WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Поняття про творчість, натхнення, проблеми, тренінг - Реферат

Поняття про творчість, натхнення, проблеми, тренінг - Реферат

позицію, тут і саму задачу повинен поставити перед собою учень (О. О. Мелік-Пашаєв).
Отже, безпосередньо навчати творчості у звичайному розумінні слова "навчання" неможливо. Щоб описати процеси формування здатності до творчості, використовується
ідея, поняття тренінгового впливу. В даному разі йдеться про тренінг інтелектуально-творчий.
Інтелектуально-творчий тренінг, тобто розгорнуту систему гнучких впливів на особистість, спрямовану на формування здатності до творчості, слід відрізняти від прийомів, або методів, активізації творчості "під конкретну задачу", тобто методів пошуку конкретного технічного або наукового вирішення. Разом з тим знайомство з такими методами, значною мірою поширеними в організації сучасної технічної творчості, їх практичне застосування і відповідний досвід теж сприяють нагромадженню творчого потенціалу.
Методи пошуку нових технічних рішень поділяються на групові та індивідуальні. Серед групових слід відзначити "брейн-стормінг" Ф. Осборна (про нього вже йшлося вище, коли розглядалася критичність мислення), синектику (Дж. Гор-дон), для якої важливим є вміння емпатичного втілення у неживі предмети, творчу дискусію тощо. Принципову роль у групових методах пошуку нових технічних рішень відіграє соціально-психологічний аспект організації творчої групи, комплектування керівної ланки, стиль лідерства, підтримка комфортного спілкування в групі. Ці ж фактори мають вирішальне значення для творчої ефективності малих виробничих груп, зокрема в системах автоматизованого проектування технічних об'єктів.
Серед індивідуальних або комбінованих методів (тобто таких, які можуть використовуватися як однією людиною, так і групою) можна відзначити узагальнений евристичний метод О. М. Половинкіна, метод гірлянд асоціацій, або метафор, розроблений відомим винахідником Г. Я. Бушем, його ж "метод семикратного пошуку", а також метод "морфологічного аналізу" (Ф. Цвіккі), функціонально-вартісний аналіз, метод фокальних об'єктів (Ф. Кунце). З цими методами можна ознайомитися в сучасній літературі з технічної творчості (Г. С. Альтшуллер, 1986, В. О. Моляко, 1983, Ю. Л. Трофімов, 1989).
Системи творчого тренінгу, як правило, містять у собі комбінації багатьох методів, вони орієнтовані не на конкретний результат, а на поштовх до творчості, нагромадження відповідного потенціалу, відстрочену творчу ефективність.
Прикладом цього є система творчого тренінгу КАРУС В. О. Моляко. КАРУС - це абревіатура з назв п'яти найбільш застосовуваних стратегій конструювання: ком-
бідування, аналогізування, реконструювання, універсальна стратегія та стратегія випадкових підстановок.
Методи активізації в системі КАРУС ураховують особливості творчої мисленнєвої діяльності людини, і тому вони досить ефективні й використовуються в наукових і прикладних розробках з технічної творчості, в конструкторській діяльності.
Широко відома серед інженерів система ТРВЗ (теорія розв'язування винахідницьких задач) Г. Альтшуллера. Ця система базується на філософській ідеї визначення і переборення суперечності у винахідницькій задачі. В багатьох публікаціях Альтшуллер заперечує психологічні підходи й методи формування здатності до винахідництва. Однак реальні прийоми Альтшуллера суттєво тяжіють саме до психології. І це зрозуміло з огляду на сутність винахідництва.
Винахідництво, безумовно, являє собою найвищий рівень технічної творчості, а, можливо, й науково-технічної творчості взагалі. В деяких психологічних дослідженнях винахідництво протиставляється навіть відкриттю і розглядається як результат розвинених творчої активності особистості й продуктивності мислення. Під відкриттям розуміють виявлення за допомогою аналізу реальних властивостей (ідей, речей і теорій), а під винаходом -. конструювання об'єкта, кращого, ніж той, що аналізується. Винахідництво є со-ціально значущим видом творчості, у ньому здійснюється розробка операціональних знань, засобів діяльності, які безпосередньо впливають на науково-технічний прогрес.
Нарешті, винахідницька діяльність має особливі можливості в плані розв'язання "одвічного протиріччя" проблеми навчання творчості (як навчити того, чого не знаєш сам?).
Робота із задачами, які є тільки суб'єктивно новими, становить обов'язковий етап підготовки до творчості, хоча і є певною мірою "рафінованим" (тобто звільненим від значущих психологічних домішок) варіантом творчої діяльності. Однак навчання творчості вимагає зваженого співвідношення між суб'єктивною і об'єктивною новизною задач, що розв'язуються, їх самостійною постановкою і заданістю.
Психологічні особливості винахідницької діяльності (самостійна постановка задач, неможливість правильного рі-шення-"відповіді", їх потенціальна варіантність, багато-рівневість кожної винахідницької задачі та ін.) сприяють
тому, що навіть у поставленій й розв'язаній задачі тривалий час зберігається "інерція" об'єктивності її творчого змісту, об'єктивної новизни. Саме цей заряд об'єктивної новизни, що міститься у винахідницькій задачі, потрібний для розвитку творчої діяльності й зберігання всіх психологічних особливостей об'єктивної творчості.
Запропонований вище психологічний аналіз проблеми підготовки до творчості дав можливість розробити підходи до творчого тренінгу з винахідництва. Це система спеціальних занять, під час яких створюються сприятливі психологічні умови для реалізації творчого потенціалу суб'єкта, його розвитку й нагромадження, усвідомлення й рефлексивного аналізу прийомів творчої діяльності, В нашій системі підготовки до винахідництва передбачена активізація як усвідомлюваних та раціональних, так і неусвідомлених та емоційних складових творчості: активізація й розвиток останніх відбуваються завдяки образному мисленню і сприятливому емоційному фону.
На заняттях, присвячених розвиткові творчості, необхідно передусім створити вільну ігрову атмосферу, спрямовану на забезпечення комфортності спілкування, впевненості у своїх силах, творчих потенціях і відповідному потенціалі інших членів групи. На цій базі вже можна продовжувати роботу щодо тренінгу спеціальних творчих моментів (скажімо, бачення задачі й самостійна постановка, формування задуму тощо) в ігрових та інших умовах.
ЛІТЕРАТУРА
1. Альтшуллер Г. С. Найти идею. Новосибирск, 1986.
2. Выготский Л. С. Воображение и его развитие в детском возрасте // Собр. соч.: В 6 т. Москва, 1984. Т. 3.
3. Геркинблит М., Петровский А. Фантазия и реальность. Москва, 1968.
4. Голосовкер Л. Имажинативный абсолют. Москва, 1979.
5. Короленко Ц. П.,Фролова Г. В. Чудо воображения (воображение в норме и патологии) Новосибирск, 1975
6 Моляко В. А. Психология конструкторской деятельности Москва, 1983
7. Немое Р. С. Психология: В 2 кн. Москва, 1994
8. Пономарев Л. А. Психология творчества. Москва, 1976
9 Селье Г. От мечты к открытию. Москва, 1987
10 Семенов И. Н. Проблемы рефлексивной психологии решения творческих задач. Москва, 1990.
11. Трофимов Ю. Л. Техническое творчество в САПР (психологические аспекты). Киев, 1989.
12. Цзен Н. В., Пахомов Ю. В. Психотренинг (игры и упражнения). Москва, 1988.
Loading...

 
 

Цікаве