WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Вплив рівня домагань на рівень задоволеності відносинами з протилежним статтю - Курсова робота

Вплив рівня домагань на рівень задоволеності відносинами з протилежним статтю - Курсова робота

зрештою привести до аномалій у статевому поводженні. Він залишається на позиціях змішаної, біосоціальної природи цього явища, але підкреслює наступну думку: "У цілому, створюється враження, що найбільше важливим періодом для формування гомосексуальності, бісексуальності і гетеросексуальності є пізній дитячий і препубертатний вік". [13, с. 302]
На думку К.Г. Юнга у кожному чоловікові є жіночий початок. У жінці - чоловічий. Юнг назвав ці архетипи аніма (ідеальний образ жіночого початку, що знаходиться у чоловікові) і анімус (ідеальний образ чоловічого початку, що знаходиться у жинці). Вони є несвідомими. Знайомлячись з чоловіком, на підсвідомому рівні у жінки одразу ж відбувається порівняння її анімуса з цим чоловіком. Чим більш вони схожі - тим більш жінка симпатизує чоловікові. І дуже часто при спробах пояснити, що саме їй в ньому сподобалось, жінка не може знайти відповіді. Якщо ж продовжувати наполягати - відбувається процес захисту свідомості: раціоналізація. Жінка намагається свідомо пояснити це, тоді ми можемо почути такі слова: "він такий… ну я не можу знайти слів" або приводять такі описи, які свідомо вважаються більш доречними, відповідними реальності: "вродливий, розумний…" і т.д. [15]
На думку Фрейда є два шляхи, за якими обирається партнер: нарцистичний та едипальний. Тобто людина підсвідомо шукає партнера схожого або на себе самого, або на батька протилежної статі. Від цього і залежить ідеальний образ на думку Фрейда. [9]
На думку Джеймса Вайнрика, вирішальну роль у формуванні образу ідеального сексуального партнера грає не ідентифікація, бажання уподібнитися деякому зразку, а депривація, емоційний дефіцит: людину приваблює стать тієї значимої особи (або осіб), від якої він був у дитинстві відчужений. У світлі цієї теорії важливим індикатором майбутньої сексуальної орієнтації дитини є стать дітей, із якими він не грає в молодшому шкільному віці. "Нормальні" діти віддають перевагу грати з однолітками власного статі. Дівчинки і фемінізовані хлопчики звичайно виключають із кола свого спілкування "натуральних" хлопчиків, що здаються їм занадто агресивними і грубими. Маскулінні хлопчики і козаки-дівчиська, навпаки, виключають із своїх ігор дівчинок. Це відштовхування породжує в дитини потребу компенсувати свою ущербність, і ця потреба з віком може трансформуватися в одностатеву любов: фемінізовані хлопчики хочуть, щоб їх любили чоловіки, а маскулінні дівчинки, навпаки, тягнуться до фемінінних жінок. [2]
Але з якої б точки зору ми не розглядали питання ідеального образу, усюди ми знайдемо визнання важливості дитинства, емоційних переживань у ньому на становлення ідеального образу. Також усюди ми знайдемо підтвердження того, наскільки важливу роль відіграє цей образ у сексуальних відносинах.
Якщо реальний партнер не повністю відповідає ідеальному образу - можуть виникати, у першу чергу, психологічні дисгармонії, може розвинутися начебто без видимих причин депресія, невдоволення партнером, стосунками з ним.
Статева незадоволеність, скарги на яку пред'являє усе більше число людей, може приводити до розвитку застійних і запальних явищ у статевих органах, безплідності, росту міоми матки і ендометриозу, неврозам (біля 60% у структурі неврозів у жінок і чоловіків), прояву схованих психічних захворювань, розладам ерекції і сім'явивергання в чоловіків, зрідшанню оргазму в жінок.
Але можуть бути і більш глибокі психічні порушення психосексуального розвитку. Особливо якщо перший досвід жінка отримує з партнером, який не відповідає її ідеальному образу. Чим більше ця розбіжність, тим більш складними, на наш погляд, можуть бути зміни.
Ми вважаємо доцільним розглянути відносність поняття сексуальної норми та деякі види психосексуальних порушень
2.2. ДИНАМІКА І ВІДНОСНІСТЬ СЕКСУАЛЬНОЇ НОРМИ
Енциклопедичний довідник сексології трактує сексуальну норму як "оптимум індивідуальних статевих проявів у життєдіяльності людини, що дозволяє йому випробувати сексуальну насолоду і забезпечувати гармонію інтимних відносин з партнером за рахунок уміння розуміти почуття і бажання сексуального партнера й адекватно виражати власні психосексуальні потреби в спілкуванні з ним". [4, с.200]
Перекручені, неправильні уявлення про сексуальну норму нерідко створюють у людей значні труднощі в особистому житті і можуть призвести до формування в них мнимих сексуальних розладів, сексуальних дисгармоній і сексуальних неврозів.
Одним з можливих підходів до вивчення даної проблеми є нозоцентричний (від патології до норми), відповідно до якого спочатку визначаються границі сексуальної патології, а всі статеві прояви, що не відносяться до неї вважаються різними варіантами норми. Поняття норми - середня величина, виведена з частотних характеристик тих чи інших сексуальних проявів. [12]
При цьому нормальним вважається те, що найчастіше зустрічається, а до ненормального відносять все те, що зустрічається порівняно рідко, причому ступінь ненормальності відповідає ступеню рідкості тих чи інших сексуальних проявів.
Друге поняття норми в медико-психологічному аспекті не зв'язано ні з критерієм цінності, ні ступенем частоти. Під поняттям "нормальне" мають на увазі все здорове, необхідне для гарного фізичного і психічного самопочуття, гарної соціальної адаптації.
Виділяють партнерську й індивідуальну сексуальну норму. К.Імелинський наводить такі критеріїв партнерської норми:
1) розходження статі,
2) зрілість,
3) взаємна згода,
4) прагнення до досягнення обопільної насолоди,
5) відсутність збитку здоров'ю, відсутність збитку іншим людям, тобто суспільству.
Відповідно до цих критеріїв до партнерської норми можуть бути віднесені усі форми сексуальної активності, сексуального поводження і сексуальних дій, що мають місце між двома зрілими особистостями різної статі, приймаються ними обома і спрямовані на обопільну насолоду, що не шкодить їх здоров'ю і не порушує норм суспільства.
Перераховані вище критерії партнерської норми досить умовні. Разом з тим, вони дозволяють цілком адекватно оцінити відносини між сексуальними партнерами з погляду оптимальності їхньої відповідності один одному в інтимній сфері. Розглядати границі сексуальної норми іпатології можна з позиції значення статевої сфери для людини в самому широкому її розумінні. До такого підходу до сексуальної норми відноситься потенційна здатність виконувати всі 3 основні функції сексуальності: біологічну (запліднення), психологічну (насолода, задоволення) і соціальну (реалізація потреби в міжособистісних контактах). Утруднення чи неможливість реалізації людиною кожної з цих функцій будуть визначати виразність у нього відхилень від норми убік сексуальної патології.
Клінічне розуміння сексуальної норми охоплює широке коло сексуальних дій і форм поводження, що умовно можна підрозділити на три категорії норми: "оптимальну, прийняту і терпиму". [1, с.171]
До оптимальної норми варто віднести сексуальні дії і форми поводження, що, завдяки своїм особливостям найбільш бажані з індивідуальної і соціальної точок зору.
До прийнятної (визнаної) нормі відносяться такі сексуальні дії і форми поводження, що, хоча і не є оптимальними, але не обмежують індивідуального розвитку людини і не
Loading...

 
 

Цікаве