WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Взаємини викладачів зі студентами як чинник становлення особистості майбутнього фахівця - Курсова робота

Взаємини викладачів зі студентами як чинник становлення особистості майбутнього фахівця - Курсова робота

обробки. Серед них уміння і навички роботи з друкованими джерелами і бібліографування, уміння здобувати інформацію з інших джерел і переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу. Інформаційними є також уміння:- доступно викладати навчальний матеріал, із урахуванням специфіки предмета, рівня підготовленості учнів, їх життєвого досвіду і віку;- логічно правильно будувати процес передачі навчальної інформації, використовуючи різні методи і їх поєднання: розповідь, пояснення, бесіду, проблемний, індуктивний, дедуктивний виклад матеріалу та інші;- доступно, лаконічно і виразно формулювати питання;- ефективно використовувати ТЗН (технічні засоби навчання), ЕОТ (електронно-обчислювальну техніку), засоби наочності (графіки, діаграми, схеми тощо);- оперативно змінювати (у випадку необхідності) логіку і спосіб викладу матеріалу.Розвивальні уміння передбачають:- визначення "зони найближчого розвитку" (Л.С.Виготський) окремих учнів, класу в цілому;- створення проблемних ситуацій і інших умов для розвитку пізнавальних процесів, почуттів і волі учнів;- стимулювання пізнавальної самостійності і творчого мислення, потреби у встановленні логічних (окремого до загального, виду до роду, посилання до наслідку, конкретного до абстрактного) і функціональних (причини -наслідку, цілі - засобу, кількості - якості, дії - результату) відношень;- формування і постановку питань, які вимагають застосування засвоєних раніше знань;- створення умов для розвитку індивідуальних особливостей, здійснення з цією метою індивідуального підходу до учнів.Орієнтаційні уміння спрямовані на формування морально-ціннісних установок вихованців і наукового світогляду; організацію спільної творчої діяльності, яка розвиває соціальне значущі якості особистості.Комунікативні уміння вчителя - це взаємопов'язані групи перцептивних умінь, власне умінь спілкування (вербального) та умінь і навичок педагогічної техніки.Перцептивні уміння допомагають розуміти інших (учнів, учителів, батьків). Для цього необхідно вміти проникати в індивідуальну суть іншої людини, визначати її ціннісні орієнтації, які знаходять вираження в її ідеалах, потребах, інтересах, у рівні домагань. Крім того, необхідно знати наявні в учня уявлення про себе.Уміння педагогічного спілкування -це уміння розподіляти увагу і підтримувати її стійкість; обирати відповідно до класу й окремих учнів найдоцільніші способи поведінки і звертань; аналізувати вчинки вихованців, визначати мотиви, якими вони керуються, їхню поведінку в різних ситуаціях; створювати досвід емоційних переживань учнів, забезпечувати атмосферу благополуччя у класі; керувати ініціативою у спілкуванні, використовуючи для цього багатий арсенал засобів, які підвищують ефективність взаємодії.Педагогічна техніка є сукупністю умінь і навичок, необхідних для стимулювання активності як окремих учнів, так і колективу в цілому. До неї входять уміння обирати правильний стиль і тон у спілкуванні, керувати їх увагою, темпом діяльності, навичками демонстрації свого ставлення до вчинків учнів.Серед умінь і навичок педагогічної техніки особливе місце посідає розвиток мови педагога, що є одним із важливих виховних засобів і містить такі аспекти: правильна дикція, "поставлений голос", ритмічне дихання і розумне приєднання до мови міміки і жестів.Крім названих, до умінь і навичок педагогічної техніки належать: уміння управляти своїм тілом; регулювати власні психічні стани; викликати "на замовлення" почуття подиву, радості, гніву і под.; володіти технікою інтонування для вираження різних почуттів (прохання, вимоги, питання, наказу, поради, побажання тощо) та інші.Професійна компетентність учителя обумовлює його педагогічну майстерність. На думку А.С.Макаренка, педагогічна майстерність - це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у рух.Соціальна компетентність вчителя також є важливим компонентом професіограми вчителя. Формування майбутнього вчителя як особистості, включення його у суспільне життя як активного дієвого суб'єкта проходить період від переведення його з позиції об'єкта педагогічного впливу на позицію суб'єкта навчально-професійної діяльності і далі суб'єкта професійного розвитку. Цей процес можна поділити на такі етапи:- початковий (оволодіння основами знань і суспільним досвідом);- формуючий (глибока обізнаність, освіченість і світоглядна зрілість);- професійно-адаптивний (професійна та суспільна активність). Важливо відмітити факт, що процес соціалізації є безперервним процесом, який триває впродовж усього життя особистості і період формування професійної педагогічної компетентності майбутнього вчителя детермінований різними соціалізацій ними процесами. Студент у процесі навчання формує необхідні уміння, навички, що складають соціальну компетенцію, при цьому теж соціалізується у новому соціокультурному середовищі. Особливості соціалізації студентської молоді вимагають розробки відповідних ефективних педагогічних технологій у навчанні, виважених педагогічних форм, методів, засобів формування професійної соціальної компетентності майбутніх педагогів.
III. ВИСНОВКИ
Ми починали з того, що у викладача дві професії: предметних та педагог. Взаємини зі студентами будуються у фаховому і моральному аспектах. Прогалина в будь-якому з них призводять до зниження ефективності навчання. Саме тому викладач постійно повинен вміти адаптуватися в ситуації, що змінюється, до конкретного студента. Запорука успіху - в намаганні шукати відповіді на поставлені запитання, в накопиченні навичок, які дозволяють швидко орієнтуватися в типових ситуаціях; в надбанні досвіду, який допомагає успішно виходити із нетривіальних ситуацій.Успіх у взаєминах приходить до викладачів, які є і фахівцями, і педагогами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Педагогика и психология высшей школы. Серия "Учебники, учебные пособия". - Ростов-на-Дону: "Феникс", 1998. - 544 с.
2. Конфедератов И.Я. Методы совершенствования учебного процесса в высшей школе. - М.: Высшая школа, 1976. - 112с.
3. Штокан И.Г. Вузовская лекция. Практические советы по методике преподавания учебного материала. - Киев: Высшая школа, 1981. - 151 с.
4. Попов Ю.В. Психолого-педагогические аспекты взаимодействия студентов с преподавателями. Анализ социологического опроса, проведенного на кафедре Прикладной математики и информатики Донецкого национального технического университета. - 14 мая 2004 г. - Донецк: ДонНТУ, 2004. - URL: http://popoff.donetsk.ua/text/donntu/events/20040514/
5. Айнштейн В. Преподаватель и студент: приктика общения // Высшее образование в России. - №2, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве