WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування у дітей відношення до навколишнього світу та самого себе - Курсова робота

Формування у дітей відношення до навколишнього світу та самого себе - Курсова робота

діяльності.
Діалектичні заперечності притаманні розвитку довільної регуляції поведінки та діяльності підростаючої особистості, формуванню її самостійності, волі. Вже малятам властиве прагнення до самостійності, яке нерідко набуває форми гострого заперечення вимог дорослих, протидіяння їм, що супроводжується, наприклад у трирічних дітей, явищами впертості, неслухняності, негативізму. У підлітків регламентації батьками їхньої поведінки; при цьому воно, як правило, випереджає розвиток самоконтролю, саморегуляції суперечності. Внаслідок правильного виховного коригування названі суперечності долаються, що веде до розвитку самостійності, волі, до усвідомлення необхідності та здатності підпорядковувати їй свої дії, переборювати зовнішні та внутрішні перешкоди.
Дуже легко сказати: виховання і догляд - ось і все, що потрібно для повноцінного розвитку дитини. Проте батьки знають, наскільки важко часом зрозуміти, як правильно піклуватись дітьми. У вихованні дітей не можна покладатися на інструкцію.
Згідно з результатами одного дослідження, 25% опитуваних батьків не знали, що те, як вони проводять час з дитиною, може вплинути на її розумові здібності, здатність до навчання, а також на її впевненість у собі. Отже, постають питання - як найкраще розвивати можливості дитини? І як створити вдома сприятливу для цього атмосферу? Подивимося.
"Якщо дитина буде відчувати, що її люблять, нею цікавляться і вона є частиною сім'ї, то її мозок розвиватиметься нормально. Наша роль як батьків - не у тому, аби поліпшувати діяльність мозку, а виростити розумове і фізично здорову людину, яка дбатиме про інших".
Хто найбільше впливає на характер дитини. Одні вважають, що характер дитини великою мірою формують ровесники, в дитячі психологи, дотримуються думки, що величезний вплив на розвиток дитини в ранні роки мають батьки.
Розвиток дитини у перші роки її життя дотримується враження, які вони отримують згодом у житті, а також впливом ровесників. Дуже важливо, щоб діти знаходили співчуття і розуміння в колі сім'ї. До того ж їх треба вчити контролювати свої емоції. Діти, які отримують таке виховання, зазвичай ліпше вміють співчувати і співпрацювати з іншими.
Аби досягти успіху, особливо якщо це ваша перша дитина, треба радитись з досвідченими батьками і бути послідовним.
Науковці написали безліч книжок про виховання дітей.
Дуже часто їхні поради перегукуються з біблійними настановами. Якщо батьки будуть на практиці застосовувати принципи, то зможуть добре виховати своїх дітей.
РОЗДІЛ 2. МОТИВАЦІЯ ЯК СИСТЕМНА ЯКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
( спроба теоретичної парадигми )
Багатоаспектні мотиваційні проблеми відносяться до найважливіших в психології як в теоретичному, так і в прикладному плані.
Як і все в людській психіці, мотив не має окремого ізольованого існування. Якщо розпочати розгляд проблеми з психологічної структури діяльності суб'єкта, основні компоненти якої занесені у схему, то положення в ній мотиву сприймається, з одного боку, як спонукання, а з другого, як відображення в свідомості людини об'єктивних рушійних сил поведінки.
Потреба Активність
Мотив Діяльність
Мета Дія
Задача Операція
Для того, щоб розібратися в специфіці людської поведінки, необхідно розглянути відношення між власне діяльністю і діями, що реалізують її та відповідають свідомій меті. Вказані відношення між діяльністю і дією, між мотивами і метою знаходять своє вираження в психіці людини і відтворюються у внутрішній будові її свідомості. За словами О.М.Леонтьева, зміна мотиву змінює не значення мети та дії, а їхній смисл для людини. Це означає, що найбільш важливі колізії особистості розгортаються в площині відношень між мотивами, а не обмежуються окремо взятою діяльністю. В розумінні С.Д.Смирнова, мотив "у дійсності це сплав різноманітних мотивів різного ієрархічного рівня, - і тому... мотив діючий є таким же індивідуальним і
2.1. Психологічна характеристика здібностей дитини у дошкільному
віці.
Психічний розвиток на рівні особистості і відбувається у зв'язку з нагромадженням і розв'язанням суперечностей, що виникають у житті індивіда. В процесі аналізу такого розвитку психічні новоутворення, які стосувалися рівня індивіда, отримують додаткове пояснення.
Дошкільний вік можна вважати першим етапом становлення особистості, оскільки саме в цей час відбувається інтенсивне ускладнення життєвих зв'язків дитини. Одна й та сама дія три-чотирирічної дитини (наприклад, спроба скористатися ножем), що задовольняє її потребу в розширенні (освоєнні) життєвого середовища, але заборонена дорослим, відповідає відразу двом різним мотивам: предмету, який її спонукає і на який вона спрямована, і дорослому, з вимогами якого не узгоджується. Тобто, ця дія несе в собі одночасно два, до того ж суперечливі, відношення - до речі і до людини -володаря цієї речі. Діяльність стає мотивованою і такою, що має конфліктний смисл, адже перший мотив (ніж) зумовлює у дитини передчуття задоволення від спроби розширити свої можливості, а другий - невдоволення від заборони дорослого. Це виявляється цілій гамі емоцій: позитивних, негативних, амбівалентних. Ймовірно, якщо дитину похвалити за цю дію, то відповідно до ефекту "гіркої цукерки" позитивні емоції змінюються негативними.
Конфліктний стан мотиваційної сфери дошкільники (саме у цьому випадку доцільно говорити про кризу трьох років) зростає його самосвідомість - новоутворення попереднього віку, й зумовлює появу довільності, без якої діяльність матиме або ж "стимул - реактивний характер", або ж перебуватиме у стані "розбалансування мотивів". Усе це змінює стосунки дитини з близькими дорослими: вона починає порушувати норми спільної діяльності, що обмежують її активність, і діє (звичайно ж шляхом наслідування) "як дорослий"
У цьому зв'язку дошкільника можна охарактеризувати як особистість -суб'єкта стосунків з близькими дорослими. Він заявляє про своє право на
2.2. Виховання дитини як важливий етап розвиткуособистості
Дана робота розкриває поняття "особистості дитини", показує її складові частини, а також фактори, які обумовлюють її формування. Особлива увага приділяється процесу та стилю виховання дитини - Особистості у родині. Робота може бути цікавою для всіх, хто небайдуже ставиться до майбутнього нашого суспільства, хто готується стати батьками.
Ключові слова: особистість, ланки структури самосвідомості, образ тіла, зазіхання на визнання, статева ідентифікація, психологічний час, соціальний простір, сім'я, виховання.
Зараз ми завзято сперечаємося про економічну ситуацію у світі, про конституцію України, про глобальні проблеми людства. Складно уявити, що минеться кілька років, і ми так само завзято будемо обговорювати переваги та недоліки тих чи інших Памперсів. Як би це ні було сумно чи, навпаки, радісно усвідомлювати, в першу чергу ми не майбутні економісти й менеджери, а ми -майбутні батьки, що накладає на нас не тільки відповідальність за наших дітей, а й створює певні зобов'язання перед суспільством.. Нещодавно проведені дослідження показали, що зі 100 опитаних пар молодих батьків тільки 17% дійсно готові ними бути. Але ж ми повинні не просто поповнити нашу перенаселену земну кулю новими представниками людства, а й дати суспільству повноцінну Особистість. Що ж це таке - Особистість дитини?? Як виховати дитину, щоб вона була Особистістю? І як допомогти молодим батькам у вихованні? Отже, у першій частині своєї роботи розкривається поняття особистості дитини і її складові, а у другій ми упритул наблизимося безпосередньо до питань виховання Особистості.
Особистість - це сукупність різних
Loading...

 
 

Цікаве