WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Рефлекторна природа психічного - Реферат

Рефлекторна природа психічного - Реферат

умовнорефлекторній діяльності організму, ніж процес збудження. Обидва ці процеси однаково необхідні, важливі для неї. Гальмуванням постійно корегується, вдосконалюється сигналізаційна діяльність, робиться більш відповідною до конкретних умов середовища. Обмежуючи процес збудження в корі, затримуючи активізацію тих чи інших уже вироблених у ній зв'язків, гальмування є необхідною умовою розвитку аналізу і синтезу явищ навколишньої дійсності, правильного орієнтування в них, вироблення нових дій, умінь поводити себе відповідно до вимог суспільства.
Гальмування постійно виступає і як охоронець клітин кори великих півкуль, захищає їх від надмірного напруження діяльності при зустрічі з дуже сильними подразниками або при тривалому повторенні певних подразників і забезпечує необхідний їм відпочинок після щоденної роботи у вигляді сну. У переході коркових клітин від нормальної збудливості до повного гальмуванняспостерігається ряд фаз, які характеризуються зміною співвідношення між інтенсивністю рефлекторної відповіді і силою подразника, що викликає цю відповідь.
Збудження і гальмування є протилежними і водночас нерозривно пов'язаними процесами. Це справжня єдність протилежностей у вищій нервовій діяльності організму, їх нерозривний зв'язок виразно виступає в тих особливостях їх руху, про які говорилось вище.
Збудження і гальмування взаємно впливають одно на одне (взаємна індукція цих процесів). Експериментально доведено (Фурсіков, Калмиков, Фролов і ін.), що збудження певної ділянки кори супроводиться зниженням збудливості, гальмуванням суміжних ділянок і, навпаки, виникнення гальмування в даній ділянці тягне за собою підвищення збудливості інших ділянок кори [одночасна індукція). Збудливість кожної ділянки знижується після збудження і підвищується після гальмування (послідовна індукція).
Індукція нервових процесів буває позитивною і негативною. Позитивна індукція виявляється в посиленні умовного рефлексу після його гальмування. Негативна ж індукція полягає в послабленні умовного рефлексу після сильного збудження даної ділянки кори. Вона виявляється також у гальмуванні його яким-небудь стороннім подразником.
Індукційні відношення нервових процесів у корі створюються під впливом тих умов, що діють на організм. Ці відношення мають місце в роботі всіх поверхів центральної нервової системи, від спинного мозку до кори великих півкуль. Особливої складності вони набувають в корі. Позитивна і негативна індукція дає себе знати як на безумовних, так і на умовних рефлексах.
У дослідах над собаками було вироблене умовне слиновиділення на сильний електричний струм, що нормально викликає сильну захисну реакцію. Коли лапу собаки подразнювали цим струмом, він тягся до кормушки, у нього текла слина. Запис пльсу і дихання собаки, які є об'єктивними показниками наявності больового відчуття, не виявили ніяких змін у цих процесах. Очевидно, дія больового подразника гальмувалася порядком негативної індукції від пз-нівного збудження (М. Єрофєєва).
Негативна індукція виявляється в зовнішньому гальмуванні. Сильний побічний подразник, відволікаючи нашу увагу, на певний час затримує ту діяльність, якою ми були досі зайняті. Разом з тим негативна індукція, виключаючи дію побічних подразників, робить можливим зосередження на певних об'єктах і породжує неуважність до інших об'єктів. Так, дитина, зосередившись на об'єкті, що її зацікавив, не помічає в цей час інших предметів, наче вони для неї не існують. Переходячи вулицю і зосередивши всю свою увагу на трамваї, ми можемо не помітити автомашини, що прямо їде на нас.
Взаємна індукція збудження і гальмування виявляється в наших сприйманнях, процесах пам'яті, перебігу уявлень і думок, в наших переживаннях, вольових діях і навіть у переходах від неспання до сонного стану і навпаки.
Індукційні відношення мають місце і в функціональних зв'язках кори з підкіркою. Діяльність кори негативно індукує підкір-ку, затримуючи, гальмуючи її функції. При послабленні діяльності кори на перший план виступає хаотична, позбавлена належної міри і узгодженості з умовами середовища рефлекторна діяльність підкірки. Разом з тим підкірка впливає на кору, посилає до неї сильний потік імпульсів, які підтримують її тонус, стимулюють її діяльність.
Взаємна індукція нервових процесів у корі тісно пов'язана з їх іррадіацією і концентрацією. Ці процеси в корі надзвичайно мінливі, плинні, рухливі, що зумовлюється грандіозною масою подразнень, які доходять до кори, і надзвичайною реактивністю її клітин. Найменші зміни зовнішнього і внутрішнього середовища різко змінюють їх хід. Разом з цим для функціонування кори великих півкуль характерним є те, що в ній під впливом зовнішніх і внутрішніх умов утворюється більш чи менш стійкий осередок оптимального збудження, яке за законом індукції загальмовує і підпорядковує собі інші збудження, що виникають у корі. Внаслідок цього діяльність організму набуває певної спрямованості, єдності та організованості, що особливо яскраво виступає в свідомій діяльності людини.
Отже, співвідношення між процесами, збудження і гальмування у корі великих півкуль головного мозку не прості, а дуже складні. Щоб краще зрозуміти цю їх складність, треба зважити і на те, що кількість аферентних невронів, які приносять збудження до кори, значно більша, ніж кількість еферентних шляхів, по яких це збудження передається до ефекторних органів. Кора великих півкуль являє собою переважно аферентний відділ головного мозку. Крім величезної маси збуджень, які доходять до неї від тих зовнішніх і внутрішніх агентів, що діють у даний момент на організм, у ній активізуються сліди минулих подразнень, що лежать в основі нагромадженого життєвого досвіду. В корі відбувається вищий аналіз і синтез всіх цих подразнень, виробляються певні комбінації збуджень і гальмувань, які і визначають напрям і характер рефлекторної діяльності організму. Вони є часто результатом певної боротьби між двома протилежними процесами, яка в нормі закінчується певною рівновагою між ними.
Ця боротьба буває нелегкою справою для нервової системи. Тривалість і результат її залежать від складності тих завдань, які життя ставить перед нею, і від її індивідуальних особливостей. Експериментальні дослідження над тваринами показали, що при надмірному ускладненні цих завдань, при важких зустрічах збудливого і гальмівного процесів, великому їх перенапруженні виникають зриви їх вищої нервової діяльності, патологічні її стани, які тривають днями, тижнями, місяцями і які доводиться усувати лікувальними заходами (давати бром і т. п.). Важкі зустрічі, сутички подразливого і гальмівного процесів, надмірні їх перенапруження є фізіологічною основою багатьох патологічних порушень нормальної психічної діяльності, нервово-психічних захворювань людей.
Loading...

 
 

Цікаве