WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Мислення. Теорії мислення - Реферат

Мислення. Теорії мислення - Реферат


Мислення. Теорії мислення
План.
Вступ. 3
1. Мислення. Види мислення. 4
2. Процес мислення. 7
3. Класифікація теорій мислення. 9
Висновки. 13
Список використаної літератури. 14
Величезні соціальні перетворення, які відбуваються в нашій країні, бурхливий науково-технічний прогрес вимагають від сучасної людини значного вміння орієнтуватися в навколишньому світі, вимагають нового бачення себе у змінених реаліях буття. Людина в усі часи свого існування завжди прагнула бути творцем свого життя, ініціювати і здійснювати практичні дії, процеси пізнання, спостереження, прогнозування та інші види специфічної людської активності та їх творчого осмислення.
Мислення, емоції та поведінка тісно переплітаються між собою, взаємовпливають одне на одне, змінюючи наше життя. Тому наші думки, індивідуальний спосіб сприйняття дійсності, характер мислення іноді допомагають нам, а іноді пригнічують.
Усвідомлення значущості впливу власних думок на поведінку, здоров'я та довголітті в кожної людини проявляються по-різному. Перспективною є така модель мислення, в основі якої перспективні емоції, прийняття життя таким, яким воно є, з усім спектром бажаних і небажаних його проявів.
Існує й зворотній зв'язок: властиві нам звички багато в чому визначають наше бачення реальності та всі майбутні дії. Кожен зі свого досвіду знає, що роздуми про негативні сторони життя знижують апетит, денормалізують сон, викликають хворобливі реакції, а іноді провокують депресію. Сила, з якою думки людини діють на її фізичний і психічний стан, виявлено давно. Численні факти, такі як смерть від чаклунського закляття, зцілення важкохворих паломників у "святих місцях", чудеса гіпнозу, безсумнівно свідчать про силу впливу, з якою мислення формує наше здоров'я. Відомий англійський психолог Чак Фолкен [5, 11] обґрунтовував психологічний ефект "лікування вірою". Він вважає, що хворий у вірі знаходить глибоку емоційну підтримку, переключаючись на інші цінності, і як результат занадто зосереджуватися на симптомах своєї хвороби. Віра у зцілення ніби заміщує в думках хворого постійну тривогу, відволікаючи його від фізичної недуги, вивільнюючи приховані резерви організму, примушуючи працювати захисні сили, сприяє одужанню.
1. Мислення.
Пізнавальна діяльність людини починається з відчуттів і сприймань. Відображаючи дійсність на чуттєвому рівні за участю аналізаторів, людина одержує різнобічну інформацію про зовнішні властивості та ознаки предметів, які фіксуються в її свідомості у формі звукових, просторових, часових, смакових, дотикових та інших уявлень. Проте такої інформації про навколишній світ людині не достатньо для задоволення різноманітних потреб практичної діяльності, яка потребує практичного і всебічного знання об'єктів, з якими доводиться мати справу. Вичерпні знання про об'єкти дійсності, їх внутрішню, безпосередньо не дану у відчуттях і сприйманнях сутність людина одержує за допомогою мислення - вищої абстрактної форми пізнання об'єктивної реальності [2, 155].
Мислення - це передусім психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду [5, 12].
Виділять наступні види мислення:
- наочно-дійове; - теоретичне;
- наочно-образне; - практичне;
- словесно-логічне. - творче.
Перехід від наочно-дійового через наочно-образне до словесно-логічного мислення виявляє його онтогенез, тоді як інша класифікація за основу бере характер задач.
Наочно-дійове мислення - це розв'язування задач, поданих у наочній формі, шляхом практичних дій. Цей вид мислення виявляють деякі тварини. Так, змінюючи співвідношення елементів ситуації, в якій перебуває, дістає потрібний їй предмет [1, 307].
У дитини наочно-дійове мислення є першим кроком до опосередкованого пізнання свого оточення.
Наочно-образне (образне, просторове) мислення - це розв'язування задач шляхом ідеального перетворення їх умов. Дитина чотирьох-шести років, не маючи можливість діяти практично, здатна оперувати образом об'єкта, що викликав інтерес. Проте він ще не виходить за межі її сприйняття.
Словесно-логічне мислення - це провідний засіб теоретичного освоєння дійсності, що інтенсивно формується під час оволодіння дітьми науковими поняттями в процесі навчання. Воно має вигляд міркування, і здійснюється шляхом таких мислительних дій, як аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, абстрагування, порівняння.
Теоретичне мислення можна вважати різновидом словесно-логічного. Це засіб цілеспрямованого теоретичного освоєння дійсності, відтворення її у поняттях. Теоретичне мислення спрямоване, як правило, на побудову узагальненого і значною мірою усвідомленого образу світу. Двома його формами є дискурсивне (від лат. discursus - міркування, досвід, аргумент) та інтуїтивне мислення.
Дискурсивне мислення - це розгорнуте в часі міркування за допомогою умовиводів - способів логічного зв'язку суджень. Останні складаються із засновків та висновку. Умовивід здійснюється шляхом індукції (від лат. inductio - наведення) - від менш загальних до більш загальних суджень або ж дедукції (лат. deductio від deduco - виводжу) - застосування вже відомого до нових випадків.
Проте і дискурсивне мислення має неусвідомлені компоненти. Коли ж такі компоненти домінують, воно набуває вигляду інтуїції (лат. intueor - пильно дивлюся) - нібито безпосереднього і майже раптового акту пізнання, що здійснюється без достатньо логічних підстав.
Практичне мислення генетично пов'язане з наочно-дійовим, але за механізмами здійснення нагадує теоретичне, тобто також може бути як дискурсивним, так і інтуїтивним. Проте, на відміну від теоретичного, воно є засобом розв'язання конкретних задач та передбачає внесення якихось
Loading...

 
 

Цікаве