WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психокорекція підлітків із психопатіями й акцентуаціями характеру - Курсова робота

Психокорекція підлітків із психопатіями й акцентуаціями характеру - Курсова робота

відхиленнями є зіткнення підлітка зі своєю ти-повою ситуацією, що йому її важко розв'язати.
Суть психокорекційної роботи з підлітками групи ризику, яким властиві патохарактерологічнівідхилення, полягає в тому, щоб надати можливість кожному з них пережити під час гри патогенну для його характеру ситуацію та знайти шляхи підвищення здатності в її розв'язанні. З цією метою застосовується метод психодрами. Підліток за допомогою особливих психологічних прийомів уводиться в ситуації, що з різних причин є важкими для нього, загрожують небезпекою "зриву", тобто декомпенсації. Розігрування такої ситуації надає можливість нібито "знеболити" психотравмуючі моменти, пережити психологічні конфлікти й відреагувати на них, досягти розуміння своїх внутрішніх проблем і засобів їхнього роз-в'язання.
Досвід роботи з підлітками "Групи ризику"
Під час роботи з підлітками "групи ризику" слід завжди пам'ятати, що дитина за нашої підтримки може або перетворитися на суб'єкта власного життя, здатного собі допомагати, долати труднощі, виявляти самоповагу і довіру до людей, а може перетворитися на пасивну істоту, залежну від зовнішнього керівництва й допомоги, не здатну на власний вибір і самопокладання відповідальності, безпорадну, яка має лише приблизне уявлення про те, якою вона є, якою може бути, якою хотіла б стати.
Перша та обов'язкова умова ефективного формування особистості - психічний розвиток повинен розкриватися в його закономірностях, пояснюватись у психологічних категоріях; спиратися на вікові новоутворення, ціннісне ставлення до себе, що означає розуміння дитиною своїх чеснот, достоїнств, позитивне переживання їх, здатність керуватися цими знаннями й переживаннями в реальному житті, у поведінці, вчинках, діяльності.
Розмитість, невизначеність "Я" означає брак індивідуальності, неповторності, суб'єктивності в особистості, втрату нею почуття своєї індивідуальної самості.
Надмірна гіпертрофованість призводить, як правило, до егоїзму, егоцентризму, формує нереалістичну "Я-концепцію", сприяє виробленню неадекватної, завищеної самооцінки. А невизначена й гіпертрофована Я-концепція гальмує, ускладнює взаємини зростаючої особистості з оточенням, погано орієнтує її в довкіллі.
Що ж таке Я-концепція? Це динамічна, структурно організована система уявлень особистості про себе, яка включає:
o усвідомлення нею своїх фізичних, психічних та соціальних властивостей (образ-Я);
o самооцінку (цінність, значущість, якою дитина наділяє себе загалом, а також окремі свої сторони - особливості діяльності, поведінки, особистісних проявів);
o суб'єктивне ставлення до зовнішніх впливів.
Завдяки оцінюванню оточення, власному спостереженню, зіставленню з іншими, зростаюча особистість одержує інформацію про свої властивості - фізичні, психічні та соціальні. Знання своїх властивостей допомагає дитині співвіднести їх з певними стандартами - віковими, статевими, груповими - і виробити певну установку на себе як особу, яка в чомусь схожа на інших, а в чомусь суттєво відрізняється від них.
Робота з підлітками базується на виробленні ними установок особистості, що мають різну модальність, зокрема:
o образ реального Я (уявлення дитини про те, якою вона є в даний момент життя);
o образ ідеального Я (уявлення дитини про те, якою вона хотіла б бути, яких здібностей і властивостей прагне);
o образ ідеального Я (уявлення дитини про те, якою бачать її ті, хто її оточує).
Акцентуація в роботі з підлітком базується на уявленні зростаючої особистості, якою вона є, якою може бути і якою хотіла б бути, що є важливою умовою її гармонійного розвитку.
На кожного підлітка "групи ризику" ведуть щоденник спостережень, записи в якому роблять протягом усього перебування дитини на обліку, дані спостережень постійно фіксують (як під час навчально-виховного процесу, так і в позакласний час - спілкування з однолітками, на перервах тощо). На першій сторінці слід подати обов'язкову інформацію про дитину: дату народження, структуру сім'ї, психологічний клімат у сім'ї, рід занять батьків; їхній культурний і освітній рівень, типологічні та характерологічні особливості дитини; сферу інтересів.
Щоденник доцільно поділити на три частини, кожну з яких відводять для записів певного змісту і спрямування.
Перша частина: фіксується ставлення учня до діяльності (яким видам діяльності віддає перевагу; які не дуже вдаються дитині; які зовсім не виходять; провідні мотиви діяльності; на що в діяльності орієнтується; чи завжди доводить розпочате до кінця; як ставиться до труднощів - мобілізується на їх подолання, звертається по допомогу, губиться, нервує, залишає роботу незакінченою; як реагує на успіх (неуспіх) своєї діяльності - спокійно, індиферентне, бурхливо; чи здатний без спонукання ззовні, без нагадувань перевірити те, що зробив, внести корективи, покращити зроблене, виправити помилки; як оцінює результати праці (своєї та інших) - об'єктивно, завищено, занижено тощо.
Друга частина: фіксується ставлення дитини до інших людей (як ставиться до дорослих - рідних, учителів, знайомих, чужих, як ставиться до однолітків: друзів, лідерів, байдужих дитині, неприємних людей; як ставиться до осіб своєї та протилежної статі; дитина частіше буває лідером чи підкоряється; якому виду спілкування віддає перевагу: діловому чи особистісному; якими засобами спілкування користується частіше- словами, мімікою, жестами; яке коло товаришів - широке, певне, вузьке; як поводиться під час суперечки - відстоює справедливість, наполягає на своєму, ухиляється від суперечки, приймає точку зору більшості тощо);
Третя частина: фіксується ставлення дитини до самої себе (що знає дитина про себе; якою себе вважає; чи може виділити свої достоїнства (вади), чи почувається впевнено; чи розвинене в неї почуття власної гідності, у чому воно виявляється; чи розвинене почуття сорому, чого саме соромиться дитина; чи розвинене почуття провини; чи високим є рівень домагань; як усвідомлює свою статеву роль; чи розвинене почуття совісті; як усвідомлює себе в часі минулому, теперішньому, майбутньому; як ставиться до своїх прав і обов'язків, наскільки розвинене почуття відповідальності та обов'язку; як ставиться до своєї зовнішності, будови тіла, здібностей, особистісних властивостей тощо).
ОРІЄНТОВНІ БЕСІДИ З ПІДЛІТКАМИ, ЯКІ МАЮТЬ БЕЗПОСЕРЕДНЄ ВІДНОШЕННЯ ДО "Я"
Бесіда "Настрій"
1. Що означає "добре почуватися"?
2. Як ти дізнаєшся, який у тебе настрій?
3. Коли в тебе переважає хороший настрій?
4. Від чого твій нас грій псується?
5. Як ти зараз почуваєшся? Чому?
Бесіда "Бажання"
1. Чого тобі найбільше хочеться?
2. Чи здійсненне це бажання? Чому?
3. Що ти відчуватимеш, якщо воно справді здійсниться? Чому?
4. Від кого залежить здійснення цього бажання?
5. Чого ти
Loading...

 
 

Цікаве