WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Спілкування. Його етика, психологія, проблеми, особливості - Курсова робота

Спілкування. Його етика, психологія, проблеми, особливості - Курсова робота

значення мають "зазначення В.Келера та так названий "інсайт" спонтанне "схоплення" відносин, осмислення їхнього характеру в цілому. Він пояснює цей психічний, протікаючий в багатьох випадках на рівні підсвідомості процес, як "раптове розуміння".
На його думку цей процес виявляє органічність концепції спробою і помилок і достатньо точне сприйняття і осмислення людиною явищ зовнішнього світу і характеру його відносин із іншими людьми. Гештальтисти широко використовують метод моделювання, за допомогою якого вивчають процес утворення в свідомості людей того чи іншого цілісного образу.
Один з учнів Вертгеймера Куртом Лкевіним (1890-1947) була створена "теорія поля", яка на його думку повинна пояснити відповідні моменти в відносинах людини і середовища, в якому здійснюються її життєдіяльність, а також в відносинах людей між собою. К.Левін вважав, що психологія має пояснити психологічні явища перш за все в категоріях "відносин", а не ізольованих "речей". На відміну від концепції гештальтпсихології в теорії Левіна аналізуються не тільки сприйняття і образи суб'єкта, але й його взаємовідносини з безпосереднім оточенням.
Поведінку розглядається як функцію середовища і особистості. "Індивід діє в повному середовищі. Одні його області притягують, інші відштовхують. Цю якісь об'єктів Левін назвав "валентністю", яка може бути позитивною і негативною. При позитивній валентності всі сили направляються до цієї області, при негативній - від неї. Середовище заряджень "плюсами" і "мінусами", направляючими "локомоції" особистості. Що стосується самої особистості, то вона представлена в концепції Левіра в виді "систем напруги".
До заслуг К.Левіна відносять глибокі експериментальні досліди мотиваційної сторони поведінки людей. В той же час відмічають, що в його концепції мотивація розглядається ізольовано від інших сторін поведінки людини.
Суттєвий вплив на дослідження в області психології особистості, її поведінки і між особистісного спілкування зробив психоаналіз австрійського ученого Зігмунда Фрейда (1856-1939) і його послідовники.
Спираючись на наукові дані і аналіз особистого досліду лікаря - психіатра, Фрейд зробив висновок, що на поведінку людини роблять вплив не тільки його раціональні думки, але й ірраціональні прояви його психіки. Мова йде про різного роду психологічні імпульси і нахили направленні на задоволення інстинктів людини, перш за все інстинкту самозбереження і статевого інстинкту.
Фрейд стверджує, що виходящі з статевого інстинкту нахили людини під впливом моральних, релігійних та інших обмежень і заборон витісняють область неусвідомленого. Проте вони "дають про себе знати", продовжують діяти без відома людини. Фрейд підкреслює "що витіснені потяги ніколи не перестають прагнути до повного задоволення".
Звідси проблема "неусвідомлених спонук", які визначеним образом діють на поведінку людей. Аналіз даних спонук і в цілому проблеми неусвідомленого відкриває багато для розуміння поведінки людей, їх між особистісних відносин.
В своїй прваці "Я і воно" Фрейд пише, що поділ психіки на свідоме і несвідоме являється основною передумовою психоаналізу", що поняття "несвідомого" ним взято з вчення про витіснення а витіснення він розглядав як "типовий приклад неусвідомленого". Далі він наступним образом характеризує взаємодію основних елементів психіки людини - підсвідомого "Я", "Над-я", і невідомого "Воно".
Особистість "Індивідум, пише Фрейд, показується нам як непізнане і неусвідомлене. Воно, на поверхні якого знаходиться "Я" "Я" намагається сприяти впливу зовнішнього світу на Воно і намагається замінити "принцип задоволення, який нероздільно панує в "Воно", принципом реальності". "Я уособлює те, що можна назвати розумом і розсудливістю, в протилежному до "Воно". " Над - я" - це "інстанція в Я" яку можна назвати "Я - ідеалом".
По Фрейду, враження дитинства, отримані преш все в сім'ї, робить вирішальний вплив на формування характеру людини, його психологічного складу і визначають його поведінку наступні роки. "В подальшому ході розвинута роль батька переходить до вчителів і авторитетів. Їхні заповіді і заборони зберігають свою силу в Я-ідеалі, здійснюють в якості совісті моральну цензуру. Незгода між вимаганнями совісті і діями Я відчувається як почуття провини соціальні почуття спочивають на ідентифікації з іншими людьми на основі однакового я-ідеалу.
Таким чином "Над -Я" чи "Я-ідеал" обумовлює появу моральної свідомості, служить джерелам моральних і релігійних почуттів, контрольованим і покараним агентам". Під його впливом особистість входить в соціальне середовище, пристосовується до змісту існуючих міжоособистісних відносин.
Велике значення для розуміння мотивів поведінки людини її внутрішніх спонук має вчення Фрейда про способи психічного захисту, які звільняють людину від надмірних різних обставин: До таких способів відносяться витіснення в область неусвідомленого неприйнятої інформації, чи її заперечення, раціоналізація як надходження прийнятого пояснення своїм діям, ідентифікацій, тобто не усвідомлення перенесення на себе бажаних якостей властивих іншій людині і т.д.
Наслідки З.Фрейда, преш за все А.Адлер, К.Юнг, К.Хорні, Е.Фромм, В.Райх, Г.Маркізе і деякі інші обґрунтували вплив на формування і поведінку людини не тільки психоорізіологічних, але й соціальних.
Так,А. Адлр (1870-1937) досліджував несвідоме прагнення до влади, як основну спонуку людей, яка проявляється в їхніх міжоосбистісних відносинах, в сім'ї, в різного типу соціальних об'єднань і т.д. Карл Юнг (1875-1961) розвивав концепцію про "колективне несвідоме" яке діє на відносини соціальних груп.
Карен Харін (1885-1952) намагався обґрунтувати вплив на поведінку людини, її соціальних зв'язків і відносин, а також матеріальної і духовної культури.
Е.Фромм (1900-1980) розкриває вплив соціокультурних факторів на життєдіяльність людей, показав суперечливу роль в цьому таких соціальних явищ, як незалежність, власність, мораль.
Відомі психологи В.Рейх (1897-1957) і Г.Маркізе (1898-1979) звертали увагу на проявлення мазохізму і сааїзму в відносинах між людьми: мазохізм проявляється "в доставленні насолоди під коренем різного роду авторитетам, а садизм - в прагненні перетворити людину в "безпомічний об'єкт масної волі, стати її тираном, її богом, поступати з нею так, як захочеться".
В своїй праці "Ерос і цивілізація: філософське дослідження про Фрейде" Г.Маркізе розвиває ідеї про вину культури за страждання людей, подавлення їхнього прагнення до щастя і до насолоди життям.
Він пише про необхідність створення не репресивної цивілізації, в умовах яких діяльність і поведінка, людей будуть керуватися "життєвою енергією любові". Самі потреби і потяги людей, як першоосновні потоки їх соціальної активності, перетерплять існування зміни, стануть більш шляхетними. В цьому плані Маркузе говорить про революцію потреб, і результаті якої почнерозвиватися нова культура. Її він називав контркультурою, яка основана на принципах гуманізму,
Loading...

 
 

Цікаве