WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Сучасні методи становлення ділових взаємовідносин в апараті управління.(Дипломна) - Реферат

Сучасні методи становлення ділових взаємовідносин в апараті управління.(Дипломна) - Реферат

теоретичними засадами успішної профілактикиконфліктів, може позбавити у подальшому від багатьох негативних наслідків.
1.1. Спілкування як один з головних аспектів ділових взаємовідносин у колективі.
Усі люди, і кожен з нас зокрема, є продуктом спілкування. Саме в цьому процесі відбулось поступове становлення відповідних суспільних відносин. Це вища ступінь відносин. Сутність суспільних відносин є у взаємодії визначених соціальних ролей. А звідси, соціальну роль визначають як фіксацію визначеного стану (соціального) становища, що займає індивід у системі суспільних відносин. Це є нормативно - схвалений приклад поведінки. Його очікують від кожного, хто займає визначену конкретну соціальну позицію.
Цікавим, на наш погляд, є те, що кожен індивід завжди виконує декілька соціальних ролей. Наприклад, особа чоловічої статі може бути одночасно батьком, бухгалтером, спортсменом, та перебувати у родинних зв?язках з декількома особами одночасно (з батьком дружини, чоловіком сестри, і т. інш.).
Соціальна роль несе у собі також потребу чіткого визначення інтернаціональних зв?язків кожного. Саме вони залежать безпосередньо від індивідуально-психологічних особливостей кожного конкретного носія, визначеної їм ролі.
Тобто, природа міжособистих стосунків, згідно з рядом авторів (Є.І. Головаха "Структура групової діяльності", Р.Л. Кричевського "Психологія малої групи"), та на нашу думку, суттєво відрізняється від природи суспільних стосунків.
Ми спробуємо поєднати значення емоційності у спілкуванні особистостей з виконанням обов'язків, що пов?язані з діяльністю. У книзі Н.Н. Обозова "Між особисті стосунки", відзначено, що єдність спілкування та діяльності є в тому, що люди не лише спілкуються у процесі виконання їми різних суспільних функцій. Ми згодні з автором, що люди завжди спілкуються в якійсь діяльності (під час виконання), або з приводу цієї діяльності. Більш того, досить часто спілкування виступає як сторона діяльності, а діяльність - як умова спілкування.
Вищезазначені автори, одностайно вирізняють три складові - три взаємопов?язані сторони структури спілкування. На нашу думку, такий поділ підкреслює окремі аспекти ділового спілкування, також, як такового. А саме, містить комунікативну, інтерактивну та перспективну сторону, за твердженням Н.Н. Обозова у роботі "Міжособисті стосунки".
Комунікативна сторона складається з обміну інформацією між індивідами, інтерактивна стосується організації взаємодії та обміном не лише знаннями, а також дією. Перспективна сторона - це процес сприйняття партнерами одне одного та встановлення взаємопорозуміння.
Не викликає також сумніву важливість опанування процесу обміну інформацією належним чином.
Цікавим на наш погляд є акцентування Н.Н. Обозовим у роботі "Міжособисті стосунки" способів уникнення комунікативних бар?єрів, що носять соціальний, або психологічний характер. Так наприклад, розповсюдження інформації у суспільстві, та в колективі зокрема, проходить крізь "фільтр довіри", або "недовіри". Така система може діяти с протилежними наслідками. Правдива інформація може не сприйматися, а не правдива - бути прийнятою.
З метою послаблення дії фільтрів існує можливість створити найсприятливіший фон. Цим фоном є на нашу думку, та на думку вищезгаданих дослідників, проведення ділового спілкування с значно притишеним музичним супроводом, ніж завжди.
Ми у практиці проведення ділового спілкування випробували вище згаданий приклад, та отримали підтвердження досліджень Д. Ж. Морено у роботі "Соціометрія", та А.Н. Леонтьєва в роботі "Психологічна теорія діяльності".
У роботі А.І. Пригожина "Соціальна організація", автор розглядає спілкування не тільки як обмін інформацією, а також як взаємодію. Автор-дослідник вважає, і ми розділяємо цю думку, що дуже велике значення для утвердження ділових взаємовідносин у колективі має саме те, як кожен учасник спільної діяльності розуміє свій індивідуальний вклад у спільну діяльність групи.
Саме це, на нашу думку, допомагає йому корегувати свою стратегію у взаємодії з колективом при ділових взаємовідносинах. Ми вважаємо, що таким чином для пізнання механізму взаємодії у колективі необхідно розуміти, як наміри, мотиви, установки одного індивіда можуть впливати на уявлення щодо партнера по взаємодії, а також, як одне та інше проявляється в організації спільної діяльності.
У роботі А.Н. Леонтьєва "Психологічна теорія діяльності", спілкування розглядається як сприйняття людьми один одного. Він вважає, що сприйняття іншої людини означає сприймання його зовнішніх ознак, співвідношення їх з особистими характеристиками індивіда. та інтерпретацію на цій основі його вчинків. Ми цілком поділяємо твердження А.Н. Леонтьєва та вважаємо, що люди не тільки сприймають, оцінюють один одного, а також формують по відношенню один до одного відповідні відносини. Сфера досліджень, пов?язана з виявленням механізмів накопичення означених емоціональних стосунків щодо сприймаємого суб'єкта, вважає вищезгаданий дослідник.
Цікавим на нашу думку є визначення автором-дослідником трьох ефектів при сприйманні людьми один одного. У першому - "ефекті ореола" розглядається ефект приємного та неприємного враження від людини. Перше приводить до позитивних оцінок, друге - до негативних. У другому - "ефекті новітності та первинності", розглядається значення інформації людини в залежності від того, знайома нам ця людина, чи ми її бачимо вперше у житті. У третьому - "ефекті стереотипізації" розглядається сприйняття людини щодо її групової залежності. Стереотипізація, наприклад, призводить, на нашу думку, до формування негативних етнічних стереотипів.
Аналізуючи дослідження А.І. Пригожина "Соціальна організація" та А.Н. Леонтьєва "Психологічна теорія діяльності", ми робимо висновок, що люди не тільки сприймають один одного, але ще й формують по відношенню один до одного деякі особисті ставлення. Вони впливають на подальші стосунки, а зокрема на ділові взаємовідносини.
Наш погляд на питання спілкування та його значення для ділових взаємовідносин у цілому співпадає з дослідженнями вищезгаданих авторів. Ми вважаємо, що саме процес спілкування потрібно розглядати як найважливіший аспект ділових взаємовідносин в апараті управління.
До психологічних засобів впливу у процесі спілкування В.П. Каземіренко у роботі "Соціальна психологія організації" відносять деяк несвідому притаманність індивіда впливати на деякі психічні стани (ситуація паніки, великі відкриті аудиторії при музиці і т.п.).
Наступним засобом він вважає спрямований до мити, неаргументований вплив однієї людини на іншу, чи групу людей. Дослідник вважає що при цьому здійснюється передавання інформації на основі некритичного її сприйняття.
Ми хочемо відзначити при цьому, що втомлені люди більш піддаються некритичному сприйняттю ніж ті, що добре себе почувають.
Автор також визначає що у процесі спілкування
Loading...

 
 

Цікаве