WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна адаптація співробітників до екстримальних ситуацій з використанням новітніх технологій - Реферат

Психологічна адаптація співробітників до екстримальних ситуацій з використанням новітніх технологій - Реферат

головним чином саме через сприйняття погрози, те його виникнення у визначеній ситуації може з'являтися через суб'єктивні причини, пов'язані з особливостями даної особистості.
Взагалі, саме через те, що індивідууми не схожі один на одного, від фактора особистості залежить дуже багато. Наприклад, у системі "людина-середовище" рівень емоційної напруженості зростає в міру збільшення розходжень між умовами, у яких формуються механізми суб'єкта, і новоутвореними. Таким чином, ті, чи інші умови викликають емоційну напругу не через їхню абсолютну твердість, а в результаті невідповідності цим умовам емоційного механізму індивіда.
При будь-якому порушенні збалансованості "людина-середовище" недостатність психічних чи фізичних ресурсів індивідуума для задоволення актуальних потреб неузгодженість самої системи потреб є джерелом тривоги. Тривога, що позначається як:
- відчуття невизначеної погрози;
- почуття дифузійного побоювання і тривожного чекання;
- невизначене занепокоєння,
є найбільш сильно діючий механізм психічного стресу. Це випливає з відчуття згадуваної вже погрози, що є центральним елементом тривоги й обумовлює її біологічне значення як сигналу неблагополуччя та небезпеки.
Тривога може відігравати охоронну і мотиваційну роль, порівняну з роллю болю. З виникненням тривоги пов'язують посилення поведінкової активності, зміну характеру чи поводження включення механізмів інтрапсихічної адаптації. Але тривога може не тільки стимулювати активність, але і сприяти руйнуванню недостатньо адаптивних поведінкових стереотипів, заміщенню їх більш адекватними формами поводження.
На відміну від болю тривога - це сигнал небезпеки, що ще не реалізована. Прогнозування цієї ситуації носить можливий характер, а в остаточному підсумку залежить від особливостей індивіда. При цьому особистісний фактор грає найчастіше вирішальну роль, і в такому випадку інтенсивність тривоги відбиває скоріше індивідуальні особливості суб'єкта, ніж реальну значимість погрози.
Тривога за інтенсивністю і тривалістю неадекватної ситуації, перешкоджає формуванню адаптаційного поводження, призводить до порушення поведінкової інтеграції і загальної дезорганізації психіки людини. Таким чином, тривога лежить в основі будь-яких змін психічного стану і поводження, обумовлених психічним стресом.
Професор Березін визначив тривожний ряд, що представляє істотний елемент процесу психічної адаптації:
1) відчуття внутрішньої напруженості - не має яскраво вираженого відтінку погрози, служить лише сигналом її наближення, створюючи тяжкий щиросердечний дискомфорт;
2) гіперстезичні реакції - тривога наростає, раніше нейтральні стимули набувають негативного забарвлення, підвищується дратівливість;
3) власне тривога - центральний елемент розглядуваного ряду. Виявляється відчуттям невизначеної погрози. Характерні ознаки: неможливість визначити характер погрози, передбачити час її виникнення. Часто відбувається неадекватна логічна переробка, у результаті якої через нестачу фактів подається неправильний висновок;
4) страх - тривога, конкретизована на визначеному об'єкті. Хоча об'єкти, з якими пов'язується тривога, можуть і не бути її причиною, у суб'єкта створюється уявлення про те, що тривогу можна усунути визначеними діями;
5) відчуття невідворотності катастрофи, що насувається - наростання інтенсивності тривожних розладів приводить суб'єкта до уявлення про неможливість запобігання прийдешньої події;
6) тривожно-боязке порушення - викликувана тривогою дезорганізація досягає максимуму, і можливість цілеспрямованої діяльності зникає.
При пароксизмальному наростанні тривоги всі зазначені явища можна спостерігати в плині одного пароксизму, в інших же випадках їхня зміна відбувається поступово.
Тривога, незважаючи на значну кількість різних значеннєвих формулювань, є єдине явище і служить облігаторним механізмом емоційного стресу. Виникаючи при будь-якому порушенні збалансованості в системі "людина-середовище", воно активізує адаптаційні механізми, і разом з тим при значній інтенсивності лежить в основі розвитку адаптаційних порушень. Підвищення рівня тривоги обумовлює включення посилення дії механізмів інтрапсихічної адаптації. Ці механізми можуть сприяти ефективній психічній адаптації, забезпечуючи редукцію тривоги, а у випадку їхньої неадекватності знаходять своє відображення в типі адаптаційних порушень, яким відповідає характер формуючих при цьому прикордонних психопатологічних явищ.
Ефективність психічної адаптації напряму залежить від організації мікросоціальної взаємодії. Також з адаптацією прямо пов'язаний аналіз факторів визначеного чи навколишнього середовища. Оцінка особистісних якостей оточуючих, як фактора приваблюючого в переважній більшості випадків збігається з ефективною психічною адаптацією, а оцінка таких же якостей як фактора відразливого - з її порушеннями.
У професійній управлінській діяльності стресові ситуації можуть створюватися динамічністю швидкого ухвалення рішення, неузгодженістю між індивідуальними особливостями, ритмом і характером діяльності. Факторами, що сприяють виникненню емоційного стресу в цих ситуаціях, можуть бути недостатність інформації, її суперечливість, надмірність, різноманітність, монотонність, оцінка роботи як перевищуючої можливості індивідума по обсягу чи сступеня складності, суперечливі чи невизначені вимоги, критичні чи обставини ризику при ухваленні рішення.
Важливими факторами, які поліпшують психічну адаптацію в професійних групах, є соціальна згуртованість, здатність будувати міжособистності відносини, можливість відкритої комунікації.
Таким чином, проблема психічної адаптації є важливою областю наукових пошуків, розташованою на межі різних галузей знання, що здобувають у сучасних умовах все більшого значення. У цьому зв'язку адапційну концепцію можна розглянути як один з перспективних підходів до комплексного вивчення людини.
Сучасному спеціалісту необхідно опанувати нові технології, які дозволяють більш ефективно вирішувати проблеми підготовки.
Проводячи практичні заняття у мультимедійному тирі "Інгул" співробітники зможуть вирішити питання психічної адаптації, а це в свою чергу буде відповідати вимогам щодо рівня і якості їх професійної підготовленості.
Основними завданнями науково-дослідницької роботи кафедри є проведення актуальних, комплексних наукових досліджень, що сприяють подальшому розвитку податкової служби, а також ефективної та якісної підготовки спеціалістів податкової міліції, їх власному захисту та безпеці.
Список використаних джерел
1. Лозаниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: "ЕксОб", 2000. - 304 с.
2. Навроцький O.I. Вища освіта України в умовах трансформації суспільства. - Харків: Основа, 2000.
3. Основи психології: Підручник / За заг. Ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. -2-ге вид., стереотип. - К.: Либідь, 1996. - 632 с.
Loading...

 
 

Цікаве