WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Увага, уявлення, уява - Реферат

Увага, уявлення, уява - Реферат

нервный припадок...".
Головним джерелом праці письменника є життєві спостереження і фантазія. Місце фантазії в літературній творчості чітко визначив К.Федін. Звертаючись до одного із своїх кореспондентів, він писав, що той переоцінює значення життєвого пізнання письменника у порівнянні з його роботою "вигадника", зменшуючи домисел. Після завершення великої дилогії він, Федін, оцінює співвідношення домислу і факту як 98 до 2.
Значне місце відіграє уява в творчій діяльності вчителя, спрямованій на формування всебічно розвиненої особистості учня. Ще А.С.Макаренко вказував на те, що виховання такого прогнозування вимагає використання вчителем уяви і мислення. Проте, вказуючи на необхідність уяви в учительській праці, слід попередити і про одну небезпеку. Оцінка школяра повинна ґрунтуватися на достовірних фактах поведінки. Якщо ж така оцінка базується не на фактах сприймання, а на основі уяви, то це може призвести до небажаних наслідків.
В основному уява людини характеризується активністю. Однак бувають випадки, коли вона використовується не лише як умова творчої діяльності особистості, спрямованої на перетворення дійсності, а й як заміна діяльності. У таких умовах фантазія створює образи, які не втілюються в життя, розробляє програми поведінки. які не можуть бути здійсненими. Це буває тоді, коли людина в силу певних умов намагається ухилитися від необхідності діяти. Типовим прикладом можуть бути мрії Манілова,описані М.В.Гоголем. Така форма уяви називається пасивною. Пасивна уява буває мимовільною та довільною.
Уява має мимовільний характер тоді, коли створення нових образів не скеровується спеціальною метою уявити певні події, предмети чи явища. Вона детермінована діяльністю, спрямованою на досягнення інших цілей. За таких умов створення образів обумовлюється змістом розповіді, тексту та ін. В основі мимовільної уяви можуть лежати слабо усвідомлювані людиною потяги, потреби, установки. Свідоме втручання людини в цей процес відсутнє. У чистому вигляді така форма уяви виникає при послабленні діяльності свідомості: у дрімотному стані, у сновидіннях, при патологічних розладах свідомості /галюцинації та ін./.
Уява стає довільною, коли діяльність людини скеровується спеціальною метою створити певний образ. Так, учитель, пояснюючи учням новий матеріал, іноді ставить перед ними завдання уявити певну подію, літературного героя, комбінацію геометричних фігур тощо. Довільне створення образів різних об'єктів широко розповсюджене в творчій діяльності людини: конструктор ставить перед собою мету уявити образ майбутньої машини, письменник - образ майбутнього героя, композитор - майбутню мелодію.
Активну уяву людини поділяють на творчу і репродуктивну.
Репродуктивна або відтворююча уява являє собою процес створення образів, що відповідають опису. При цьому створений образ є лише суб'єктивно новим, а об'єктивно він уже існує, створений іншими. Самостійність у створенні образу тут відносна. Побудова образу відбувається на основі словесного опису об'єктів, сприймання їх зображень у вигляді креслень, схем, карт та ін. Вона спирається також на різноманітні історичні, археологічні, етнографічні, літературні та інші джерела. Особливо важливою є просторова уява. Вона необхідна учням при вивченні стереометрії, при розв'язуванні геометричних задач на комбінацію геометричних тіл, при виконанні робіт з креслення, малювання.
Творча уява передбачає самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і цінних продуктах діяльності. Продукти творчої уяви формуються з елементів того досвіду, який людина набула або запозичила в інших. Новизна їх полягає не в елементах, а у видозміні цих елементів та їх сполучень. Характерним для творчої уяви є самостійний образ матеріалу, спеціальний його аналіз, удосконалення образу в процесі діяльності. Цей вид уяви є найважливішою складовою частиною творчої діяльності людини.
Особливою формою уяви є мрія. Образи уяви не завжди відразу ж реалізуються в практичних діях людини. Інколи вона створює образи того, чого прагне досягти, але не може протягом певного часу. Такі образи бажаного майбутнього називають мріями. У мріях людина випереджує реальний план подій. Вони завжди пов'язані з потребами. Людина завжди мріє про те, чого не вистачає. Так, потреба у швидкому переміщенні породила у неї мрії про "чоботи-скороходи" та літаючий килим, потреба у пізнанні оточуючого нас світу породила у М.Кибальчича і К.Е.Ціолковського мрії про міжпланетні польоти.
Мрії зумовлюються суспільним буттям людей. В них - відбиток умов, в яких перебуває людина, її місця в суспільстві. Суспільні умови визначають напрям і характер мрій. Мрія виступає як спонукальна сила або мотив діяльності, завершення якої чомусь затримується. Вона відіграє позитивну роль у підготовці до діяльності, створює своєрідний творчий тонус.
Розглянувши види і функції уяви в діяльності людини, тепер природно поставити перед вами запитання: "За допомогою яких процесів здійснюється побудова образів людської фантазії?" /Проблема/
Численні дослідження, проведені вітчизняними і зарубіжними вченими, показали, що як процеси сприймання, пам'яті й мислення, процеси уяви мають аналітико-синтетичний характер. Створюючи нові образи уяви, людина поєднує окремі елементи різних образів предметів у нових комбінаціях. Цим часто користуються в своїй практиці письменники, художники, вчені, винахідники. Наприклад, Л.М.Толстой писав, що образ зовнішнього вигляду Наташі Ростової виник у нього шляхом поєднання рис, взятих у близьких йому людей: "Я взяв Соню, перемолов з Танею - і вийшла Наташа" / Соня - дружина письменника, а Таня - її сестра /.
Однак комбінування - це не просто переміщення чи перегрупування елементів, не механічне поєднання сторін різних об'єктів, як вважали представники асоціативної психології, а результат складної аналітико-синтетичної діяльності, в ході якої істотно перетворюються і самі елементи, з яких будується новий образ. В результаті цього одержується не просто нове поєднання взятих елементів, а єдиний новий образ, у якому окремі елементи не механічно складено, а перетворено і узагальнено.
Описуючи уяву зі сторони її механізмів, слід підкреслити, що її суть складає процес перетворення уявлень, створення нових образів на основі наявних. Уява - це відображення реальної дійсності в нових незвичних зв'язках і поєднаннях.
Для створення образів уяви використовують певні прийоми.
Найпоширенішою і найбільш розповсюдженою формою створення
Loading...

 
 

Цікаве