WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолог - Курсова робота

Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолог - Курсова робота

замаху на суїцид (тактика припинення суїцидального акту).
Щодо першого напрямку тактики індивідуальної профілактики суїцидів в місцях позбавлення волі, то вона, на мій погляд, співпадає з висловленими А. П. Закалюком шістьома основними стадіями:
а) втановлення осіб, які мають для нас профілактачний інтерес (на мій погляд, сюди слід взяти і фактори, провокуючі до суїциду названих осіб);
б) їх вивчення;
в) прогнозування суїцидальної поведінки і схвалення рішення про необхідність використання індивідуальних засобів попередження та нейтралізації провокуючих факторів;
г) планування останніх у відповідності з прогнозом;
д) здійснення зазначених засобів;
е) оцінка результативності проведеної роботи та висновку щодо її припинення чи продовження.
1. Щодо встановлення осіб, схильних до суїцидальної поведінки, то їх слід виявляти на ранніх етапах за допомогою вивчення документів, матеріалів особистих справ, засобів та методів (гласних та оперативних), які має у своємуарсеналі адміністрація УВП.
2. Під час вивчення потенціальних самовбивць необхідно вдаватись до вивчення їх характеристик та поведінки в середовищі засуджених. Вагомими на цьому етапі можуть бути дані про:
- характер скоєного злочину, його вага;
- криміногенні якості особистості, риси характеру, медичні показники та інші дії;
- поведінка на слідстві, в суді, в СІЗО, під час прибуття в УВП;
- криміногенні фактори середовища та інші морально-психологічні обставини життя до арешту, які можуть відзначитися на поведінці засудженого;
- поведінка засудженого в карантині та його висловлювання і наміри в плані розглядаючої проблеми;
- поведінка в ув'язненні, визнання своєї вини у скоєному злочині, підпорядкованість злодійським законам та традиціям, стосунки з засудженими в їх середовищі, а також з адміністрацією УВП;
- дані про наміри скоєння суїциду (як гласні, так і оперативні);
- відхилення у поведінці, під час відбування покарання після карантину;
- негативний вплив мікросоціального середовища з-за меж УВП;
- негативне середовище, в яке особа реально може попасти після відбуття покарання та наявність "безвихідних" становищ тощо.
3. Щодо прогнозування суїцидальної поведінки засуджених, то на мій погляд, методика його здійснення повинна складатись з чотирьох основних частин, які б забезпечили вирішення таких завдань, як:
- вивчення сучасного та минулого характеру поведінки і складових, які його обумовлюють особистості, середовища та ситуації, їх ознак, закономірностей формування розвитку та прояву;
- встановлення серед ознак тих, котрі мають прогностичне значення: визначення їх якісної ролі і кількісного значення, в тому числі системі показників, найбільш зручних для практичного прогнозування;
- утворення прикладної моделі прогнозу суїцидальної поведінки, використовуючи метод моделювання ознак для визначення ступеню ймовірності висновків, які прогнозуються);
- практичне прогнозування (здійснюється за рахунок утворення та використання методики, яка визначає порядок, правила і способи користування прогностичною моделлю).
Головним в цьому процесі є вибір прогностично-суттєвих ознак ("індикаторів"), які дозволяють виявити і прогнозувати в майбутньому тенденцію змін поведінки особистості.
На мій погляд, в процесі прогнозування суїцидів можливе використання трьох основних методів, які становлять ядро усієї методики прогнозування: клінічного, детерміністичного (або факторного) та еталонного методів.
При застосуванні клінічного методу діагностується одиничний об'єкт прогнозування, а тенденції його змін виявляються, спираючись на знання характерних для нього механізмів та закономірностей, наприклад, психологічних, на чому будується прогнозування того, яких наступних стадій та в який час можуть досягати названі зміни. Цей метод широко використовується в медицині (звідки й його назва).
Детерміністичний метод заснований на виявленні тенденції, яка прогнозується по причинах або асоціативних факторах, які викликають зміну поведінки.
Еталонний метод використовується для виявлення тенденції зміни поведінки (стереотипи, властивості), які характерні особам в аналогічних умовах, по встановленому досвіду. В необхідних випадках доцільно складати карту прогнозу цих явищ і відпрацьовувати названі питання.
Щодо планування засобів профілактики суїцидів в місцях позбавлення волі, їх здійснення та оцінки результатів, то вони залежать від того, на скільки компетентно були виконані попередні етапи тактики, а також від якості та професіоналізму виконавців.
Стосовно ситуації, коли адміністрації відомий намір засудженого здійснити замах на самогубство або є дані, що особа піддається тиску та усіляким приниженням людської гідності з боку інших засуджених, тактика дій повинна бути більш рішучою та інтенсивною.
Її цілеспрямованість повинна бути направлена на запобігання, упередження реалізації антисоціальпій задумці особи та нейтралізації всіх шкідливих обставин, які приводять до нього. Як і на етапі профілактики дії повинні носити комплексний характер. Одночасно необхідно працювати як за спеціальним планом, так і без нього над тим, щоб з одного боку зробитти все, щоб змінити стереотип мислення особистості - потенціального самовбивці за допомогою, насамперед,- психологічного впливу, а також радикально змінити його умови утримання (предметне буття), тим самим виключити можливість дій зовнішніх причин та обставин, які провокують до самогубства. Особисті заходи цього етапу при певних обставинах повинні передбачити поряд з іншими засобами ізоляції, зміни місця знаодження, а також комплексних заходів нагляду, режиму та оперативного реагування.
Щодо тактики на стадії замаху на самогубство, то вона повинна бути миттєвою, в значний мірі ці дії повинні бути передбаченими наперед. Особливості роботи камерних приміщень, де знаходяться засуджені, повинні гарантувати на всякий випадок вихід з такого становища і припинити той чи інший замах на самогубство. Володіння ситуацією в таких випадках передбачає чітке забезпечення охорони та нагляду за місцем, де найбільш імовірне скоєння цих дій (камери, підвали тощо), доступ до різного роду отруйних, колючо-ріжучих матеріалів та речовин і таке інше.
Об'єктом (кримінально-виконавчого) попередження є певні умови, сприяючі виникненню чи реалізації намірів скоїти самогубство. Тому тут на перший план стають засоби, направлені на те, щоб перешкодити виникненню таких умов. До цих засобів можна віднести:
а) охоронні;
б) дисциплінуючі;
в) виховні.
Всі вони встановлені нормами кримінально- виконавчого права, пов'язані з охороною суспільних відносин, які входять в сферу захисту кримінально-виконавчої
Loading...

 
 

Цікаве