WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Рефлекторна природа психічного - Реферат

Рефлекторна природа психічного - Реферат

півкуль, можуть стати окремими умовними подразниками (Павлов). Кожен стан кори може стати умовним подразником.
Аналогічні явища мають місце не тільки в слинних, а й в інших секреторних і рухових реакціях організму. Рефлекторні акти сльозотечі, блювоти, захисні та інші рухи можуть набувати і набувають умовного характеру. Відомо, що сльозотеча, яка за своїм походженням є безумовнорефлекторним явищем, виникає у нас під впливом цілого ряду агентів, що збуджують певні емоції.
Показовим щодо цього є також факт умовнорефлекторноїблювоти. Собаці вводили під шкіру морфій. Дія його викликала у собаки нудотний акт, сильне слиновиділення, блювоту і потім сон. Помічено було, що через 5-6 днів регулярного впорскування морфію одні тільки приготування до цієї процедури і сама обстановка їі викликали у собаки ті ж рефлекторні явища, що і впорскнутий морфій. Отже, тут блювотний акт викликався не дією морфію на блювотний центр у довгастому мозку, а дією зовнішніх агентів на кору великих півкуль, які перед цим збігалися в часі з дією морфію. Тепер досить було з'явитися експериментатору, як у собаки починалася блювота. Якщо цього виявлялося мало, то досить було йому вийняти коробочку із шприцом, постригти місце на шкірі, потерти спиртом і впорскнути воду. Чим більше було впорскувано морфію, тим менше вимагалось цих підготовчих прийомів, щоб викликати у собаки умовний блювотний акт і зв'язані з ним інші явища (В. Крилов).
Поширення і звуження зіниць очей викликається різною кількістю світла, що діє на очі (зіничний рефлекс). Експериментальне доведено, що цей ефект можна одержувати також внаслідок дії умовного подразника (наприклад словесного наказу "поширюйся" і "звужуйся") після певної кількості сполучень його з безумовним подразником.
Особливо легко утворюються рухові умовні рефлекси. Головна реактивна зовнішня діяльність організму - це робота скелетної мускулатури. Ділянки великих півкуль, що керують нею, вступають у зв'язки з найрізноманітнішими слуховими, зоровими, механічними та іншими агентами, що відбиваються в корі. Умовним подразником при цьому можуть ставати і зміни в самих рухових органах, їх положенні тощо, а також зміни в стані внутрішніх органів. Не тільки в лабораторній обстановці, а й у щоденному житті є багато фактів, які стверджують це. Собаці, наприклад, піднімають лапу, кажуть при цьому "лапу" і дають потім шматок їжі. Після декількох повторень цієї процедури собака сам подає лапу при цьому словесному подразникові або й без нього, коли перебуває в харчовому збудженні.
Умовні рефлекси бувають позитивні і негативні (гальмівні). Таким, зокрема, бувають рухові рефлекси. Коли діють сприятливі зовнішні агенти, тварина через свої рухи намагається їх наблизити, вступити з ними в контакт, оволодіти ними (позитивний рефлекс). Коли ж певний агент загрожує організму тварини, вона затримує ці рухи, намагається уникнути його впливу (негативний рефлекс).
Умовні рефлекси утворюються на основі не тільки безумовних, а й раніше утворених умовних рефлексів. Якщо, наприклад, ми утворили в собаки умовний слинний рефлекс на звуки метронома, то ми можемо, сполучаючи з ним який-небудь новий байдужий подразник (світло лампочки) і не підкріплюючи його їжею, одержати слиновиділення на цей подразник. Такий рефлекс називають умовним рефлексом другого порядку. Можна на основі цього рефлексу утворити умовний рефлекс третього по-рядку, хоч це вдається зробити не за всяких умов. У тварин ці рефлекси утворюються з великими труднощами. У них вони нестійкі. У людини ж легко утворюється під впливом природного і суспільного середовища величезна кількість, цілі ланцюги і системи умовних рефлексів вищих порядків, які мають місце в найрізноманітніших проявах її життєдіяльності, починаючи з реакцій, безпосередньо зв'язаних з обміном речовин, і закінчуючи її трудовою діяльністю і мовними актами.
Утворення умовних рефлексів дає надзвичайні вигоди живій істоті. Воно робить можливим завчасне пристосування її до змінюваних умов існування, певний активний її вплив на ці умови.
Візьмемо для прикладу захисний рефлекс тварини. Сильний звір використовує як їжу слабших тварин. Пізно слабшій тварині захищатися, коли звір діткнеться до неї своїми кігтями і зубами. Зовсім інша справа, коли захисна реакція виникає при одному вигляді звіра, сприйманні його на відстані, розпізнаванні його за звуками, запахом і т. п. Адже вигляд і звук сильного звіра, зазначає Павлов, не руйнують маленьку тварину, це роблять його зуби і кігті. Сигналізуючи про небезпеку, вигляд, звуки, запах дають змогу тварині уникнути цієї небезпеки, втекти, сховатися, тобто уціліти, зберегти своє існування 3 другого боку, сигналізуючи про наявність їжі, питва, Індивіда Іншої статі тощо, вони допомагають їй знайти ці необхідні для її життя об'єкти.
В утворенні умовних рефлексів виявляється життєва роль кори великих півкуль головного мозку. Ця роль кори великих півкуль, з одного боку, замикальна (за механізмом), з другого - сигналізаційна (за значенням), притому з перемінною сигналізацією, в точній відповідності з зовнішніми умовами (Павлов). Замикальна функція кори полягає в утворенні тимчасових нервових зв'язків, які є основою всього того нового, що виникає в діяльності організму протягом його індивідуального розвитку. Тим самим забезпечується і життєве значення умовнорефлектор-ної діяльності. Вона являє собою складну відображальну діяльність організму, в якій діють незчисленні сигнальні подразники, що за певних умов змінюють своє біологічне значення. Через неї реалізуються змінні відношення організму до зовнішнього світу. Отже, основна і найзагальніша діяльність великих півкуль є сигнальна, з незчисленною кількістю сигналів та із змінною сигналізацією (Павлов).
В основі умовнорефлекторної діяльності лежать нервові процеси збудження і гальмування. Збудження, що викликається впливами зовнішніх і внутрішніх подразників, приводить мозкові клітини і зв'язані з ними робочі апарати організму в діяльний стан. Гальмування, що викликається тими ж агентами, затримує цю діяльність.
Процеси збудження і гальмування мають свою фізико-хімічну основу. Зокрема, важливу роль у них відіграють електричні явища, які можна спостерігати, посилювати і з допомогою спеціальних приладів (осцилографів) реєструвати, записувати на фотоплівці або звичайному папері.
При утворенні умовного рефлексу в корі великих півкуль головного мозку виникає одночасно два осередки збудження: сильніший (наприклад від харчового подразника) і слабший (від умовного подразника). Осередок сильнішого збудження притягає до себе енергію осередку слабшого збудження. Внаслідок кількаразового повторення між цими збудженими ділянками "проторюється шлях", замикається тимчасовий нервовий зв'язок. Він вироблюється з різною швидкістю залежно від сили подразників,
Loading...

 
 

Цікаве