WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Атракція в структурі міжособистісних відносин - Курсова робота

Атракція в структурі міжособистісних відносин - Курсова робота

односпрямованим, а другий обов'язково передбачає взаємність міжособистісних уподобань [24, 37].Парні міжособистісні симпатії завжди передбачають взаємодію конкретних осіб. Вони завжди взаємні та конкретні, що створює свою специфіку [24, 39].Загальна схема аналізу міжособистісної атракції має такий вигляд [40]: 1. Якості об'єкту атракції. 2. Співвідношення властивостей суб'єкту і об'єкту. 3. Особливості взаємодії. 4. Властивість суб'єкту. 5. Особливості ситуації. 6. Культурний контекст. 7. Час.Атракція суб'єкту А до об'єкту В (іншій людині), може викликатися дією наступних чинників: властивостями між суб'єктом і об'єктом; мірою схожості; особливостями взаємодії між ними; ситуацією, в якій відбувається спілкування; культурним контекстом, в який включені індивіди, що спілкуються. Нарешті, оскільки емоційні стосунки є не лише стан, але й процес, вплив на них має і фактор часу [40].У відповідності з приведеною схемою аналізу в якості однієї з детермінант виникнення атракції виступають властивості її об'єкта. Буденна свідомість також приділяє особливу увагу цій групі характеристик. Зовнішні дані, соціальне - демографічні характеристики, поведінкові паттерни людини традиційно вважають головною причиною симпатії і антипатії до неї з боку інших людей.Однією з наукових праць, де найбільш детально пояснені закономірності виникнення і розвитку емоційних відносин, можна вважати роботу Л.Я.Гозмана "Психологія емоційних відносин". Л.Я. Гозман вказує на багатоаспектність емоційних відносин (атракції). Привабливість особистості залежить від різних причин, серед яких Гозман вказував ступінь схожості між партнерами, особливості взаємодії між ними, ситуацій, в яких відбувається спілкування, якості самого суб'єкта атракції, культурний контекст і часову детермінанту розвитку відносин [15].Основними координатами міжособистісних відносин є статусно - рольові відмінності, валентність (спрямованість) характеру відносин, вільний чи вимушений спосіб створення пари. Гозман підкреслював, що атракція пов'язана з альтруїзмом, з бажанням високо оцінювати один одного.В своєму дослідженні Л.Я.Гозман виділив такі етапи і їх детермінанти. Перший етап пов'язаний з властивостями об'єкту, як-то зовнішні параметри, соціально-демографічні характеристики, поведінкові паттерни. Згодом, в процесі розвитку і по мірі пізнання, стають значимими соціальне - психологічні характеристики людини. На наступних етапах важливе значення починають відігравати особисті якості. Питання дискутується з приводу того, що є більш привабливими: схожі якості чи протилежні.Л.Я.Гозман виділяв просторову близькість, частоту контактів, співробітництво, позитивне підкріплення в якості факторів, що сприяють виникненню і закріпленню симпатій [13].Кон І.С. здійснив спробу класифікувати фактори, які визначають значення схожості і контрасту між людьми. Всі чотири його положення узгоджуються з дослідженнями М.М.Обозова з проблеми виникнення і розвитку симпатії [27]. З точки зору рівнів дослідження, всі фактори схожості /відмінності можна представити наступним чином:- Соціологічний (соціальне - психологічний статус, професія, освіта);- Соціальне - психологічний (ціннісні орієнтації, спільність ідей і позицій, міжособистісний статус тощо);- Психологічний (характер і інші властивості особистості, інтелект та ін.);- Психофізіологічний (темперамент, емоційність, реактивність організму).Таким чином, І.Кон пропонує цілу систему факторів аналізу міжособистісної привабливості і головним, що зближує чи відштовхує людей, він визнає фактор подібності і контрасту.Другий по значущості фактор - це ієрархія якостей людини як суб'єкту праці, пізнання, спілкування. Вікові/статеві відмінності виявляються пов'язаними з першими двома факторами і фактично є іншою важливою координатою, яка визначає характер міжособистісної привабливості.Потреба в психологічній близькості зростає із віком і досягає свого апогею у 18-19 років. Причому у дівчат ця потреба у різному віці виражена значно сильніше, ніж у юнаків. Статеві відмінності позначаються на характері міжособистої привабливості. Кон підкреслював, що жінки більш тонко сприймають людські взаємовідносини, більш тонко реагують на їх нюанси, ніж чоловіки.Що стосується значення індивідуально - типологічних особливостей для утворення емоційних міжособистісних відносин, то тут робляться лише перші кроки. В. А. Лосенков, зокрема, пише, що "нестримані, імпульсивні люди повідомляють друзям більш інтимну інформацію про себе і взагалі більш інтенсивно спілкуються ними". В іншому дослідженні В.А.Лосенков і Л.Я.Гозман зіставили типи спілкування і ступінь психологічної близькості з деякими індивідуальними особливостями досліджуваних. Комплексність дослідження дозволила вивчити складну природу людини як індивіда і особистості. В роботі Обозова М.М. була здійснена спроба об'єднати ці два підходи у вивченні міжособистої привабливості. Подібність і контраст повинні розглядатись не ізольовано, а у взаємозв'язку одне з одним. Окрім того, важливо знати, на якому рівні індивідуально-особистісних характеристик виявляється схожість/контраст двох людей, які відчувають взаємну привабливість [65].Включаючись у взаємодію, люди шукають згоди. Причому на перших етапах контакту такими точками є думки про менш значущі для особистості події, факти. По мірі поглиблення взаємодії, в силу збільшення тривалості і значущості спільної діяльності І спілкування роль Істотних інтересів і ціннісних орієнтацій посилюється. Необхідне не лише і не стільки співвідношення схожості периферійних інтересів, скільки ціннісне -орієнтаційна єдність. Таким чином, усувається один із сумнівів відносно того, схожість чи різність/доповнення ціннісних орієнтацій визначає міжособистісну привабливість (Ісарт К., Рейлі М., Секарт П., Бекмен С.) [21,47].Звертаючись до таких феноменів емоційних відносин як привабливість, симпатія, любов, не можна обійти одну за найцікавіших робіт, присвячених емоційним проявам особистості, її автор - Морено - засновник одного з дієвих методів психотерапії. Морено поділяв з психоаналітиками віру в силу енергії перенесення. Однак, він вважав, що поняття "перенесення" вочевидь недостатньо для позначення тих сильних переживань, які виникають в психотерапевтичних групах. В той час, коли поняття "перенесення" позначає односторонній процес передачі емоцій від клієнта психологу, а "контр перенесення" - від психолога клієнту, "теле" - це двосторонній процес. "Теле" - це процес передачі емоцій між клієнтом і психологом.Поняття "теле" включає в себе позитивні і негативні почуття, що виникають між людьми в психодраматичній дії. Сам Морено порівнювавці поняття з "цементом, який скріплює всю групу". Іншими словами, поняття "теле" можна визначити так: "взаємозв'язок всіх емоційних проявів перенесення, контр перенесення і емпатії". В той час як емпатія - це ніби одностороннє вживання в почуття іншого, в його внутрішній світ, то "теле" являє собою взаємний обмін емпатією і визнанням. Коли члени групи обмінюються ролями чи намагаються подивитись на світ чужими очима, вони втягуються у відносини "теле". Групова психодрама є тим "полігоном", на якому ми можемо проаналізувати наше сприйняття інших людей. За висловом самого Морено "теле"- це "потік двосторонньої ефективності між індивідами, заснований на спонтанності і творчості" [45].Існує ряд цікавих робіт в зарубіжній психології, присвячених феномену емоційних відносин. Та, в наш час існують
Loading...

 
 

Цікаве