WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологізація навчального процесу на уроках математики - Реферат

Психологізація навчального процесу на уроках математики - Реферат

інша - інші. Але досить часто виникає необхідність діагностики сформованості того чи іншого вміння. Якщо на прохання вчителя виконати класифікацію, наприклад, трикутників фронтальним методом декілька учнів усно назвуть їх поділ за довжинами сторін чи величинами кутів, то це ще не може означати, що всі учні класу добре володіють цим вмінням: визначати критерій класифікації, здійснювати поділ об'єктів на групи. Діагностичні дані будуть більш об'єктивними, якщо таке обстеження проходитиме у оптимальних умовах.
Так, наприклад, учням нашої гімназії на уроці було запропоновано здійснити класифікацію об'єктів, назви яких були записані на дошці: ЛЕМА, СТЕРАДІАН, КЛИН, ОБЕЛІСК. Умови протікання психологічного експерименту були досить обмеженими. Ми з учнями домовилися, що вони не можуть ставити вчителю жодного питання. Зрозуміло, що у кожного учня їх з'явилося досить багато, адже лексичного значення жодного з цих слів вони не знали. З іншого боку, така строга форма роботи привчає дітей до дисциплінованості й організованості.
Результати цього дослідження виявилися не такими, як я сподівалася. Мені здавалося, що класифікація - це найпростіший прийом розумової діяльності і для учнів гімназії досить знайомий. Але відповіді зустрічалися різні: від "я не знаю, що таке класифікація" до самих оригінальних способів її виконання, таких як:
ў ім'я (Лема, Стерадіан) ; дерево (клин); щось святкове (обеліск);
ў фігури (лема, стерадіан); рослини (обеліск, клин);
ў слова, що складаються з 4 букв (лема, клин); слова, що складаються більше, ніж з 4 букв (стерадіан, обеліск);
ў речі (обеліск, клин); щось інше (стерадіан, лема);
ў слова, що починаються голосною буквою (обеліск); слова, що починаються приголосною буквою (стерадіан, клин, лема);
ў слова, що містять літеру К (клин, обеліск); слова, що її не містять (лема, стерадіан);
ў знайомі мені терміни (обеліск, клин); незнайомі мені терміни (стерадіан, лема);
ў абстрактні поняття (лема, стерадіан); те, щоможна потрогати (обеліск, клин) тощо.
Таким чином, така цікава форма роботи, що займає на уроці 3-4 хв., дає вчителю цінний діагностичний матеріал, на основі якого ви зрозумієте, що 100% сформованості вміння учнів виконувати класифікацію об'єктів ви не досягли і допоможе накреслити шляхи подальшої корекційної роботи. Вже учні 7 класу можуть досить глибоко осмислити вимоги до класифікації будь-якої групи об'єктів:
1) поділ здійснюється лише за одним критерієм;
2) сума об'ємів членів поділу повинна дорівнювати об'єму поняття;
3) члени поділу повинні взаємно виключати один одного;
4) поділ повинен бути неперервним.
Плануючи таке дослідження, я ставила перед собою ще одне досить цікаве, на мою думку, завдання - а на якій хвилині його проведення з'явиться перше запитання типу: "А що це таке лема (стерадіан, клин, обеліск)?" "А ви нам потім поясните, що вони (ці терміни) означають?".
Ще одним з переконливих аргументів на користь проведення таких міні-зрізів є те, що цю роботу учні залюбки виконують у останні непродуктивні хвилини уроку, про які мова йшла раніше. По-перше, учні працюють в індивідуальному режимі (пишуть відповіді на маленьких аркушах), по-друге, в умовах тиші і спокою, що забезпечує психологічне розвантаження учнів у період появи в них ознак втоми.
Досить цікавим і складним об'єктом класифікації є людина. Типи людей, їх темперамент, почуття, вчинки, спрямування - все це індивідуальні поняття. Кожна людина унікальна, але й має риси, спільні з іншими людьми. Тому для мене особисто було б досить цікавим познайомитися з думками учнів з цієї нестандартної форми класифікації. Гадаю, що це ще попереду.
Аналогічні завдання можна скласти і для перевірки вміння виконувати й інші розумові операції. Найпоширенішим прийомом мислительної діяльності у школі (на будь-якому навчальному предметі) є логічне означення поняття. "Не можна внести прояснення і точність в міркування, якщо вона спочатку не введена в означення" (Д.Гершель). Мета будь-якого означення - уточнення змісту поняття. Учні повинні розуміти, що означити поняття, означає вказати, що воно означає, з'ясувати ознаки, що входять в його зміст.
Означення буває більш глибоким і менш глибоким, його глибина залежить від рівня знань про предмет, який означується. Досить корисно пропонувати учням самим означувати поняття, що вивчається на уроці. І лише після того, як отримаємо декілька різних варіантів (незалежно від того, наскільки вони вдалі), доцільно порівняти їх з означеннями, що пропонує автор підручника. Хоча "авторські" означення самих учнів бувають оригінальними і досить вдалими. Ось як, наприклад, Олександр С. (7 кл.) дав означення алгебричного виразу: "Алгебричний вираз - це числовий вираз, у якому деякі числа замінені буквами". Щоб не пропустити дуже важливий виховний момент, корисно зовсім непомітно порадити учням записати таке "авторське" означення в зошити, попередньо перевіривши його логічну завершеність.
Це й же самий Олександр С. (IQ - 77 балів, з усіма розвиненими сенсорними каналами, і , взагалі, унікальна дитина) виконував індивідуальне домашнє завдання по визначенню типу означень, що пропонуються в темі "Алгебричні вирази" у підручниках [1] і [2] (див. розробку уроків). Ось як він виклав свої думки:
"Алгебричний вираз - це вираз, що складається із чисел і букв, які сполучені знаками дій і дужок, що вказують на порядок дій.
Міркування.
Це або генеративне означення або через рід і видові відмінності. Тому що на початку означення стоїть означуване поняття. Далі вказується найближча множина об'єктів, до якої належить означуване поняття (вирази) і вказуються видові відмінності. Тому висновок - це означення через рід і видові відмінності".
Роботу по формуванню вміння означувати поняття потрібно проводити систематично. А от діагностувати результати проведення такої роботи корисно в подібній до описаної вище формі (див. класифікація). Учням класу було запропоновано: 1) записати під диктовку наступне речення "Гіперони - нестабільні елементарні частинки з масою, проміжною між масою нуклона і дейтона; 2) вказати назву цього речення; 3) відповісти на питання: які властивості повинен мати об'єкт для того, щоб він міг називатися гіпероном?
Переважна більшість учнів у визначенні назви цього речення, а саме, означення, не помилилася. Визначення властивостей об'єкта для забезпечення належності його до класу гіперонів насправді означало демонстрування вміння
Loading...

 
 

Цікаве