WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Комунікативна атака - Реферат

Комунікативна атака - Реферат

особливостей спілкування з даною аудиторією;? уточнення стилю спілкування в нових комунікативних умовах діяльності.Якщо ж педагог вперше зустрічається з даною аудиторією, то реалізація вказаної стадії спілкування зумовлюеться ще й докомунікативною атмосферою, яка створюється на основі початкової ін-формації педагога про учнів і учнів про педагога .Можна погодитись з цим аналізом першої стадії спілкування, але е всі підстави запропонувати і інший підхід до розуміння її суті. Цей підхід базується на дослідженнях О.О.Леонтьєва , який вводить поняття "орієнтування в ситуації спілкування".Даний вид орієнтування, як пише О.О.Леонтьєв повинен включати три аспекти:
- по-перше, це орієнтування в просторових умовах спілкування і більше того в таких обставинах, які підда-ються зоровому та кінетичному сприйманню;
- по-друге, це орієнту-вання в часових умовах спілкування (насамперед, наявність чи відсутність дефіциту часу);
- по-третє, це орієнтування в так званій соціальній ситуації спілкування, тобто в актуальних соці-альних взаємовідносинах між тими, хто спілкується. Порівняння дпох точок зору на розуміння першої стадії спілкування впевнює в доцільності звернення до досліджень О.О.Леонтьєва, який глибше рсдкриоае її сутність.
Таким чином, перша стадія проведення "комунікативної атаки" буде визначатись як стадія орієнтування в ситуації спілкування, що включає три вказаник аспекти.
Друга стадія спілкування, як її називає В.А.Кан-Калик, - привернення до себе уваги об"єкта спілкування.
Третя стадія спілкування у К.С.Станіславського називається "зондуванням душі об'єкта". В.А.Кан-Калик підкреслює , що вказану стадію треба розглядати як своєрідний пошуковий етап, на якому відбувається коригування раніше продуманих прийомів спілкування.Потрібно зрозуміти, що ця стадія має своєрідний предстартовий характер, бо на ній педагог уточнює свої уявлення про си-туацію спілкування, про рівень готовності до нього аудиторії.
Четверту стадію спілкування видатний театральний педагог розглядає як передачу своїх "бачень" об"єкту за допомогою "променевипуекання". Слід сказати, що явище "променевипускання" по-лягає в умінні педагога використовувати міміку, мікроміміку, го-лос, інтонаційну виразність мовлення, систему "пристосувань" з метою примусити об"єкт не тільки почути, а й побачити те, про що йде мова. У педагогічному спілкуванні і, зокрема, в "комуні-кативній атаці", ця стадія буде розглядатись як етап вербального спілкування педагога з аудиторією.
Є остання, п"ята стадія спілкування - зворотний зв"язок , який здійснюється в двох основних напрямках - зміс-товному і емоційному. Водночас, на нашу думку, сутність "кому-нікативної атаки" визначає першочергову роль емоційного аспекту зворотного зв"язку, що сприймається через емоційний настрій ауди-торії й виражається в поведінці вихованців і в загальній атмос-фері діяльності.Потрібно ще раз підкреслити, що розглянуті етапи спілкуван-ня необхідно аналізувати також як етапи проведення "комунікатив-ної атаки", хоча вона триває порівняно недовго, тобто припадає на короткий період спілкування з аудиторією.Проведення "комунікативної атаки" базується на певних ви-могах до мовлення педагога, і, перш за все, до його інтонацій-ної виразності.Під інтонаційною виразністю мовлення розуміють вираження почуттів і емоцій за допомогою голосу. Із засобів ін-тонаційної виразності мовлення" які е найхарактернішими для "ко-мунікативної атаки", увагу, передусім, потрібно звернути на темп мовлення, паузи, логічні наголоси і дати їм коротку характеристи-ку.Так, темп мовлення - швидкість вимови складів, слів, фраз, що залежить від індивідуальних звичок людини, її характеру, на-строю, темпераменту. Доречно наголосити, що темп мовлення педаго-га, як відзначають у своїх дослідженнях О.Ф.Бондаренко та З.Г.Зайцева, залежить від мети, вікових та індивідуальних особливостей аудиторії, характеру навчального матеріалу, міри складності його змісту. Паузи у мовленні визначаються як тимчасові зупинки його зву-чання. Паузи розділяють мовленнєвий потік на складові частини і відіграють значну роль в організації сприймання та засвоєння ма-теріалу.Слід підкреслити, що мовлення педагога без пауз сприймаєть-ся аудиторією приблизно так, як мовлення в швидкому темпі. Харак-терною особливістю такого мовлення є монотонність. Водночас по-трібно звернути увагу на те, що велика кількість пауз у педаго-гічному мовленні уповільнюють його темп, негативно впливають на ефективність сприймання матеріалу.Практика формування педагогічного спілкування впевнює, що запровадження такого технологічного прийодму як "комунікативна атака", потребує використання логічних та організаційних пауз. Логічні паузи дають змогу педагогу обдумати наступну фразу, а аудиторія в цей час осмислює те, що сказав педагог, мобілізує увагу для сприймання нового матеріалу. Організаційні паузи у "ко-мунікативній атаці" потрібні педагогу для того, щоб зосередитись для переходу від одного її етапу до іншого.В організації смислової структури мовлення значна роль на-лежить й логічним наголосам. Слід пам"ятати, що вони визнача-ються як довільне виділення одного із елементів висловлювання з метою збільшення його семантичного значення. За допомогою логіч-них наголосів виділяються слова, які несуть більше смислове на-вантаження. Зазначимо, що правильне використання логічних наголо-сів робить мовлення зрозумілим, точним. Водночас надмірна кіль-кість логічних наголосів збіднює мовлення, веде до перекручення думки.З огляду на сказане, ніяк не завадить підкреслити, що "ко-мунікативна атака" буде невдалою або взагалі неможливою, якщо мовлення педагога характеризується такими недоліками: неправиль-на дикція, невміння інтонувати мовлення, неправильні наголоси, надмірна чи недостатньо голосна вимова, невиправдане уповільнен-ня темпу.Одним із необхідних методів, що використовується в "комуні-кативній атаці", виступає укрупнення мовлення. Згідно з працею П.М.Ершова цей метод збільщуе значущість змісту, що виража-ється словами. Це укрупнення мовлення можна проводити таким чином:
потрібну фразу (ту, яка укрупнюється), треба "розгорнути", тобто промовляти повільно (в "розрядку"), подовжуючи голосні зву-ки і зберігаючи логічну стрункість фрази;
різні слова, що входять до певної фрази, укрупнюються не однаковою мірою, укрупнюється завжди і обов"язково головне (удар-не) слово:
укрупнення односкладового чи багатоскладового слова потре-бує того, щоб його вимовляти по складах.
Обов'язковим елементом, що потребує яскравого вираження в "комунікативній атаці", виступає мускульна мобілізованість. Сут-ність та зміст мускульної мобілізованості доцільно описати, вра-ховуючи точку зору з цього питання П.М.Єршова, яку він висловив у книзі "Режиссура как практическая психология" .Необхідно також звернутись до наукових праць П.В.Галахової , В.А.Кан-Калика та Н.Д.Нікандрова . Виходячи із змісту цих досліджень, слід у мускульній мобілізованості виділяти такі елементи:
загальна підтягнутість мускулатури тіла, зокрема, підтягну-тість мускулатури спини;
помірна рухомість тіла, що забезпечує строго відпрацьовану осанку;
повна узгодженість у рухах кінцівок і корпусу;
поставлена мімічна виразність, відсутність неї?рованої та імпульсивної рухливості м"язів обличчя;
яскрава зовнішня виразність, високі динамічні якості, вели-ка кількість орієнтовних реакцій при загальній спрямованості по-гляду на аудиторію, що характеризують увагу педагога.
Нагадаємо, що на формування мускульної мобілізованості не-гативно впливають такі показники:
Loading...

 
 

Цікаве