WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Комплекс професійних здібностей вузівського викладача - Курсова робота

Комплекс професійних здібностей вузівського викладача - Курсова робота

середньої школи, крім педагогічної, вона містить у собі й науково-дослідну сторону, що також вимагає наявності спеціальних здібностей.
1.3 Типологія вчених
Спроби створити типологію вчених намагались зробити неодноразово. Різні автори будували її виходячи з різних ознак. Наприклад, В. Оствальд на підставі швидкості розумових реакцій ділив вчених на "класиків", що здійснюють наукову діяльність повільно, але глибоко й не потребують узагальнення для успішної роботи й "романтиків", що творять швидко, але поверхово, зацікавлених в оточенні, що сприймало б їхньої ідеї.А.Пуанкаре класифікував вчених на "аналітиків" (логіків) і "геометрів" (інтуітивістів). М. Селье характеризує два типи вчених: "відкривачів" (феноменологістів) і "решателей" (виконавців), потім пропонує перелік типів вчених, беручи за основу різні ознаки: "колекціонер фактів", "вдосконалювач", "класифікатор", "аналітик", "синтетик", "великий бос".Найбільш конструктивною представляється класифікація розроблена В. Н. Волгіним . За характером стилю роботи вчені бувають теоретиками, експериментаторами й організаторами науки, тому що в сучасній науковій діяльності, що ускладнюється, неможливийвчений-універсал; за стилем наукової творчості - "галузевики" і "систематики", останні з яких народжують нові ідеї - їх всього ~ 10% від загальної кількості вчених. За структурою наукової діяльності й тому, які саме здібності розвинені, науковці вважаються "відкривачами", "генераторами ідей", "класиками", "систематиками", якщо переважає в них всіх конструктивний компонент і узагальнення на високому рівні абстракції (Д. Менделєєв, В. Гегель, А. Эйнштейн). Якщо провідний компонент - гностичний - це "критики", "раціоналісти", "діагности", "аналітики" - вчені, схильні до глибокого аналізу наукової діяльності інших вчених (И. Павлов, Л. Ландау). Організаційні вміння домінують у вчених, орієнтованих на роботу в групі, що створюють умови для колективних досліджень (С. Рубінштейн, В. Ананьев). Комунікативний компонент переважає у вчених "романтиків", "эмоціоналістів", "життєлюбів" (И. Павлов, Е. Зеймнер-Рубінштейн). Дослідниками відзначено також, що у вчених-гуманітаріїв більше виражені гностичний і комунікативний компоненти, у математиків - конструктивний, а в природників і психологів - організаційний. Ми з'ясували, що особливості - це індивідуальні властивості особистості, що впливають на глибину, швидкість і міцність формування знань, умінь, навичок, хоча природа здібностей не до кінця вивчена, але відомо, що вони формуються й проявляються в різних видах діяльності, у тому числі й у професійної - науково-педагогічної - це здібності називають складними частковими або спеціальними. Діяльність викладача вищої школи є дзеркальним відбиттям здібностей, які складаються із гностичного, конструктивно-проективного, організаційного, комунікативного й іншого компонентів.
2. Структура професійних здібностей викладача вищої школи.
кщо цілі й завдання, зміст, норми й критерії, пропоновані педагогічною системою є зовнішніми об'єктивними складовими діяльності педагога й ученого, то методи й способи науково-педагогічної діяльності носять індивідуально-суб'єктивний характер. Їхнє застосування залежить від здібностей кожного викладача. Хоча професійні здібності проявляються в діяльності фахівця вищої школи нерівномірно, але їх прийнято розглядати як комплекс - сполучення, а також структуру властивостей особистості, що співвідносяться з певною діяльністю. Крім складних спеціальних здібностей чималу роль грають і елементарні загальні здібності, такі як спостережливість, якості мови, мислення, уява ставляться до необхідного в педагогічній праці, якщо фахівець, що володіє ними, швидко й правильно з їхньою допомогою розпізнає істотні ознаки педагогічної системи, науки, що протікають у них процесів і оцінює їхня ефективність із метою керування. Педагогічно-психологічні здібності звичайно включають у структуру розглянутих нижче організаційних і гностичних здібностей, хоча ці здібності можуть існувати окремо одиин від одного: є вчені, які позбавлені здатності передавати свої знання іншим, навіть пояснити те, що їм самим добре зрозуміло; педагогічні здібності, що вимагаються для професора, що читає курс студентам і для того ж вченого - керівника лабораторії різні. Ф. Н. Гоноболін дає наступні властивості особистості, структура яких, на його думку, і становить властиво педагогічні здібності:
здатність робити навчальний матеріал доступним;
творчість у роботі;
педагогічно-вольовий вплив на учнів;
здатність організувати колектив учнів;
інтерес і любов до дітей;
змістовність і яскравість мови, її образність і переконливість;
педагогічний такт;
здатність зв'язати навчальний предмет з життям;
спостережливість;
педагогічна вимогливість;
До супутніх властивостей особистості педагога ставляться: організованість, працездатність, допитливість, самовладання, активність, наполегливість, зосередженість і розподіл уваги.До наукових найчастіше відносять конструктивно-проективні й організаторські здібності. Організаторські здібності могли не входити в структуру здібностей, необхідних для вченого одинака, типового для XVIII-XIX в.в. Однак сучасна наука неможлива без колективу, учений повинен бути організатором, інакше не зможе повністю реалізуватися.Також викладачеві-предметнику потрібні також спеціальні здібності, що випливають із вроджених анатомо-фізіологічних особливостей-задатків, як музичні й художньо-образотворчі для музикантів і мистецтвознавців, філологічні - для людей, пов'язаних з літературною творчістю, математичні для математиків, фізиків. Зараз ми розглянемо основні компоненти професійних здібностей вузівського викладача.
2.1 Гносеологічний компонент.
Гносеологічні здібності являють собою чутливість педагога до способів одержання інформації про світ, учнів, у цілому формування морального, трудового, інтелектуального фонду особистості, швидкого й творчого оволодівання науковими методами дослідження, способами вивчення учнів у зв'язку із цілями формування особистості. Гностичні здібності забезпечують нагромадження плідної інформації про себе й інших, про студентів, що дозволяє стимулювати формування контролю й саморегуляції. Тим самим забезпечується потреби й можливості, сильні й слабкі сторони студентів. Ознакою високорозвинених гостичних здібностей є швидкість і
Loading...

 
 

Цікаве