WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Основи спілкування - Реферат

Основи спілкування - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Основи спілкування"
План
Вступ
1. Визначення спілкування.
2. Рівні спілкування
3. Психологічні тонкощі спілкування
4. Етика спілкування
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
У будь якій життєвій справі людям доводиться спілкуватися, обмінюватися інформацією, домовлятися, знаходити виходи зі складних ситуацій тощо.
Без спілкування практично неможливо провести нормально жодного дня. Правильно, грамотно, культурно вести діалог під силу не кожному, але як необхідно володіти такою культурою сучасній людині. Особливо людям таких професій як педагог, лікар, політик, працівник соціальної служби тощо. Тому головним завданням у даній курсовій роботу було поставлено дослідженню природи людського спілкування, визначення основних методів і правил культури спілкування, які б давали можливість формувати і проводити ефективну взаємодію між співрозмовниками, не зважаючи на їх соціальний та професійний статус.
Важливе місце у даній роботі відводиться психології спілкування. Адже взаємодія людей завжди опирається на їх психологічні відчуття, реакції. Без знання людської психіки, її психології неможливо будувати правильний діалог.
Спілкування - це своєрідний міст між людьми, між групами людей, між окремими державами. Тому дослідження спілкування, практичне засвоєння правил спілкування - вкрай важливе для будь-якої людини.
Визначення спілкування
Спілкування - складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування являються живі істоти, люди. У принципі спілкування характерне для будь-яких живих істот, але лише на рівні людини процес спілкування стає усвідомленим, зв'язаним вербальним і невербальним актами. Людина, що передає інформацію, називається комунікатором, що одержує її - реципієнтом.
У спілкуванні можна виділити ряд аспектів : зміст, мета і засоби. Розглянемо їх докладніше.
Зміст спілкування - інформація, що у міжіндивідуальних контактах передається від однієї живої істоти іншому. Це можуть бути відомості про внутрішній (емоційний і т.д.) стан суб'єкта, про обстановку в зовнішньому середовищі. Найбільш різноманітний зміст інформації в тому випадку, якщо суб'єктами спілкування виступають люди.
Ціль спілкування - відповідає на запитання "Заради чого істота вступає в акт спілкування?". Тут має місце той же принцип, що вже згадувався в пункті про зміст спілкування. У тварини мета спілкування не виходить звичайно за рамки актуальних для них біологічних потреб. У людини ж ця мета може бути дуже і дуже різноманітною, як виявляти собою засіб задоволення соціальних, культурних, творчих, пізнавальних, естетичних і багатьох інших потреб.
Засоби спілкування - способи кодування, передачі, переробки і розшифровки інформації, що передається в процесі спілкування від однієї істоти до іншого. Кодування інформації - це спосіб її передачі. Інформація між людьми може передаватися за допомогою органів чуття, мови й інших знакових систем, писемності, технічних засобів запису і збереження інформації.
Рівні спілкування. Спілкування може відбуватися на різних рівнях:
1. Маніпулятивний рівень, полягає в тім що один зі співрозмовників через визначену соціальну роль намагається викликати співчуття, жалість партнера.
2. Примітивний рівень, коли один з партнерів придушує іншого (один постійний коммунікатор, а інший постійний реципієнт).
3. Вищий рівень - це той соціальний рівень, коли незалежно від соціальної ролі, статусу партнери відносяться друг до друга як до рівної особистості.
3) Види спілкування .
У залежності від змісту, цілей і засобів спілкування можна поділити на кілька видів.
1. По змісту воно може бути:
1.1 Матеріальне (обмін предметами і продуктами діяльності)
1.2 Когнітивне (обмін знаннями)
1.3 Кондиційне (обмін психічними чи фізіологічними станами)
1.4 Мотиваційне (обмін спонуканнями, цілями, інтересами, мотивами, потребами)
1.5 Діяльне (обмін діями, операціями, уміннями, навичками)
2. По цілям спілкування поділятися на:
1.1 Біологічне (необхідне для підтримки, збереження і розвитку організму)
1.2 Соціальне (переслідує мети розширення і зміцнення міжособистісних контактів, встановлення і розвитку інтерперсональних відносин, особистісного росту індивіда)
2. По засобах спілкування може бути:
2.1 . Безпосереднє (Здійснюване за допомогою природних органів, даних живій істоті - руки, голова, тулуб, голосові зв'язування і т.д.)
2.2 . Опосередковане (зв'язане з використанням спеціальних засобів і знарядь)
2.3 . Пряме (припускає особисті контакти і безпосереднє сприйняття один одним людей, що спілкуються, у самому акті спілкування)
2.4 . Непряме (здійснюється через посередників, якими можуть виступати інші люди).
Спілкування як взаємодія припускає, що люди встановлюють контакт один з одним, обмінюються визначеною інформацією для того, щоб будувати спільну діяльність, співробітництво. Щоб спілкування як взаємодія відбувалася безпроблемно, воно повинно складатися з наступних етапів:
1. Установка контакту (знайомство). Припускає розуміння іншої людини, представлення себе іншій людині.
2. Орієнтування в ситуації спілкування, осмислення що відбувається, витримка паузи.
3. Обговорення цікавлячої проблеми.
4. Рішення проблеми.
5. Завершення контакту (вихід з нього).
3. Психологічні тонкощі спілкування
У наш час стиль спілкування повинний відрізнятися партнерським підходом, а не ієрархічним чи авторитарної. Він повинен бути націлений на досягнення консенсусу, повинний бути комунікативним.
Іншими словами, у ході спілкування треба уникати розпоряджень, обвинувачень, пускатися в нескінченні дебати. У ході бесіди співрозмовник повинний показати свій професіоналізм, знання справи, уміння знаходити прийнятні рішення. Вирішальне значення для співрозмовника має бесіда, його уміння вести бесіду. Отже, він повинний уміти говорити! Його спеціальними знаннями визначається, ЩО він повинний сказати. Але вирішальне значення має те, ЯК бесіда ведеться. При проведенні бесіди в співрозмовника повинна бути повна ясність:
- про партнерів комунікації;
- про мету бесіди;
- про зовнішні фактори, що впливають, під час бесіди (про оточення);
Для того, щоб правильно побудувати процес комунікацій, співрозмовник повинний володіти хоча б початковими знаннями в області психології особистості. Ми розглянемо три моменти, що грають у даному випадку основну роль:
Базові психологічні установки, знання яких необхідно, щоб правильно побудувати процес комунікацій у ході бесіди;
Основи теорії міжособистісних комунікацій, - ключовий момент для бесіди;
Етику проведення бесіди, тобто ті базові принципи взаємини між співрозмовником і замовником, яким повинний випливати співрозмовник у силу
Loading...

 
 

Цікаве