WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Фактори формування особистості - Реферат

Фактори формування особистості - Реферат

труднощі на шляху до здійснення мети, свідчать, що він з об'єкта волі інших людей поступово перетворюється на суб'єкт власної волі. Але те, чи набере цей процес позитивних, форм або ж почнуть виникати збочення, залежить від виховання.
Для юнацького віку характерні подальший інтенсивний розвиток вольових якостей і відповідно відносна завершеність їх формування. Вольові якості стають компонентами й рисами характеру особистості. В поведінці старшокласників проявляється стійкість у розподілі вольовихзусиль відповідно до домінуючих інтересів. Вольова активність уже відповідає суспільним вимогам. Але які вольові якості і на якій стадії завершеності включаються в структуру характеру особистості - це залежить від багатьох обставин, зокрема й від перебігу процесу підліткового самоствердження, від соціального вибору та самовизначення в юності, від самовиховання кожної особистості.
Виховання волі - це, власне, процес виховання особистості загалом, а не певної якості. Вихідними положеннями виховання волі підростаючого покоління є:
1) правильне поєднання свідомого переконування з вимогливістю до поведінки людини;
2) забезпечення реального впливу вимог на життєві взаємини особистості з оточуючими, а також на її ставлення до самої себе;
3) поєднання свідомого переконування з організацією практичного досвіду здійснення особистістю вольових дій і вчинків.
Позитивне значення для виховання волі мають цілеспрямовані вправи, пов'язані зі свідомим прагненням особистості навчитися володіти собою, опанувати вольовий спосіб поведінки. Важливою умовою розвитку волі є інтерес до самовиховання волі. Існує чимало способів виховання вольової регуляції поведінки особистості в ситуаціях повсякденного життя. Кожну дію можна перетворити у вправу, якщо здійснювати її свідомо, а не за звичкою чи з почуття обов'язку. Призначення волі полягає в тому, щоб спрямовувати, а не в тому, щоб примушувати до чогось. Наведемо деякі прийоми вправляння і виховання волі (за Р. Ассаджолі):
" Зробіть що-небудь, чого ніколи раніше не робили.
" Заплануйте що-небудь, а потім здійсніть свій план.
" Продовжуйте робити те, що робили, ще п'ять хвилин, навіть коли Ви стомилися і Вас почало приваблювати щось інше.
" Зробіть що-небудь досить повільно.
" Коли легше сказати "так", але правильніше сказати "ні", говоріть "ні".
" Робіть те, що, як Ви вважаєте, зараз найголовніше.
" У найнезначніших ситуаціях вибору робіть його без вагань.
" Чиніть усупереч усім очікуванням.
" Утримуйтеся говорити те, що Вас підштовхують сказати.
" Відкладіть те, виконанню чого Ви віддаєте перевагу саме зараз.
" Спочатку виконайте те, що Ви хотіли відкласти.
Виконуйте кожного дня; одну вправу впродовж місяця, навіть якщо це видається Вам невигідним.
ВИСНОВКИ
Проблема формування особистості - проблема неосяжна, значима і складна, що охоплює величезне поле досліджень.
У своїй роботі я не прагнула охарактеризувати всі біологічні фактори формування особистості, а тільки проаналізувати вплив деяких з них на розвиток особистісних якостей людини.
У ході теоретичного аналізу педагогічної і психологічної літератури по темі даної роботи я зрозуміла, що особистість є щось унікальне, що зв'язано, по-перше, з її спадковими особливостями і, по-друге, з неповторними умовами мікросередовища в якому вона виховується. У кожної народженої дитини є мозок, голосовий апарат, але навчитися мислити і розмовляти вона може лише в суспільстві. Звичайно ж, безупинна єдність біологічних і соціальних якостей показує, що людина істота біологічна і соціальна. Розвиваючись поза людським суспільством, істота, що володіє людським мозком, ніколи не стане навіть подобою особистості.
Якщо людське дитя навіть із самими "кращими" структурними особливостями мозку попадає в умови ізоляції від людського суспільства, то розвиток його як особистості припиняється. Це багаторазово підтверджено у випадках, коли діти раннього віку попадали в зграї диких тварин чи піддавалися штучної ізоляції. Психічний розвиток дитини як людської особистості можливий лише в оточенні інших людей при активному і пасивному навчанні поведінковим навичкам.
Таким чином, у результаті розвитку йде становлення людини як біологічного виду і соціальної істоти. У першу чергу, біологічний розвиток, так і розвиток у цілому обумовлює фактор спадковості. Спадковість виявляється в тім, що дитині передаються основні біологічні ознаки людини. За допомогою спадковості людині передаються від батьків анатомофізіологічна будова, тип нервової діяльності, характер обміну речовин, ряд рефлексів. Не передаються в спадщину надбані протягом життя навички і властивості, наукою не виявлено так само особливих генів обдарованості, однак кожна народжена дитина має величезний арсенал задатків, ранній розвиток і формування яких залежить від соціальної структури суспільства, від умов виховання і навчання, турбот і зусиль батьків і бажання самої маленької людини.
До біологічних факторів відносяться уроджені особливості людини. Уроджені особливості - це особливості, що дитина одержує в процесіі внутрішньоутробного розвитку, обумовлені поруч зовнішніх і внутрішніх причин.
На особистість людини роблять вплив кризи вікового розвитку. Зміна особистості людини, що відбуваються в період вікових криз, можуть виявитися аномальними, чи негативними.
Біологічним фактором, що робить вплив на становлення людини як особистості, відноситься стан здоров'я. Гарний стан здоров'я сприяє успішному розвитку. Незадовільне здоров'я гальмує процес розвитку, позначається на психології людини як особистості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Божович Л. І. Особистість і її формування в дитячому віці.- М., 1986р.
2. Водзинский Д.І., Кочетов А.І., Кулинкович К.А. і ін. Сімейно - побутова культура. Посібник для слухачів нар.ун-тов.-мн.: Нар. освіта, 1987 р..-255 с.
3. Герасимович Г.І., Ділок М.І. і ін. Енциклопедія молодої родини.- Мн., 1987 р.
4. Денисюк Н.Г. Традиції і формування особистості.- Мн., 1979 р.
5. Ільенков Э.В. Що таке особистість? - М; 1991 р.
6. Ковальов А.Г. Психологія особистості, изд. 3, переработ. і доп. - М.,"Освіта", 1969 р.
7. Крутецкий В.А. Психологія: Підручник для учнів пед. училищ.-М.: Освіта, 1980 р.
8. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Навчальний посібник по медицинскойпсихологии.- М.; "Медицина" (1976 р.)
9. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія .- К.: МАУП, 2000
10. Немов Р.С. Психологія. Учеб. для студентів вищих пед. учеб. закладів М., Освіта, 1995 р.
11. Скрипченко О., Роменська Л., Огоднійчук З., Зелінська Т., Загальна психологія .- К.: АПН, 1999
12. Столяренко Л.Д. Основи психології. Ростов н/Д. Видавництво "Фенікс", 1997 р.
13. Хьелл Д.; Зиглер Д. Теорія особистості - М.; 1997 р.
Loading...

 
 

Цікаве