WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолог - Курсова робота

Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолог - Курсова робота

азіатських народів існував звичай, згідно якому дружина померлого чоловіка забов'язана була покінчити з собою (якщо в них не було дітей), інакше на її рід лягало прокляття богів. Згідно вірувань багатьох народів люди свідомо йшли на смерть, щоб ублажитисвої Божества, і це вважалось за велику честь померти для бога.
В середньовіччі церква вже боролась з актами самогубства, пояснюючи це впливом диявольських сил. Але в той же час виправдовувалось самогубство на полі битви, так званий "кодекс честі", який знаходив свої прояви в нашому столітті і вважався великим героїчним вчинком. В нинішній час у деяких народів все ще збереглись такі ритуали. Прикладом може послужити Японія, Китай, країни Азіатського регіону. Але знову ж обумовлені способи самогубств. Неабияке значення мають фактори та причини, з яких людина покидає життя самогубством.
Суїцид як соціально-психологічне явище.
Здійснення людиною раніше спроби до самогубства є сильним попередженням наступного завершеного суїциду. Спроба до самогубства - один із найкращих показників намірів людини. Немає нічого драматичнішого за крик про допомогу. Деякі суїцидальні спроби не сприймаються, як серйозні. Наприклад, молода дівчина приймає певну кількість таблеток, будучи впевненою, що її спроба буде розкритою. Або чоловік наносить собі порізи таким чином, що це ніяк не може закінчитись летально. Якщо здійснюються такі спроби, то іноді сім'я та друзі легко проходять поряд з ними або не помічають їх взагалі. Навіть в тому випадку, коли людина, спробувавши отруїтись, буде старатись в деталях виправдати свою поведінку. Дуже часто люди реагують на ці події подразливим зауваженням: "Вона просто хотіла привернути до себе увагу". Справа ж полягає в тому, що до кожної суїцидальної справи слід віднестись з усією серйозністю, якою б легковожною вона не здавалась. Як було вищесказано, самими вразливими є люди, які в минулому здійснювали спроби до самогубства або тісно контактували з тими, хто намагався або отримав успіх в цьому прагненні. Статистика стверджує, що 12% із здійснюючих суїцидальну спробу, не пройде і 2 років, обов'язково знову повторять її і досягнуть бажаного. Четверо із п'яти суїцидентів, які закінчили з собою, намагалисьзробити це в минулому, в крайньому випадку один раз. Після першої невдалої спроби багато хто робить висновок: "Я зроблю це краще в інший раз". І вони згадують про нього, особливо відчуваючи психічний стрес.
Стресова ситуація робить людей більш схильними до самогубства. В цей час щось трапляється як всередині, так і навколо них. В кризових обстановках вони втрачають всі перспективи та орієнтири і під загрозою стає їх виживання. Прогнози на майбутнє здаються безнадійними та похмурими. Такі серйозні стресові ситуації, як хвороба, економічні негаразди, смерть близьких або сімейні проблеми часто перевершують можливості захисних функцій організму людини. В результаті кризи життя у людини виникає відчай та безпомічність. Таким чином, ситуаційні фактори часто приводять до суїцидальної реакції. Ситуаційні фактори, які сприяють суїциду, були детально досліджені в Сан-Франціско. По мірі їх внеску в розвиток суїцидальної поведінки можливо виявити наступне:
oРизик суїциду високий у людей з нещодавно виявленою хронічно прогресуючою хворобою. Фактор прогресування хвороби є більш вагомим для суїцидалного ризику, ніж його тяжість або втрата працездатності.
oЕкономічні негаразди, з якими стикається людина, торкаються дещо більшого, ніж просто гаманця. Без сумніву, вони породжують проблеми, пов'язані з їжою, одягом або житлом. Але при цьому ставиться під питання компетентність тих, які потрапили в фінансові труднощі. Вони гостро відчувають себе невдахами, життя яких не вдалось. Майбутнє здається їм крайнє невизначеним, а самогубство розглядається, як сприятливе вирішення ситуаційної проблеми.
oЗі смертю коханої людини життя вже ніколи не стане, як колись. Руйнується звичайний стереотип сімейного життя. Можливому суїциду, як правило, передує затяжне інтенсивне горе. Протягом багатьох місяців після похорону спостерігається відхилення виниклої реальності, сомотичні дисфункції, конічні резлади, все більше охоплююче почуття вини, ідеалізація утрати, апатія, а також вороже ставлення до друзів та родичів, які намагаються надати допомогу. В цих умовах суїцид може здаватись звільненням від невиносимого психічного болю або способом з'єднання з тим, хто був коханим і назавжди пішов з життя. Його можуть розглядати як покарання за вигадані або реальні вчинки, допущені по відношенню до покійного.
oВ багатьох обставинах розуміння та сімейні конфлікти можуть сприйматись як події тяжчі, ніж смерть. Якщо людина помирає, то цьому існують раціональні ("У нього був рак") або релігійні пояснення ("Бог дав, Бог взяв"). При розлученні розумні або найприродніші трактування здаються уявними підставами. Вони особливо не задовольняють, коли в ситуацію втручаються діти і виникають проблеми з їх опікою і вихованням, які доводиться вирішувати на фоні безсвідомиго почуття вини, поразки або помсти. Виникаючі проблеми мають глибокий психотравмуючий вплив як на батьків, так і на дітей. Дослідження стверджують, що багато людей, які закінчували собою, виховувались в неповній сім'ї.
oСімейні фактори. Щоб зрозуміти людей, які скоїли суїцид, потрібно добре знати їх сімейне життя, поскільки воно відображає емоційні порушення у членів сім'ї. Від особливостей сімейного оточення залежить чи проявиться їх потенціал самознищення. Наприклад, якщо людина неспокійна, то вона не тільки нерегулярно приймає їжу і уникає друзів, інших членів сім'ї також може охопити відчай. Було виявлено, що, при більшості суїцидів у підлітків, їх батьки були подавлені і думали про самогубство. В інших випадках членів сімей можуть долати гнів і обурення. Щоб відрегулювати свої негативні емоції, вони інколи безсвідомо обирають одного із близьких об'єктів колективної агресії. На жаль, стаючи "козлом отпущения", часто не знають, як подолати недоброзичливість, постояти за себе або правильно поступити в цій ситуації. Якщо, нарешті, він вирішує покінчити з собою, то тим самим, він просто проявить ті антисоціальні імпульси, котрі скритно мають інші члени сім'ї. В сім'ї можуть виникати такі кризові ситуації, як смерть близьких, розлучення або втрата роботи. Ці колізії викликають сильну тривогу та емоції хвилювання. Як правило, хтось повинен бути відповідальним за виниклі порушення соціальних зв'язків. Частіше всього обирається самий вразливий член сім'ї, найменш агресивний, який не вміє відстояти свою думку або протирічити, йому багаторазово повідомляють, що саме він є "поганим" і "відповідальним за всі ці негаразди". Його можуть навіть звинуватити в смерті близької людини, яка трапилась з
Loading...

 
 

Цікаве