WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Теорія діяльності О. М. Леонтьєвата поняття особистості - Реферат

Теорія діяльності О. М. Леонтьєвата поняття особистості - Реферат

вона прагне при цьому до якогось об'єктивного результату, що відповідає її потребам. Отже, почуття є одним з мотивів діяльності людини тому, що вони безпосередньо пов'язані з її потребами. На основі потреб і почуттів у людей формуються різноманітні їх інтереси (до певної галузі праці, до наукових знань, до мистецтв і т. д.), які теж відіграють важливу роль у мотивації їх діяльності. Важливим спонуканням людини до діяльності є також її ідеали і переконання.
Потреби й інтереси людини можуть бути задоволені лише з допомогою певних об'єктів, тобто предметів або явищ зовнішнього світу. Тому і спонукання до діяльності людина завжди пов'язані з ними об'єктами. В цьому ми переконуємося, аналізуючи кожну дію людини та її мотиви. Мотивами дій людини, що збирає гілки, розкладає багаття і запалює його, може бути, наприклад, її потреба в теплі або гарячій їжі. Дії учня, що будує, а потім запускає модель літака, можуть спонукатися, мотивуватися його інтересом до авіації, професії пілота, якою він вирішив оволодіти після закінчення школи. Переконання школяра в необхідності порядку і дисципліни на уроках може бути мотивом його дисциплінованої поведінки, а також і мотивом критики ним порушників порядку в школі.
Отже, мотивами називають потреби, почуття, Інтереси, переконання та інші спонукання людини до діяльності, зумовлені вимогами її життя.
Мотиви діяльності відіграють велику роль в житті кожної людини і цілого суспільства. Від змісту і характеру мотивів залежить в значній мірі характер і ефективність діяльності людини. Великі успіхи в піднесенні продуктивності праці, в наукових відкриттях, літературі і мистецтві, досягнуті радянськими людьми, зумовлені передусім високими і благородними мотивами служіння Соціалістичній Вітчизні, палкою любов'ю до неї.
Усвідомлення обов'язку, пізнавальні інтереси, прагнення до знань, любов до праці чинять благотворний вплив на успішність і дисциплінованість учнів. Вони стимулюють їх до активної діяльності, до глибшого оволодіння самим змістом знань і до трудових успіхів. Ці мотиви, бувши внутрішньою спонукою до діяльності, забезпечують належну наполегливість учнів у навчанні, праці і набуванні навичок дисциплінованої поведінки.
Первинні, органічні потреби вроджені у людини. Від природи вона, як і кожна тварина, має потребу в їжі, питві, захисті тощо. Але й вони розвиваються, остаточно формуються далі в процесі набування людиною індивідуального досвіду в результаті її взаємодії з зовнішнім світом. В процесі цієї взаємодії у неї утворюються різноманітні вторинні потреби.
Для підтримування життя людині потрібні різні речовини і предмети зовнішнього середовища. Можливість або неможливість їх одержання характеризує стан умов існування людини. Нестача, наприклад, харчових речовин викликає певні зміни у внутрішньому середовищі її організму і в роботі внутрішніх органів. Ці зміни показують об'єктивний стан потреби людини в їжі. Проте однієї лише наявності об'єктивної нужди в чомусь ще не досить для виникнення у людини спонукання до дій. Все, що спонукає людину до діяльності, неминуче повинно пройти через її голову. Об'єктивний стан нужди людини відбивається в її мозку в формі переживання потреби, або точніше, переживання її незадоволення. Поки нужда не задоволена, вказує Маркс, людина перебуває в стані незадоволення своєю потребою, а отже, і самою собою. Це переживання включає і спонукання, прагнення до дій, спрямованих на предмети дійсності, які можуть задовольнити дану потребу.
Фізіологічною основою спонукання до таких дій є осередок оптимального, домінантного збудження, який виникає в корі півкуль головного мозку під впливом переважно безумовних подразнень, що надходять в кору з внутрішнього середовища організму.
Таким чином, першою необхідною передумовою виникнення спонукання до діяльності є наявність переживання потреби, яке відбиває об'єктивний стан нужди людини в чомусь. Первинною ж причиною виникнення спонукання є зміни в умовах існування людини, які і викликають дану потребу.
На початку виникнення спонукання до дії ми усвідомлюємо не досить виразно широке предметне коло нашого прагнення. Але надалі, в міру того як об'єкт прагнення більш усвідомлюється і конкретизується, це прагнення набуває конкретно-предметного характеру.
Конкретно-предметні спонукання формуються в процесі на-громадження людиною досвіду задоволення її потреб з допомогою певних предметів дійсності. Внаслідок цього переживання даних потреб стає спонуканням до дій, спрямованих саме на ці предмети. Завдяки цьому надалі спонукання до дії може бути викликане лише сприйманням зовнішніх ознак даних предметів (наприклад, їх виглядом, запахом тощо). Більше того, спонукання може викликатися одним лише уявленням про потрібний предмет.
Таким чином, другою необхідною передумовою виникнення конкретно-предметного спонукання до діяльності с наявність у людини досвіду задоволення органічних потреб за допомогою відповідних предметів.
Спонукання до дій, спрямованих на задоволення вторинних, культурних, духовних потреб, виникає також при наявності зазначених двох умов. Життя людини в суспільстві породжує у неї потреби у відповідному культурному оточенні, спілкуванні з іншими людьми, в набуванні різноманітних знань і т. д. Можливість або неможливість задоволення цих потреб характеризує умови існування людини як особистості, як члена колективу.
Неможливість задоволення кожної такої потреби також виражає об'єктивний стан нужди людини у відповідних явищах дійсності. Цей стан відображується в мозку людини в формі переживання нею потреби, яке і викликає спонукання до дій, спрямованих на задоволення даної потреби. Тяжке переживання людиною, наприклад, стану самотності пов'язано з усвідомленням нею різних змін в її житті, неможливості спілкування з близькими людьми. Це переживання викликає відповідні думки і сильне спонукання, прагнення до дій, спрямованих на шукання способів зустрінутись з певними, людьми.
Конкретно-предметний характер такого роду прагнень залежить також від наявності у людини певного досвіду задоволення своїх духовних потреб з допомогою тих засобів, які є в суспільстві. Предметна спрямованість вторинних, зокрема духовних потреб, формується у людини з раннього віку в процесі її виховання та її особистої практики, їй з'ясовують значення, наприклад, знань мови, арифметики і т. д. Разом з тим, на основі свого досвіду вона переконується в життєвому значенні для неї цих знань. Людина починає усвідомлювати потребу в знаннях, притому в знаннях з певної галузі науки, техніки і т. п.
Отже, об'єктивні умови життя визначають мотиви діяльності людини, відбиваючись у корі великих півкуль її головного мозку.
Мотиви діяльності людини багаті і різноманітні. Специфічною особливістю мотивації діяльності людини є те, що в ній керівна роль належить спонуканням, породженим суспільними умовами її життя. Навіть біологічні потреби людини в певній мірі підпорядковуються суспільним мотивам ЇЇдіяльності.
Loading...

 
 

Цікаве