WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Емоційний розвиток дітей - Курсова робота

Емоційний розвиток дітей - Курсова робота

поведінка
Інколи поводиться погано, що тільки привернути до себе увагу.
З задоволенням провокує дітей.
Заважає іншим дітям своєю непосидливою поведінкою.
Штовхає, зачіпає і б'є других дітей.
Завжди знаходить вади в тому, що роблять другі діти.
Коли сердиться, погрожує причинити другим дітям зло.
Замкнута поведінка
Боїться сторонніх дорослих.
Зміна ситуації її легко виводить з рівноваги.
Боїться, що програє під час гри.
Тремтять руки, коли хвилюється.
Швидко лякається.
Ніколи не кричить голосно, навіть якщо є всі причини сердитись.
Не захищається, коли другі діти ображають.
Пасивно-агресивна поведінка
Стає капризним і впертим, якщо щось не вдається, як хоче.
Ображається на найменшу критику стосовно себе.
Рахує, що всі повинні йому у всьому потакати.
Від любої потреби підкоритися скаженіє.
Сердито і зло дивиться на оточуючих.
Постійно заряджений гнівом.
Коли сердиться, ні з ним не розмовляє.
Переглянувши таблицю, зауважте, що властиво вашій дитині.
2. Опитувальник "Ознаки психологічного напруженні невротичних тенденцій у дітей"
Інструкція. Оцінити наявність чи відсутність перерахованих ознак у вашої дитини за ступінню важкості.
Потім підрахуйте загальну кількість балів і визначіть ступінь вираженості психоемоційного напруження за схемою:
Від 0 до 19 балів - невисока ступінь;
Від 20 до 38 балів - середня ступінь;
Від 39 до 58 балів - висока ступінь.
Дані опитувальника необхідні психологом як додаткові відомості про дитину, яка не буває однаковою в садочку, школі і дома.
0 - нема;
1 - небагато;
2 - серденя вираженість;
3 - дуже мало.
Ознаки психологічного напруження і невротичних тенденцій.
1. Гризе нігті.
2. Смокче палець.
3. Відсутній петит.
4. Перебирає в їжі.
5. Важко засинає.
6. Спить неспокійно.
7. Погано, з небажанням встає.
8. Скаржиться на головний біль.
9. Скаржиться на болі в животі.
10. Часто буває блювота.
11. Часто буває головокружіння.
12. Заїкається.
13. Надмірна пітливість.
14. Червоніє, блідне.
15. легко лякається.
16. Часто тремтить від збудження.
17. Часто плаче.
18. Часто кліпає.
19. Смикає рукою, плечем.
20. Нетримання сечі.
21. Нетримання стільця.
22. Бувають припадки злості.
23. Грається якою-небудь частиною тіла.
24. Боїться за своє здоров'я.
25. Бувають тіки постійно і демонстративно що-небудь робити.
26. Часто мріє, думки її десь далеко.
27. Не вміє зосередитись.
28. Дуже тривожний.
29. Старається бути завжди тихим.
30. Бачить фантастичні предмети.
31. Боїться темноти.
32. Боїться одинокості.
33. Боїться тварин. Яких?
34. Боїться чужих людей.
35. Боїться шуму.
36. Боїться невдачі.
37. Буває відчуття сорому, вини.
38. Буває відчуття неповноцінності.
3. Тест А.І. Захарова на оцінку рівня тривожності дитини.
Інструкція. Уважно прочитайте ці твердження і оцініть, наскільки вони характерні для вашої дитини.
Якщо це виражено - кладіть "(t)", якщо цей прояв зустрічається періодично, ставте "0". Якщо відсутній - "-".
Тест виконують батьки дітей 14-10 р.
Ваша дитина:
1. Легко засмучується, багато переживає, все занадто близько бере до серця.
2. Чуть-що - до сліз, плаче навзрид чи ниє, бурчить, не може заспокоїтися.
3. Капризує ні з того ні з цього, роздратовується дурницями, не може чекати, терміти.
4. Часто ображається, дується, не переносить ніяких зауважень.
5. Крайньо нестійкий в настрої, впритул до того, що може сміятися і плакати одночасно.
6. Все більше сумує і тужить без видимих причин.
7. Як в перші роки смокче соску, палець, все крутить в руках.
8. Довго не засинає без світла і присутності рядом близьких, неспокійно спить, просинається, не може зразу прийти до себе вранці.
9. Стає підвищено збудженим, коли необхідно стримувати себе, чи заторможеним і в'ялим при виконанні завдань.
10. З'являється вираження страху, боязливість в любих невідомих чи відповідальних ситуаціях.
11. Наростає неупевненість в собі, посушливість в діях і поступках.
12. Все частіше стомлюється. Відволікається, не може концентрувати увагу тривалий час.
13. Все важче зайти з нею спільну мову, домовитись: стає сам не свій, без кінця змінює рішення і "уходить" в себе.
14. Починає скаржитись на головний більш ввечері чи болі в області живота вранці, нерідко блідне, червоніє, потіє, турбує свербіння без видимої причини, алергія, подразнення шкіри.
15. Понижується апетит, часто і довго хворіє, підвищується без причин температура; часто пропускає дитячий садок чи школу.
Можливі варіанти відповідей:
- даний пункт виражений і збільшується останнім часто - 2 бали;
- даний пункт проявляється періодично - 1 бал;
- даний пункт відсутній - 0 балів.
Підраховується сума балів і робиться висновок про наявність неврозу чи схильності до нього.
- від 20 до 30 балів - невроз;
- від 15 до 20 балів невроз чи буде ближчим часом;
- від 10 до 15 балів - нервовий розлад, але не обов'язково досягає стадії захворювання;
- від 5 до 9 балів - необхідна увага до цієї дитини;
- менше 5 балів - відхилення незначні і є вираженням протікаючи вікових особливостей дитини.
ІІ.2. КОРЕКЦІЯ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ
1. Ігри і вправи для дітей з відхиленнями в спілкуванні.
Звично діти дошкільного та молодшого шкільного віку життєрадісні, оптимістичні, комунікабельні. Вони зовсім можуть обходитись без товариства батьків, знайшовши спільні заняття й ігри. Якщо дитина з задоволенням вступає в ігри з ровесниками, приймає загальні правила, не конфліктує, з цікавістю відгукується на пропозиції познайомитись, то можна сказати, що вона комунікабельна і не відчуває труднощів у стосунках з оточуючими. Але як боляче буває батькам бачити, спостерігаючи за грою дітей, коли їхня дитина стоїть в стороні, знічена, не наважується підійти до дітей, лякається дорослих, недовірлива і сором'язлива. Нічим не краще вислуховувати скарги дітей і дорослих, що ваше дитя весь час б'ється, ображає, сперечається, заважає гратися.
Труднощі у взаємостосунках виникають нерідко, це нормально, але батькам варто звернути увагу настійкі прояви замкнутості, конфліктності, образливості і емоційної нестійкості у дитини при спілкуванні.
Частіше запитуйте дитину, з ким вона дружить, в які ігри грає х ровесниками, хто їй подобається. З ким вона не хоче дружити і чому. Привернути увагу можуть і постійні скарги на те, що всі навколо погані, б'ються, ображають, не приймають до гри. Переважно діти можуть домовитись між собою, але інколи батькам слід допомогти дитині встановити контакти з іншими дітьми. При цьому, звичайно, не варто наставляти, з ким дитині спілкуватись, а від кого триматись подалі. Завдання батьків - ввести дитину в світ складних людських стосунків і почуттів, показати, як можна побороти труднощі в спілкуванні, не на словах на ділі, на прикладах з реального життя, казках, історіях.
Дитина повинна відчути, що вона не одинока, а має друзів.
Ось кілька ігор і вправ, які навчать
Loading...

 
 

Цікаве