WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу практичних психологів - Курсова робота

Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу практичних психологів - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Когнітивний стиль як чинник розвитку інтелектуального потенціалу практичних психологів
?
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ І. НАПРЯМКИ ВИВЧЕННЯ СТИЛЬОВИХ ФЕНОМЕНІВ
1. 1. Когнітивний напрямок вивчення стильових феноменів
1. 2. Індивідуальні стилі діяльності
1.3. Стилі лідерства і керівництва
РОЗДІЛ II. СТИЛЬОВІ КОНСТРУКТИ ЯК ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2. 1. Концепція професійного стилю діяльності
2.2 Інтелектуальний потенціал та когнітивні стилі практичних психологів
Висновок
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Проблема індивідуального стилю завжди викликала підвищений інтерес та дискусії серед психологів. Актуально розглядати зміст психологічного поняття "індивідуальний стиль" у зв'язку з активізацією процесу навчання. Проблема організації ефективного процесу навчання розглядається не тільки як оптимізація педагогічного процесу, але й з метою вивчення формування особистості та психологічного розвитку.Важливо знати не тільки, якими індивідуально-психологічними особливостями опосередковується вибір того чи іншого шляху взаємодії із предметним або комунікативним середовищем, чому навчати і як навчати, але і те, які стратегії і тактики використовують суб'єкти в процесі засвоєння знань.Вивчення особливостей організації процесу пізнання тісно пов'язане із виявленням і дослідженням шляхів прийому та переробки інформації людиною. Сукупність шляхів роботи з інформацією у психології прийнято називати терміном "когнітивний стиль". Проявляючись у пізнавальній діяльності когнітивно-стильового створення (когнітивного стилю), шляхи організації роботи з інформацією, яким суб'єкт надає перевагу, дозволяють говорити про ефективне або неефективне рішення ним пізнавальних задач, з точки зору кінцевого результату.Питання про ефективність у даних умовах конкретних стратегій, більш властивих окремим суб'єктам, тісно пов'язана із проблемами оптимальної організації тих чи інших видів навчальної, професійної діяльності для людей з різними психологічними властивостями.Рішення цього питання пов'язується із вивченням структури психологічних властивостей. Таке вивчення може допомогти у пошуку критеріїв професійного відбору з однієї сторони, а з другої - у пошуку адекватних методів підготовки та направленого навчання.Безперечно, що не всі шляхи організації роботи з інформацією, ефективні, деякі із них перешкоджають досягненню поставленої мети.Тому в процесі навчання потрібно своєчасно формувати непродуктивні стратегії і тактики у суб'єктів та навчати їх продуктивним стратегіям і тактикам з точки зору педагогаОднак, зміни стратегій і тактик тісно пов'язані із зміною індивідуально-психологічних властивостей суб'єкта, або із виникненням компенсаційних відношень у цій структурі, коли вихованцю потрібно застосовувати "невластиву йому стратегію".Займатися цією роботою поряд із педагогом повинен психолог. Він повинен своєчасно проводити психологічну корекцію для формування продуктивних стратегій і інтелектуальних навичок у суб'єктів. Це вимагає від психологів знання ефективних (продуктивних) стратегій і тактик, знайти шляхи їх формування і шляхи психокорекції, і головне - володіти цими стратегіями і тактикамиТаким чином, індивідуальний стиль пов'язаний із навчанням. Він накладає вагомий вплив на шляхи організації роботи з інформацію. На практиці розрізняють індивідуальний стиль продуктивний та непродуктивний.Дослідження психологічних особливостей людей у поєднанні із дослідженням ефективних стратегій і тактик дає змогу визначити критерії професійного відбору та адекватні методи підготовки і направленого навчання.Вивчення ефективних (продуктивних) прийомів роботи з інформацією дає змогу формувати у суб'єктів продуктивні стратегії та тактики, що в свою чергу вимагає від психологів особистісного росту, збільшення числа рефлексійних рішень, особистісної та професійної самоідентифікації, навичок продуктивної рефлексії.
РОЗДІЛ І. НАПРЯМКИ ВИВЧЕННЯ СТИЛЬОВИХ ФЕНОМЕНІВ
1. 1. Когнітивний напрямок вивчення стильових феноменів
Історії психології відомо чотири напрямки вивчення стильових феноменів: "когнітивні стилі, стилі лідерства та керівництва, індивідуальні стилі діяльності, стилі життя."[ 17,163] Передумовами вивчення стильових феноменів стали уявлення А.Адлера, засновника індивідуальної психології. Саме його вважають основоположником одного із напрямків вивчення - когнітивних стилів.Поняття "стиль" було використане А.Адлером для пояснення індивідуальної своєрідності життєвого шляху особистостіІндивідуальні деформації в організмі та психіці, а також дефекти соціальних взаємовідносин дитини у сім'ї та поза нею створюють умови для постійного виникнення загрози заниженої або негативної соціальної оцінки.Тому із раннього дитинства створюється особлива індивідуальна стратегія і тактика поведінки, за допомогою якої людина захищається від усвідомлення свої неповноцінності і намагається досягти домінування. А.Адлер звертається до поняття стиль як до "характеристики системи цілей, які ставить перед собою людина, захищаючи свою соціальну повноцінність". [16]Стиль життя індивід не створює, але стиль формується, завдяки властивостям організму та соціальним умовам.Починаючи з Г.Олпорта, поняття "стиль" застосовується для рішення зовсім іншої проблеми, для пояснення єдиного особистісного джерела багатообразності функціональних психічних проявів.Під стилем розуміється характеристика особистості "інструментального порядку" В.Штерна. Г.Олпорт до характеристики особистості відносить "шляхи та прийоми, за допомогою яких забезпечуються мотиви, і ті функціонально-динамічні особливості, за допомогою яких формуються операції". [16]На початку 50-х років ставиться задача більш тісно зближення особливостей особистості та сприймання, які виражаються в необхідності зрозуміти соціальну детермінованість та індивідуальні відмінності в сенсорно-перцептивні організації. Однією із цікавих і багатообіцяючих спроб рішення проблеми особистісної зумовленості психічного у руслі когнітивної психології стало виділення когнітивних стилів, які виступають об'єднуючим початком між мисленням і особистістю, відображаючи міру диференціації афективного від інтелектуального, поєднують у собі індивідуальні відмінності потребнісно-мотиваційного та перцептивного порядку. [19]Поняття когнітивних стилів залучалося для пояснення природи стійких особистісних конструктів у пізнавальній діяльності Основоположниками когнітивно-стильового напрямку вважають таких вчених як Р.Гарднер, Дж.Кляйн, Г.Уткін.Г.Уікіним у 1956 р. було використане поняття стиль для характеристики пізнавальної сфери суб'єкта Цей напрямок продовжує своє існування і сьогодні. Дослідниками виділено більш ніж 20 різних стильових конструктів. Разом з тим . визначаються і загальні відмінні ознаки: стиль є інструментальна характеристика перцептивної та інтелектуальної діяльності людини; він стійкий у часі і в різних ситуаціях; стиль відображає якіснусвоєрідність психічної діяльності Найбільш поширеним та найбільш
Loading...

 
 

Цікаве