WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Комунікативна атака - Реферат

Комунікативна атака - Реферат

складах.
Обов'язковим елементом, що потребує яскравого вираження в "комунікативній атаці", виступає мускульна мобілізованість. Сутність та зміст мускульної мобілізованості доцільно описати, враховуючи точку зору з цього питання П.М.Єршова, яку він висловив у книзі "Режиссура как практическая психология" .
Необхідно також звернутись до наукових праць П.В.Галахової , В.А.Кан-Калика та Н.Д.Нікандрова . Виходячи із змісту цих досліджень, слід у мускульній мобілізованості виділяти такі елементи:
загальна підтягнутість мускулатури тіла, зокрема, підтягнутість мускулатури спини;
помірна рухомість тіла, що забезпечує строго відпрацьовану осанку;
повна узгодженість у рухах кінцівок і корпусу;
поставлена мімічна виразність, відсутність неї?рованої та імпульсивної рухливості м"язів обличчя;
яскрава зовнішня виразність, високі динамічні якості, велика кількість орієнтовних реакцій при загальній спрямованості погляду на аудиторію, що характеризують увагу педагога.
Нагадаємо, що на формування мускульної мобілізованості негативно впливають такі показники: скутість, обмеженість рухів; відсутність значуще виразних жестів; наявність відволікаючих, беззмістовних жестів; наявність одноманітної міміки; невиразність погляду; метушливість.
Проведення "комунікативної атаки" вимагає від педагога вміння керувати своїм самопочуттям; переборювати нетворчий настрій перед і в період спілкування з аудиторією. Своєрідним вістрям прояву його творчого самопочуття виступає передстартова готовність до спілкування, в якій знаходять своє відображення комунікативна настроєність і так звана загальна комунікативна збудженість. Багаторічний досвід практичної діяльності з підготовки майбутніх педагогів до професійного спілкування показує, що комунікативна збудженість базується на емоціональності як здібності особистості до емоційного переживання певної якості.
Важливо пам"ятати. що обов"язковим елементом підготовки до "комунікативної атаки" виступає педагогічна імпровізація. У психолого-педагогічних дослідженням її визначають як інтуїтивно-логічний процес миттєвого створення і виконання педагогічне значущих елементів творчої діяльності. Педагогічна імпровізація, як свідчить практика, в першу чергу став необхідною тоді, коли потрібно якнайшвидше знайти вихід із непередбаченої педагогічної ситуації, що раптово виникла в процесі спілкування педагога з аудиторією, привернути увагу аудиторії до себе. Але треба знати, що досвідчені педагоги часто планують її проведення на етапі "комунікативної атаки". Новизна змісту або своєрідна структура рані відомої для аудиторії інформації, новизна дій, що необхідні для виконання педагогічної імпровізації, сприяють установленню професійно-прдагогічного контакту у спілкуванні.
Таким чином, як бачимо, зміст і структура педагогічної ім-прсвізації можуть наперед не готуздтись. У більшості а випадків педагог вибирає слушний момент для реалізації спеціально продуманої і часто відрепетировано'ї імпровізації.
Результати аналізу наукових робіт В.А.Кан-Калика , В.М.Харькіна впевнюють, що педагогічна імпровізація базується на здібності педагога оператиьно і правильно оцінювати ситуацію спілкування і вимагає наявності певних умов. Проаналізувавши ці умови, вважаємо за необхідне подати їх таким чином:
загальнокультурна і професійна підготовка педагога;
ґрунтовна психолого-педагогічна і методична підготовка педагога;
розвинуте педагогічне мислення, що дає можливість прогнозувати обставини педагогічної
діяльності й діяти в них, розвинуті увага, уява, інтуїція;
схильність до організації спілкування з людьми;
управління своїми психічними станами і вміння вільно тримати себе на людях;
володіння комунікативними вміннями" знання теорії та методики педагогічної імпровізації. Водночас слід зазначити, що однією з найважливіших умов проведення імпровізації виступає якісна мовленнєва підготовка педагога, його вміння діяти словом.
Імпровізація, як правило, проявляється в словесних, фізичних або словесно-фізичних діях. Словесна дія в педагогічній ім-провізації має форму монолога, діалога, репліки або фрази. Досить рідко в педагогічній імпровізації в чистому вигляді зустрічається фізична дія. Найчастіше вона проявляється в формі погляду чи жестів. Широкого використання в педагогічній імпровізації набули словесно-фізичні дії.
В.М.Харькін у структурі педагогічної імпровізації виділяє чотири етапи. Дамо характеристику цим етапам. Так, перший із них - етап педагогічного осявання, тобто зародження педагогічної імпровізації. Це виражається в появі нової незвичної думки, ідеї у відповідь на репліку, запитання аудиторії. Другий етап -миттєве осмислення педагогічної ідеї і моментальний вибір способу її реалізації. Тобто на цьому етапі педагог приймав рішення відносно того, якою за своєю суттю повинна бути імпровізація.
Третій етап - публічне втілення педагогічної імпровізації. Спеціалісти вказують, що цей етап стає центральним у проведенні імпровізації. Яку б цікаву імпровізацію не продумап педагог, але головне - втілення її у практику спілкування з аудиторією. Четвертий етап - миттєвий аналіз процесу втілення педагогічної ідеї, моментальне рішення про продовження чи припинення педагогічної імпровізації.
В.А.Кан-Калик у структурі педагогічної імпровізації називав три етапи. Перший - швидкий оперативний аналіз ситуації, вибір засобів впливу; другий - безпосередній вплив (виконання імпровізації); третій - осмислення і переживання результатів імпровізації .
Як бачимо, В.А.Кан-Калик та В.Н.Херькін мають однакові погляди щодо розуміння сутності етапів імпровізації.
Успішність "комунікативної атаки" значною мірою залежить від типу поведінки педагога в період проведення імпровізації. У роботі В.А.Кан-Калика вирізняється п"ять таких типів поведінки:
перший - оператирно-пощуковий, що характеризується вільними, органічними і плідними імпровізаційними діями педагога, які не викликають значних витрат його енергії, психічних і емоційних утруднень;
другий - напружено-перетворюючий, що спрямований на мобілізацію всіх ресурсів особистості на переборення труднощів, які виникли;
третій - умисно-відвернений, який харектеризується тим, що педагог свідомо уникає ясперрдбпченої ситуації діяльності;
четвертий -мимовільно- гальмуючий, що виникає в результаті розгубленості і повного гальмування дій педагога;
п"ятий - зрив, під час якого педагог діє безконтрольно, безсистемне, посилюючи конфлікт і ускладнюючи педагогічну ситуацію.
Такими, на наш погляд, мають бути основні характеристики "комунікативної атаки". Ще раз підкреслимо, що її проведення потребує наявності Б педагога рмінь вербального, неоербального г'пілісуоаинн; творчого самопочуття, соціальної перцепції, орієнтування в ситуації спілкування, володіння прсфесійно-педагсгічною увагою, самопрезентації, використання"пристосувань". Водночас оволодіти "комунікативною атакою" потрібно для завоювання ініціативи і комунікативної переваги у складних ситуаціях професійного спілкування.
Loading...

 
 

Цікаве