WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Атракція в структурі міжособистісних відносин - Курсова робота

Атракція в структурі міжособистісних відносин - Курсова робота

реагує на інший суб'єкт зміною поведінки: дією, вчинком. Слід зазначити, що когнітивний момент характеризується "баченням" схожості, тотожності (часто неусвідомленим); емоційний - переживанням нерозривності в системі зв'язку "я і інший". Поведінковий момент ідентифікації виявляється співдіяльністю в умовах загрози чи простої доцільності у співробітництві, координації дій [35].Існує тісний зв'язок між ідентифікацією і іншим близьким за змістом явищем - емпатією. Переживання людини не залишається непоміченим іншими людьми, що характеризує важливу людську здібність: співчуття, співпереживання, співучасть. Відгук однієї людини на переживання іншої людини називають емпатією.Як феномен міжособистісного контакту емпатія безпосередньо регулює поведінку людей і визначає етичні якості людини. В процесі емпатичної взаємодії формується система цінностей, яка у подальшому визначає поведінку людини по відношенню до інших людей.Вираженість емпатії і її форма залежать як від природних особливостей особистості, наприклад, від темпераменту, загальної чуттєвості (сенситивності), так і від умов виховання, життєдіяльності людини, її емоційного досвіду. Емпатія виникає і формується у взаємодії , у спілкуванні. В основі цього процесу лежить механізм усвідомленої чи неусвідомленої ідентифікації. Емоційна форма емпатії, як правило, виникає при безпосередньому сприйманні переживань іншої людини [63].Емпатичне переживання може бути різного ступеню в залежності від емоційного стану суб'єкту (чим тісніші зв'язки між ними). Більш того, форма емпатії також залежить від типу міжособистісних відносин. Якщо когнітивна і емоційна емпатія можлива при будь - яких типах відносин, то поведінкова, дієва емпатія характерна для близьких. Емпатія - соціальне позитивна якість особистості, вона підтримується суспільними нормами життя, але може мати індивідуальний, вибірковий характер. Це коли відгукуються на переживання не будь - якої людини, а лише значущої. В зв'язку з цим природно припустити, що за наявності міжособистісної привабливості можна очікувати і більшу величину емпатії у всіх її формах [18].Але і ідентифікація, і емпатія потребують розв'язання одного питання: як буде "той, інший", тобто, партнер по спілкуванню, розуміти мене. Процес розуміння ускладнюється явищем рефлексії. Зрозуміти іншого означає усвідомити його ставлення до себе як до суб'єкту сприймання. Рефлексія - це не просто знання чи розуміння суб'єктом самого себе, але і виявлення того, як інші сприймають і оцінюють, розуміють того, хто "рефлексує", його індивідуальні особливості, емоційні реакції і когнітивні уявлення. В складному процесі рефлексії є, як мінімум, шість позицій, що характеризують взаємне відображення суб'єктів: сам суб'єкт, яким він є в дійсності; суб'єкт яким він бачить самого себе; суб'єкт, яким його бачать інші; і ті ж самі позиції, але з боку іншого суб'єкту рефлексії. Таким чином, сприйняття людини людиною можна порівняти з подвійним дзеркальним відображенням. В процесах спілкування ідентифікація і рефлексія завжди виступають в єдності [54].Зміст міжособистісного сприйняття залежить від характеристик як суб'єкта , так і об'єкта сприйняття, тому що вони включаються в певну взаємодію. Ця взаємодія має дві сторони: оцінювання один одного і зміна будь-яких характеристик один одного завдяки самому факту своєї присутності. В першому випадку взаємодію можна констатувати, виходячи з того, що кожен з учасників, оцінюючи іншого намагається побудувати певну систему інтерпретацій його поведінки, зокрема, її причин. Якби кожна людина мала повну науково обґрунтовану інформацію про людей, з якими вона спілкується, то вона могла б розрахувати тактику взаємодії з безпомилковою точністю. Але в повсякденному житті суб'єкт, як правило, не має подібної інформації, що змушує його приписувати іншим причини їх дій і вчинків. Приписування здійснюється на основі схожості поведінки людини, яку сприймають, за яким - не будь іншим зразком, що мав місце в минулому досвіді суб'єкта сприймання, або на основі аналізу власних мотивів, що передбачаються в аналогічній ситуації. Виникає ціла система способів такого приписування. Цей феномен в соціальній психології називається "казуальна атрибуція". Казуальна атрибуція здійснюється скоріш за все неусвідомлено або на основі ідентифікації з іншою людиною, або шляхом віднесення партнера по спілкуванню до певної категорії, по відношенню до якої вироблені деякі стереотипні уявлення. Стереотип тут виступає як сформований образ людини, яким користуються як штампом. Стереотипізація може формуватись як результат узагальнення особистого досвіду суб'єкта міжособистісного сприймання, до якого приєднується інформація, отримана з книг, фільмів тощо.Стереотипи спілкування відіграють велику роль. З одного боку, вони прискорюють час ознайомлення з іншими людьми, дають змогу вступати в контакти з іншими людьми різного віку, статі, професійної і соціальної приналежності. З іншого, стереотипи стандартизують процес людського спілкування, можуть сприяти формуванню хибних знань про людей, що негативно впливає на весь процес спілкування.Наступним фактором, який впливає на правильність розуміння людини людиною, є ефекти сприймання. Так до помилок першого враження відносять "гало - ефект" (ефект ореолу), ефект поблажливості, які є відбитком емоційних станів і упереджень. Слід також брати до уваги і інші ефекти: ефект первинності, ефект новизни, ефект простої присутності в полі зору, ефект хибної згоди, стереотипи фізичної привабливості тощо (37).Можна розглянути деякі із типових помилок сприймання. Ми схильні оцінювати ті чи інші риси в залежності від загального прихильного чи неприхильного ставлення до людини. Ефект "ореолу" - це тенденція того, хто сприймає, перебільшувати однорідність особистості партнера: переноситипозитивні (чи негативні ) враження про одну якість людини на всі інші якості. Тобто, стійке судження про одну важливу якість чи групу якостей, поширюється на всю особистість (37).Ефект "простого перебування в полі зору" впливає на те, як ми оцінюємо інших. Так, знайомих людей ми любимо більше. Навіть себе ми любимо більше, коли ми такі, якими звикли бачити себе. Таким чином, ефект простого перебування в полі зору виявляє тенденцію відчувати більшу прихильність і давати більш позитивну оцінку раніше незнайомим подразникам після їх неодноразової появи в полі зору оцінюючого (38).Досить цікаво діє і ефект "розбавлення". Дійсно, корисно мати більше інформації, але велика її кількість може також суттєво змінити нашу оцінку того чи іншого об'єкту внаслідок ефекту розбавлення. Він представлений тенденцію до погіршення якості суджень чи вражень під дією інформації, яка нейтральна або не стосується справи. Зайва інформація про людину робить її більш схожою на інших людей і, відповідно, робить її більш "посередньою", "такою, як всі"(29).Слід обов'язково сказати також і про залежність нашої інтерпретації від установки (праймінга). Психологічна основа праймінга в тому, що в основному на думку приходять людям, в першу чергу, ті поняття, які часто і порівняно нещодавно активізувались в нашій свідомості (55).Ефект "поблажливості" полягає в тому, що всі люди оцінюються позитивно. Іноді його називають ефектом Поліаніти - люди намагаються частіше використовувати позитивні оцінки, ніж негативні, при цьому у жінок дана властивість більш виражена.Ефект "новизни" стосується не першого, а останнього із отриманих
Loading...

 
 

Цікаве