WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні основи полеміки та комунікацій в слідчій діяльності - Реферат

Психологічні основи полеміки та комунікацій в слідчій діяльності - Реферат

формально організаційний, інакше кажучи, вплив самою процедурою слідчої дії; навіювання - наслідувальний, емоційно-підсвідомий вплив за допомогою міміки, жестів, мовного су-проводження тощо.
Гострота і напруженість допиту віч-на-віч зумовлена не тільки конфліктними стосунками, існуючими у зв'язку із протиріччями у свідченнях, але й актуалізацією попередніх відносин: дорослий - підліток, начальник - підлеглий, чоловік - жінка, рецидивіст - законослухняний громадянин, родинні, міжнаціональні, релігійні протиріччя тощо.
Іншими словами, проведення допиту віч-на-віч для слідчого завжди пов'язане з певним ризиком - ризиком тактичним. Слідчий має право на ризик, проте ризик - це не необачні вчинки зі сподіванням на щасливий наслідок, а тактично грамотні у конкретній ситуації вчинки, побудовані на точному розрахунку. У багатьох випадках ступінь ризику знижується за допомогою проведення допоміжних слідчих дій та оператив-но-розшукових заходів. Конкретний тактичний ризик допиту віч-на-віч розраховується як добуток можливої шкоди розслідуванню на можливістьтого, що ця шкода виникне. Саме ці фактори треба враховувати при призначенні такого допиту.
Зазначена слідча дія висуває підвищені вимоги до інтелектуальної активності слідчого, особливо до такого її різновиду, як рефлексивне мислення. Рефлексивне мислення - це здатність однієї людини відображати у своїй свідомості розмірковування іншої, розуміти, про що вона думає. Але не можна забувати, що рефлексують також інші учасники. У зв'язку з цим допит віч-на-віч може характеризуватись як рефлексивна взаємодія, відображення одного судження в іншому, взаємне відображення задумів, рішень, планів.
Взаємний вплив учасників диференціюється за об'єктами, на які він спрямований: свідомість людини, система мотивів (спонук) її поведінки, емоційна сфера, установки, цілі, воля тощо. Скажімо, 1) якщо свідок на допиті віч-на-віч зі звинуваченим, спростовуючи його алібі, докладно розповідає про свої спостереження за ним, про його дії, міміку, як той був одягнений, він тим самим впливає на свідомість; 2) коли зви-нувачений дає суперечливі свідчення, не бажаючи посилатись (для обгрунтування алібі) на близьку йому особу, свідчення цієї особи нейтралізують мотив вибраної звинуваченим лінії поведінки; 3) оскільки свідчення учасників спричиняють виявлення емоційних станів (гніву, радості, злості тощо), то останні можуть викликати зміну свідчень; 4) якщо звинувачений керується помилковою установкою на солідарність із членами злочинної групи, то свідчення співучасника, який уже по-відомив деталі злочину, руйнує цю установку. Слідчий зобов'язаний не просто фіксувати, але контролювати та спрямовувати цей вплив.
Допит віч-на-віч як цілісна слідча дія залежить від певних чинників, до яких належать:
1. Підготовленість
По-перше, вона визначається попереднім впливом на її учасників: сумлінному учаснику гарантується підтримка та безпека; звинувачений або особа, яка дає неправдиві свідчення, попереджаються про недопустимість спроб впливу на інших учасників. По-друге, мають бути враховані місце,, час і тактика проведення допиту віч-на-віч. По-третє, готуються засоби фото-, кіно-, відеозйомки та звукозапису. І, нарешті, має бути здійснене попереднє планування: коло питань для обговорення, розрахунок часу, форми контролю за поведінкою та запобігання протиправним діям учасників.
2. Раптовість
Як правило, допит віч-на-віч для звинуваченого або для особи, яка дає неправдиві показання, має бути несподіваним. Ефект раптовості та емоційної напруженості позбавить цих осіб можливості ретельно обміркувати лінію своєї поведінки, зосередитись та вибрати результативні способи впливу на сумлінних учасників. Такий допит буде найбільш ефективним, якщо раптовою буде сама поява іншого (або інших) учасників.
3. Несподіваність інформації, яка повідомляється
Цей чинник за своїм впливом дуже близький до попереднього, однак характеризує змістовний аспект інформації, що повідомляється слідчим або сумлінним учасником очної ставки.
4. Упевненість викладення фактів та сила морально-емоційного впливу особи, яка їх повідомляє
При підготовці допиту віч-на-віч слідчий повинен пересвідчитися у тому, що сумлінний учасник перебуває у такому психологічному стані, який дозволить йому викласти важливу інформацію впевнено, логічно та переконливо і не потрапити під можливий вплив іншого учасника, а його моральна позиція сповнена високої громадянськості.
5. Урахування сутності стосунків, що раніш існували між учасниками
Ефективність допиту віч-на-віч зменшується, коли учасник, який дає показання, раніше перебував або перебуває зараз у залежності від іншого учасника. Такого роду залежність може існувати по службовій (керівник - підлеглий), суспільній (бригада, злочинна група, мікрогрупа спілкування, інші суспільні угруповання), родинній (пряма та непряма рідня), статевій (чоловік - жінка), віковій (дорослий - підліток), національній (конфліктуючі нації), релігійній (конфліктуючі конфесії) та інших лініях. Отже, призначенню даної слідчої дії мають передувати ретельний аналіз усіх умов, прогнозування ситуацій, що можуть виникнути, та висновок щодо її необхідності.
6. Вольові якості та психологічна активність слідчого
Слідчий не може бути пасивним учасником допиту віч-на-віч. Він повинен вести цю слідчу дію згідно з планом, вносити відповідні корективи, контролювати поведінку учасників, не допускати самому і припиняти будь-які спроби впливу учасників один на одного. Важливо, щоб слідчий сам створював психологічний фон допиту або підтримував емоційні стани, сприятливі для усвідомленого, цілеспрямованого контролю за спілкуванням, не дозволяв погроз фізичного або пси-хологічного насильства.
Отже, комунікативні слідчі дії є важливим інструментом досягнення істини у справі. Як свідчить практика, ретельно підготовлена, всебічно обгрунтована, професійно зорганізована комунікативна слідча дія може (за деякими складами злочину) бути значно ефективнішою, аніж слідчі дії, у яких оперують фактологічною, предметною інформацією.
Література
ї. Андросюк В. Г. Психологія слідчої діяльності. - К., 1994.
2. Антонян Ю. М. и др. Психология преступника и расследование преступлений. - М., 1996.
3. Васильев В. Л. Психология следственных действий. - К., 1996.
4. Глазырин Ф. В. Психология следственных действий. - Волгоград, 1983.
5. Еникеев М. Я, Черных Э. А Психология следователя. - М., 1988.
6. Коновалова В. Е. Правовая психология. - Харьков, 1997.
7. Лукашевич В. Г. Тактика общения следователя с участниками след-ственных действий. - К., 1989.
8. Шиханцов Г. Юридическая психология. - М., 1998.
Loading...

 
 

Цікаве