WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Комунікативна атака - Реферат

Комунікативна атака - Реферат


Реферат на тему:
Комунікативна атака
ВСТУП
Поняття "комунікативна атака" в теорії і практиці педагогічного спілкування запропонував використовувати В.А.Кан-Калик.Концепція педагогічного спілкування, яку розро-бив учений, передбачає визначення етапів спілкування під час проведення уроку (читання лекції). Характеристики "комунікативної атаки": вона передбачає завоювання ініціативи у спілкуванні й цілісну комунікативну пе-ревагу, що забезпечують у подальшому управління спілкуванням з аудиторією.Початко-вий етап спілкування педагога з аудиторією не завжди потребує проведення "комунікативної атаки".Практика формування професійного спілкування сьогодні під-казує, що необхідно змінити підхід до даного феномена, розширити його трактування. "Комунікативна атака" може досліджуватись як комунікативне вміння педагога, яке, в свою чергу, виступає мето-дом установлення професійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Водночас важливо підкреслити, що реалізація "комунікативної атаки" можлива лише тоді, коли у педагога сформовані професійні комунікативні вміння вербального і невербального спілкування, створення творчого самопочуття в спілкуванні, сприймання і розуміння людини людиною, орієнтування в ситуації спілкування, володіння професійно-педагогічною увагою, самопрезентації, використання системи "пристосувань". Опис "комунікативної атаки" треба побудувати таким чином:- проаналізувати особливості конструювання змісту;- визначити стадії її проведення;- вичленити необхідні характеристики мовлення та невербального спілкування педагога;- врахувати деякі особливості самопочуття педагога на етапі її проведення.Потрібно також вказати на необхідність звернення до педаго-гічної імпровізації, яка завжди супроводжує проведення "комуніка-тивної атаки".Слід пам"ятати, що вибір засобів спілкування для побудови "комунікативної атаки" і порядок їх використання у кожному кон-кретному випадку зумовлюються рівнем підготовленості педагога до професійного спілкування, а саме: розвинутість професійного мис-лення, мовлення і багатство професійно-лексичного запасу; вміння оновлено сприймати відомий навчальний матеріал, визначати комуні-кативну структуру уроку (комунікації) , володіти технікою педаго-гічне доцільного переживання, а також своїм емоційним самопочут-тям на різних етапах спілкування; вміння орієнтуватись у часі та умовах спілкування.Наукові праці педагогів та психологів, спеціаліс-тів у галузі ораторського мистецтва та театральної педагогіки дають матеріал, який дозволяє побудувати зміст "комунікативної атаки" Так, доцільно прийняти положення, яке обгрунтоване знавця-ми публічного мовлення, звичайно, адаптуючи його до умов педа-гогічної діяльності. Сутність цього положення полягає в тому, що педагог повинен з самого початку спілкування з аудиторією привернути її увагу до себе, або, інакше кажучи, заволодіти її увагою. А звідси випливає висновок про те, що треба знай-ти шляхи, які дадуть змогу вирішити це питання. Якщо одним із завдань "комунікативної атаки" є завоювання ініціативи у спілкуванні, то доречно в цьому випадку звернутись до рекомендацій В.А.Кан-Калика. Багаторічний досвід викла-дацької діяльності дав можливість ученому встановити перелік факторів, наявність яких забезпечує ініціативу педагога в спіл-куванні. До таких факторів належать:1. чіткість організації початкового контакту з класом;2. оперативність у переході від організаційних процедур до ділового спілкуванняї;3. відсутність проміжних зон між організаційними і змістовни-ми аспектами початку взаємодії;4. оперативність у досягненні соціально-психологічної єдності з класом;5. введення особистісних аспектів у взаємодію з учнями;6. переборення стереотипних і ситуативних негативних установок на окремих учнів;7. організація цілісного контакту з усім класом;8. забезпечення зовнішнього комунікативного вигляду вчителя (підтягнутість, зібраність, охайність);9. скорочення педагогічних вимог, які щось забороняють, і роз-ширення позитивно-орієнтованих педагогічних вимог;10. реалізація мовленнєвих і невербальних засобів взаємодії, активне включення міміки, мікроміміки, "контакту очей" і т.п.;11. "транслювання" в клас особистої прихильності до дітей;12. розуміння ситуативної внутрішньої настроєності учнів і врахування її у спілкуванні, передача учням цього розуміння;13. введення на початковому етапі взаємодії завдань і питань, які можуть мобілізувати аудиторію;14. формулювання яскравих, приваблюючих цілей діяльності і погад шляхів їх досягненчя.
Більшість із зазначених факторів мають узагальнюючий характер і потребують певної конкретизації, хоча їх роль у спілкуванні заперечувати не можна. А із даного їх пе-реліку, засобами, які доцільно використати на початковому етапі "комунікативної атаки", можуть бути: введення завдань і питань, які мобілізують аудиторію; формулювання яскравих і приваблюючих цілей діяльності і показ шляхів їх досягнення. Можливий і інший шлях проведення початкового етапу "комунікативної атаки", де бу-дуть використовуватись короткий виклад якогось цікавого факту, історії, зіставлення різних точок зору з одного і того ж питання, що пропонується в роботах з ораторського мистецтва .У деяких дослідженнях звертається увага на необ-хідність використання на початку спілкування з аудиторією так званої "початкової паузи". Психологічне призначення цієї паузи, як стверджують В.А.Кан-Калік, З.В.Савкова , з од-ного боку полягає в тому, що вона дозволяє аудиторії певним чи-ном звикнути до педагога (оцінити його зовнішній вигляд, виявити його бажання працювати з даними людьми і в даний час), з другого боку - правильне її використання дає можливість привернути увагу цієї аудиторії до педагога. Проте результати теоретичної розробки і апробації "комунікативної атаки" як методу формування комуніка-тивних умінь виявили цілковиту неможливість звернення в даному випадку до "початкової паузи"."Комунікативна атака", як відомо передбачає проведення сво-єрідного комунікативного "натиску" педагога на аудиторію з момен-ту його появи, що зумовлюється необхідністю встановлення профе-сійно-педагогічного контакту в спілкуванні. Цей "натиск" виража-ється в спрямованості погляду педагога, мускульній мобілізованості, інтонаційній виразності мовлення. З огляду на сказане зрозу-міло, що "початкову паузу" ніяк не можна використовувати у "кому-нікативній атаці".Необхідність визначення стадіальності проведення "комуніка-тивної атаки" зумовила звернення до робіт К.С.Станіславського та В.А.Кан-Калика. Як відомо, в розробленому видатним театральним педагогом ученні про сценічне спілкування визначені стадії цього процесу (орієнтування в умовах, що оточують, і вибір об"екта; підхід до об"єкта, привернення до себе його уваги; "зон-дування" душі об"єкта. передача своїх "бачень" об"екту за допомо-гою променевипускання; відгук об"екта і обмін променевипусканням їм з обох сторін). Спираючись на дані положення, В.А.Кан-Калик роз-різняє, як він пише , основні стадії педаго-гічного спілкування. Ці стадії спілкування, відповідно, можна визначити ів "комунікативній атаці". Виходячи зі сказаного, дамо коротку характеристику зазначених стадій.
Перша стадія спілкування в роботах В.Л.Кан-Калика називається "орієнтування в умовах спілкування" Як виз-начає дослідник, на цій стадії відбувається складний процес при-стосування загального стилю спілкування до його сьогоднішніх умов (тобто лекції, уроку і т.п.), що базується на таких важливих мо-ментах:? усвідомлення педагогом свого особистого стило спілкування з вихованцями;? відновлення в комунікативній пам"яті попередніх
Loading...

 
 

Цікаве