WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу практичних психологів - Курсова робота

Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу практичних психологів - Курсова робота

варіативною змінністю, ієрархією рівнів, різним ступенем розвитку і адекватності, формується спонтанно і спрямовано, свідомо і несвідомо.Структурно - функціональна організація стилю є трирівневою системою: суб'єктивно зручні умови діяльності; структура; тип організації діяльності.Під суб'єктивно зручними умовами діяльності розуміється сплав свідомого і несвідомого. Це один із первинних факторів формування індивідуального стилю діяльності, який детермінує потім І наступні рівні, характеристики. Це свого роду " минуле" суб'єкта, його емоційна пам'ять і емоційні оцінки, що відіграють помітну роль у його адаптації до умов середовища, до вимог діяльності і спрямовують цю адаптацію до певної частини простору діяльності.Наступний рівень - структура. Його складають праксичні компоненти ,конкретні практичні дії, що опосередковують взаємодію між суб'єктами і суб'єкта з об'єктом. Це вже є "теперішнє" стилю - постійне формування і удосконалення його практичних компонентів.Третій рівень - (тип організації діяльності) - вищий рівень адаптації суб'єкта до вимог діяльності. До цього рівня слід віднести те, що відображає когнітивні (мисленнєві) аспекти діяльності: тактики, планування, оцінки ситуації, прогнози. Тобто це " майбутнє" системи, що характеризується можливістю втілення , привласнення оцінок, схильність " відторгнення" від дійсності.Така концепція єдиного стилю автором якого є (російський дослідник у сфері стилів) відкриває поле для досліджень: об'єктивований стиль співвідноситься з рівнем "структура" індивідуального стилю, тобто об'єктивований стиль майже ідентичний структурі індивідуального стилю. Саме ця обставина відкриває можливість досліджень у галузі професійної підготовки фахівця у системі Людина - Людина.На сьогодні ця концепція "виявила себе гарним знаряддям дослідження і корекції стилю в області спорту і управлінської діяльності". [17,167]Структурна організація стилю дає можливість розглядати досліджувані стилі у поєднанні двох факторів: діяльнісного (середовище) і суб'єктивного (інтерперсональність).На основі такого підходу автором виділяються чотири основні групи стилів: а) адаптації( організації і структурування психічної діяльності певній сфері її прояву - когнітивній, емоційній, моторній) - локальні стилі взаємозв'язку індивідуальності із специфічними зовнішніми умовами. До них можна віднести когнітивні стилі, емоційні стилі, стилі дії(моторики).Ця група стилів відображаєте, як людина орієнтується у середовищі, відображає і виражає свою індивідуальність, яким чином організується моторна, емоційна і когнітивна сфери; б) діяльності (будуються з урахуванням об'єктивних компонентів середовища - системи дотику індивідуальності із трудовими, професійними, технологічними системами. До них належать традиційно досліджувані індивідуальні стилі діяльності. Ця група стилів характеризує як людина включається у професійно-трудові системи; в) взаємодії - системи дотику індивідуальності із соціальними структурами, процесами , окремими суб'єктами. Це все стилі співучасті, взаємодії людини з іншими в будь-яких соціальних та соціотехнічних системах (стилі керівництва, педагогічної діяльності); г) відношення - системи дотику індивідуальності з соціумом, сукупністю умов життя. Ці стилі відображаються особистісні смисли особливості сприймання світу, використання його продуктів, цінностей( стилі життя, поведінки).Автор цього підходу пропонує використовувати для розгляду стилів і третій фактор, який є детермінуючим - індивідуальність людини(своєрідність та рівень психічного розвитку, професійної готовності - тобто індивідуальний стиль, рівень його сформованості і адекватності індивідуальним особливостям людини і вимогам діяльності.Таким чином, трьохрівнева структурно-функціональна організація стилю намагається інтегрувати всі знання, які були набуті у дослідженнях про всі відомі на сьогодні когнітивні стилі, емоційні, моторні і поєднати їх із середовищ ним фактором і фактором індивідуальності людини: рівнем психічного розвитку, професійною готовністю. Урахування цих умов, особливостей стилю відкриває можливості для професійної підготовки фахівців.
2.2 Інтелектуальний потенціал та когнітивні стилі практичних психологів
Розглядаючи питання про професійно необхідні якості практичного психолога, важливо над усе поставити успішність його професійної діяльності. Слід також узяти до уваги, що практикуючий психолог буде мати певну спеціалізацію: діагностика, консультування, корекція, реабілітація та ін. Кожна із спеціалізацій буде вимагати певної підготовки, набору навичок, особистісних рис та якостей.Професійні задачі, що вирішує практичний психолог, ставлять вимоги до його особистісних якостей, які у свою чергу впливають на ефективність діяльності.Дослідники виділяють чотири блоки професійних якостей психолога:спрямованість та мотиви професійної діяльності;соціально - перцептивні якості;Якості особистості, що пов'язані із процесами обробки інформації(Соціальне мислення - розуміння людей, їх дій та прагнень, вміння розкрити характер міжособистісних стосунків, розрізняти основні та другорядні риси в структурі особистості і т. п.; критичність мислення, професійна рефлексія);Якості особистості, що пов'язані із передачею інформації, впливом на інших людей, спілкування з ними.Особливо важливим є третій блок особистісних властивостей особистісних якостей психологів, що передбачає оперування інформацією. Безперервні зміни у об'єкті дослідження, необхідність швидкої корекції власних дій в залежності від стану і відповідних реакцій клієнта, вміння вийти з конфліктних і перед конфліктних ситуацій, здатність швидко і точно використовувати свої знання при постановці діагнозу і психотерапевтичних впливах - всі ці моменти ставлять певні вимоги до швидкості перебігу розумових процесів, до аналітико-синтетичної функції мислення.Наступна особливість діяльності психолога полягає у використанні оперативної психодіагностики(діагностика без статистики). Цей аспект діяльності потребує високорозвиненої здібності до аналітико-синтетичної діяльності, що дозволяє ставити практично вірний психологічний діагноз, точно оцінюючи тонкощі станів свідомості, психіки. Подібна діяльність надзвичайно складна за змістом і обмежена жорсткими часовими рамками.Четвертий блок, так як і третій, пов'язаний із оперуванням інформацією, а якщо бути більш точним - здібністю застосовувати інформацію(знання). Здібність до застосування інформації у когнітивній психології співвідноситься із поняттям "інтелект". Тому можна зробити висновок, що ефективність діяльності практичного психолога визначається рівнем його інтелектуального розвитку. Г.Олпорт вніс даний психологічний феномен до переліку особистісних якостей, які необхідні для адекватного розуміння людей. Розуміння людей -це дуже складний процес з'ясування зв'язків між минулими і сьогоднішніми вчинками, між експериментальною поведінкою і внутрішніми якостями, між причиною і наслідком і т. ін.Дослідники відмічають, що значною складовою професійної придатності практикуючого психолога є інтелект, особливо його
Loading...

 
 

Цікаве