WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Когнітивна сфера особистості - Реферат

Когнітивна сфера особистості - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З предмету: "Загальна психологія".
ТЕМА: "Когнітивна сфера особистості ".
I. Відчуття і сприймання в системі властивостей особистості.
1. Розвиток сенсорної культури особистості.
Особистість формується в умовах суспільного, конкретно-історичного існування людини, іого вивченя і вихованя.
В історії психології існувало два напрямкив рішенні питання в формуванні особистості які получили наву біогенетичної і соціогенетичної концепцій психічного розвитку особистості.
Рушійними силами психічного розвитку особистості виявляютьсся в протиреччі між змінюючими в діяльноті потрібностями людини та реальими можливостями їх задоволення.
2. Проблема моделювання процесів сприймання.
У багатьох дослідженнях виділено стадії становлення образу сприймання, які характеризують зростаючу повноту відображення властивостей предмета при а) поліпшенні умов сприймання; б) збільшенні досвіду сприймання спостерігача; в) зміні параметрів сприйманого предмета.
Першою стадією становлення образу сприймання є розрізнення розміщення об єкта в просторі.
Перші характеристики образу сприймання з являються на другій стадії - стадії мигтіння контуру, що простежується при наближенні спостерігача до об єкта чи збільшенні часу розглядання останнього.
Третя стадія становлення образу - стадія відображення різких зсувів кривизни.
На четвертій стадії об єкт упізнається, його образ набуває ознак предметності й усвідомленості.
П ята стадія становлення образу сприймання - стадія досягнення його цілковитої адекватності об єкта. Лише на цій стадії образ набуває усіх своїх властивостей.
3. Розвиток чуттєвої сфери людини в сучасних умовах науково-технічного процесу.
При створенні технічних пристроїв для фіксації тих чи інших властивостей навколишнього світу людина здебільшого наслідувала природу.
Людство успішно долає обмеженість інформації, котру несуть органи чуття. Застосовуються технічні пристрої, що розширюють діапазон факторів довкілля, які сприймаються людиною. Завдяки пристроям, що продовжують органи чуття, людина сприяє і напругу електромагнітного поля, і ультразвукової хвилі, й іонізуюче випромінювання.
У відчутті відбиваютьс загальні властивості подразників того чи іншого виду й особливі прояви цих властивостей у конкретному предметі.
II. Природа та характеристика уваги.
1. Увага, її природа та роль у навчальній і трудовій діяльності.
Увага - це форма організації психічної діяльності людини, яка полягає в спрямованості і зосередженості свідомості на конкретних об'єктах, що забезпечує їх виразне відображення.
Природа уваги - першочергове значення для формування уваги є фізіологічний механізм явища, яке називається осередок оптимального збудження.
Осередок оптимального збудження є динамічним утворенням взаємодії споріднених збуджень середньої інтенсивності, що найбільше сприяє створенню нормальних умов для певної діяльності. Зміна подразників, тривала їх дія на одні й ті самі центри головного мозку викликають переміщення осередку на інші ділянки кори та зміну обрисів його форми, що узгоджується з динамікою зміни змісту діяльності індивіда.
Керуючись певними цілями й мотивами, людина спрямовує увагу переважно на необхідній їй об'єкти, зосереджується на них не зважаючи на перешкоди, абстрагується від того, що не пов'язане з метою діяльності, переборює відвертання, опановує свою увагу. Певною мірою вона сама організовує, регулює і контролює свою діяльність завдяки увазі, що стає властивістю особистості як свідомої істоти.
2. Вікові та індивідуальні особливості уваги.
Присутні значні індивідуальні відмінності в переключенні як можливості особистості до переключення уваги. Деякі швидко і легко переходять від виповнення одної діяльності до другої. Для деяких цей перехід вимагає довшого часу і затрат зусиль. Допускається, що індивідуально-типічні особливості переключення уваги зв язані з особливостями руху нервових процесів.
3. Стійкість уваги та способи її вивчення.
Стійкість уваги виявляється у тривалості зосередженості на об'єкті.
Характеризується часом, протягом якого діяльність людини зберігає свою цілеспрямованість.
Властивості протилежної стійкості є відволікання уваги об'єктами, що не стосується діяльності. Чим менш стійка увага, тим частіше і легше ми відволікаємось побічними подразниками.
Зі стійкістю пов'язане явище коливання уваги, виявляється в тому, що зосередженість та стійкість уваги стають більш або менш інтенсивними. У звичайних умовах вони мало помітні.
Для вимірювання стійкості уваги використовують таблицю, в якій хаотично чергуються літери абетки. Показником стійкості уваги буде кількість правильно накреслених досліджуваним заданих літер за одиницю часу. За допомогою цієї методики можна визначити не лише ступінь вираженості цієї властивості, а й її нерівномірний характер.
4. Вивчення уваги з профорієнтаційною метою.
Завдяки увазі, будь-яка активність індивіда в стані ннеспання є вибірковою: серед великої кількості об єктів оточення виділяються, усвідомлюються й утримуються лишедеякі. Вони й стають предметом здійснюаваних відносно них практичних або теоретичних, зовнішніх або внутрішніх дій; інші ж відступають в цей час на задній план.
У філогенезі увага має вигляд орієнтувальної реакції чи то орієнтувального рефлексу - форм мимовільного зосередження у відповідь на сторонні показники. Історіогенез уваги пов язаний з процесом оволодіннялюдиною своїми діями: вона навчається керувати своєю увагою. В онтогенезі також відбувається закономірний перехід від мимовільної до довільної уваги. Останній притаманні деякі властивості, рівень розвитку яких неаби яким чином позначається на успішності діяльності.
5. Умови підвищення ефективності мимовільної уваги на уроках.
Мимовільна увага є формою звязку між потребою та предметом, що їй відповідає.
Аналіз слів у рвізних мовах, які описують емоційні стани людини, свідчить, що в одному разі вони характеризують об єкт,котрий зумовлює ці стани ( "захоплюючий" , "нерухомий" ). Це ще одна підстава для розріщення орієнтувальної реакції і мимовільної уваги: перша визначається якістю об екта, а друга - відповідними йому емоціями. Емоції ( афекти ) сигналізують про зв язок об єкта з потребами індивіда, засвідчують його залежність від цього об єкта. Така залежність втрачається лише у випадку довільної уваги.
6. Формування довільної уваги в процесі навчальної діяльності.
Високі вимоги до всіх видів та властивостей уваги дитини представляє навчальна діяльність. Являючись одним з основних умов успішності навчального процесу, увага в ній формується. Особливо велике значення діяльності для виховання довільної уваги. Велику роль в підтримці уваги навчаючихся на уроках, а тим самим і в вихованні їх уважності як властивостей індивідуума має правильну організацію учбового процесу.
Стан уваги навчающихся
Loading...

 
 

Цікаве