WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Комплекс професійних здібностей вузівського викладача - Курсова робота

Комплекс професійних здібностей вузівського викладача - Курсова робота

творче оволодіння науковими методами вивчення учнів з метою прийняття обґрунтованих рішень у їх відношенні, винахідливість у способах навчання студентів науковими методами самовиховання, саморозвитку й самоконтролю. Важливою складовою гностичного компонента є знання й уміння, які лежать в основі власної пізнавальної діяльності. Гностичний компонент впливає на формулювання світогляду, що проявляється в стійкій системі відносин до світу, праці, іншим людям і самому собі; на активність життєвої позиції. Важливі й загальнокультурні знання, уміння в області мистецтва й літератури, релігії, права, політики й соціального життя, екологічні проблеми. Наявність змістовних захоплень і хоббі також збагачує особистість фахівця вищої школи. Спеціальні знання - знання предмета, знання з педагогіки, психології, методики викладання. Предметні знання високо цінуються викладачами й перебувають на високому рівні. Знання з психології, педагогіки, методики - найслабша ланка у вищій школі.
2.2 Конструктивно-проективний компонент.
Гностичні здібності становлять основу діяльності викладача, але визначальними в досягненні високого рівня майстерності виступають конструктивні й проективні здібності. Від них залежить ефективність використання всіх інших видів знань, які можуть залишатися мертвим капіталом або активно включатися в обслуговування всіх видів науково-педагогічної роботи. Психологічним механізмом реалізації цих здібностей служить уявне моделювання виховно-освітнього й наукового процесів. Конструктивно-проективні здібності забезпечують стратегічну спрямованість діяльності й проявляються в умінні орієнтуватися на кінцеві цілі, вирішувати актуальні завдання з урахуванням майбутньої спеціалізації студентів планування ними курсу й наукової діяльності, встановленнязначимості курсу в навчальному процесі, науці, з огляду на необхідні зв'язки з іншими дисциплінами. Даний вид здібностей забезпечує реалізацію тактичних цілей: структурування курсу, відбору змісту й вибору форм проведення занять. Вирішувати проблеми педагогічного процесу у вузі доводиться щодня кожному практикові, а досліджувати їх - кожному педагогу-вченому. Проективні здібності позначаються в особлій чутливості до конструювання педагогічного й наукового "лабіринту" - шляху від незнання до знання, вони мають на увазі результат майбутньої діяльності, припускають дозування при передачі знань, умінь, навичок. Конструктивні визначають чутливість до послідовної побудови занять і наукової діяльності в часі й просторі, щоб результат відповідав плану, здатність відокремлювати те, що можна й треба вирішити в цей момент від того, що треба й чому варто відкласти. Креативно-конструктивний компонент дає можливість мислити, узагальнювати на основі недостатнього числа ознак, створювати нові сполучення, використовуючи наявну інформацію. В основі проективної й конструктивної діяльності лежать здібності до інтелектуальної праці:
відкинути незвичайні стандарти й методи рішення, шукати нові, оригінальні;
бачити далі безпосередньо даного й очевидного;
охоплювати суть основних взаємозв'язків властивих проблемі;
ясно бачити кілька різних шляхів рішення й подумки вибрати найбільш ефективний;
чуття до наявності проблеми там, де здається, що всі вже вирішено;
ідейна плідність та ін.
Аналізуючи даний компонент здібностей, вітчизняні вчені відзначають високу роль інтуїції в науковій творчості, як результат великої розумової роботи, що дозволяє скоротити шлях пізнання на основі швидкого, майже миттєвого, логічно неусвідомлюваного розуміння ситуації й знаходження правильного рішення. У науковій творчості інтуїція допомагає народженню гіпотез. Здатність бачити проблему, її суть, встановити зв'язок з іншими проблемами, формулювати гіпотези, знаходити критерії виміру досліджуваних явищ, описувати, інтегрувати й синтезувати наукові факти, знаходити їм місце в теорії.Дослідження показують , що у викладачів, що не мають вченого ступеня, рівні всіх проективно-конструктивних здібностей знижені, а також уміння передбачати в педагогічній і науковій праці. Найвищий рівень цих здібностей відзначений у докторів наук, що проявляється, зокрема, при попередженні конфліктних ситуацій.
2.3. Організаційний компонент
Організаційні здібності служать не тільки організації процесу навчання у вузі, але й самоорганізації діяльності викладача. Організаторська діяльність сучасного вченого припускає його включення у взаємодію не тільки в об'єктом дослідження, але й з іншими вченими, що беруть участь разом з ним у дослідженні або вивчаючих суміжних науках. Організаторські загальні здібності досліджувалися Л. И. Уманським . Він виділив 18 типових організаторських якостей особистості:1. здатність "заряджати" своєю енергією інших людей;2. здатність знаходити найкраще застосування кожній людині;3. психологічна вибірковість, здатність розуміти й вірно реагувати на психологію людей;4. здатність бачити недоліки у вчинках інших людей - критичність;5. психологічний такт - здатність установити захід впливу;6. загальний рівень розвитку як показник кмітливості, різниці загальних чуттєвих здібностей людини;7. геніциативність - творча й виконавська;8. вимогливість до інших людей;9. схильність до організаторської діяльності;10. практичність - здатність безпосередньо, швидко й гнучко застосовувати свої знання й свій досвід у рішенні практичних завдань;11. самостійність на відміну від сугестивності;12. спостережливість;13. самовладання, витримка;14. товариськість;15. наполегливість;16. активність;17. працездатність;18. організованість.Організаторські здібності проявляються в умінні організувати себе, свій час, індивідуальну, групову, колективну діяльність студентів, згуртувавши навколо наукової проблеми надійних помічників, однодумців. Доктори наук, як показують дослідження , краще інших вміють організувати вивчення об'єктів дослідження, публікацію отриманих результатів, індивідуальну наукову працю студентів, свій час, себе. Кандидати наук добре вміють організувати колективну науково-дослідну роботу студентів, встановлювати взаємний контроль, дати критику й оцінку результатів дослідження, розгорнути взаємний обмін науковою інформацією й досвідом володіння наукою.Викладачі без учених ступенів вміють організувати вивчення об'єктів, спостереження, прагнуть до взаємного обміну науковою інформацією, охоче включаються в комплексні
Loading...

 
 

Цікаве