від педагога оволодіння технологією діалогічності, він повинен вміти створювати демократичну і гуманну атмосферу педагогічного спілкування. Для цього (вказує Гранюк Л.О.) необхідно: вміння забезпечити позитивний емоційний настрій, оволодіння стилем "теплого" спілкування, вміння налагоджувати контакт із співбесідником і вселяти впевненість у своїх силах; готовність до внесення (на основі психолого-педагогічного аналізу взаємодії з партнерами) необхідні корективи в свою діяльність; установка вчителя на позитивне самосприйняття і сприйняття оточуючих людей. В діалозі зникають жорстко закріплені соціальні ролі "вчителя" і "учня" і рухливими силами спілкування, передбачається, мають бути обидві сторони.Часто науковці у своїх дослідженнях із проблем педагогічної психології вказують на те, що значна частина педагогічних прорахунків і труднощів визначається не стільки недоліками методичної підготовки вчительських кадрів, скільки реформацією сфери професійного педагогічного спілкування. На рахунок специфіки педагогічного спілкування можна привести визначення Леонтьєва А.А.: "Педагогічне спілкування - це професійне спілкування вчителя з учнями на уроці і поза ним в процесі навчання і виховання, яке має певні педагогічні функції і спрямоване (якщо воно повноцінне і оптимальне на створення сприятливого психологічного клімату, а також на оптимізацію навчальної діяльності і стосунків між педагогом і учнем в учнівському колективі.Леонтьєв А.А., вивчаючи комунікативні вміння особистості, виділяє такі компоненти вміння спілкуватися:а) вміння орієнтуватися в умовах спілкування;б) вибір змісту акту спілкування;в) вибір засобів передачі змісту актів спілкування;г) підтримання зворотного зв'язку.Конкретизуючи складові змісту морально-психологічної готовності до педагогічної діяльності Кондрашова Л.В. акцентує увагу на характеристиці спілкувальної функції вчительської праці. Культуру спілкування, високий рівень комунікативних здібностей вчителя вона розглядає як
Loading...

 
 

Цікаве